- •Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса
- •1. Сутність та економічна основа грошового обороту
- •2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування
- •3. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів
- •4. Маса грошей в обороті, грошові агрегати
- •5. Швидкість обігу грошей
- •6. Проблеми монетизації економіки України
- •7. Державне регулювання грошового обороту і місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики
4. Маса грошей в обороті, грошові агрегати
Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою характеристикою стану грошового обороту та ринкової кон’юнктури в цілому. Регулювання грошової маси є ключовим напрямом державної грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення та правильне визначення маси грошей в обороті має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення.
ПІД ГРОШОВОЮ МАСОЮ СЛІД РОЗУМІТИ ВСЮ СУКУПНІСТЬ ЗАПАСІВ ГРОШЕЙ У ВСІХ ЇХ ФОРМАХ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У РОЗПОРЯДЖЕННІ СУБ’ЄКТІВ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ В ПЕВНИЙ МОМЕНТ.
За ступенем ліквідності наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.
ГРОШОВИЙ АГРЕГАТ — ЦЕ СПЕЦИФІЧНИЙ ПОКАЗНИК ГРОШОВОЇ МАСИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄ ПЕВНИЙ НАБІР ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ЛІКВІДНОСТІ. Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси, у спектрах активів, які розглядаються в національній практиці як гроші, у завданнях використання грошової маси в регулятивних цілях. Так, у США застосовуються чотири агрегати для визначення маси грошей, в Англії — п’ять.
У СТАТИСТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ УКРАЇНИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ І ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЦІЛЕЙ АНАЛІЗУ І РЕГУЛЮВАННЯ ЧОТИРИ ГРОШОВІ АГРЕГАТИ: М0, М1, М2, М3.
АГРЕГАТ М0 ВІДОБРАЖАЄ МАСУ ГОТІВКИ, ЯКА ПЕРЕБУВАЄ ПОЗА БАНКАМИ, ТОБТО НА РУКАХ У ФІЗИЧНИХ ОСІБ І В КАСАХ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ. ГОТІВКА В КАСАХ БАНКІВ СЮДИ НЕ ВХОДИТЬ.
АГРЕГАТ М1 ВКЛЮЧАЄ ГРОШІ В АГРЕГАТІ М0 + ВКЛАДИ В БАНКАХ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ ВЛАСНИКАМИ НЕГАЙНО, БЕЗ ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКІВ, ТОБТО ЗАПАСИ КОШТІВ НА ПОТОЧНИХ РАХУНКАХ ТА НА ОЩАДНИХ РАХУНКАХ ДО ЗАПИТАННЯ.
АГРЕГАТ М2 — ЦЕ ГРОШІ В АГРЕГАТІ М1 + КОШТИ НА ВСІХ ВИДАХ СТРОКОВИХ РАХУНКІВ, КОШТИ НА РАХУНКАХ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ ТА ІНШИХ СПЕЦІАЛЬНИХ РАХУНКАХ.
АГРЕГАТ М3 ОХОПЛЮЄ ГРОШІ В АГРЕГАТІ М2 + КОШТИ НА ВКЛАДАХ ЗА ТРАСТОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ БАНКІВ.
Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат М1 виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу, і тому є найбільш ліквідною. Вона найтісніше пов’язана з товарною масою, що проходить процес реалізації, і безпосередньо впливає на ринкову кон’юнктуру. Саме тому цей агрегат перебуває під найпильнішою увагою аналітиків та регулюючих органів.
Пильної уваги заслуговує також агрегат М0. Він має ті самі якісні характеристики, що й грошова маса агрегату М1, але оборот готівки здійснюється поза банками і тому регулювання і контроль за ним складніші.
В інших грошових агрегатах (М2, М3) ураховані також запаси грошей у різних організаційних формах заощаджень (строкові депозити, ощадні сертифікати, трастові вклади тощо). Ці гроші тимчасово перебувають у покої, виконуючи для їх власників функцію нагромадження вартості. Тому ліквідність грошової маси знижується з кожним наступним агрегатом.
