2.7. Ефективність педагогічного дослідження

Найважливіші характеристики методичного дослідження – ефективність та якість. Ефективність можна розглядати в двох аспектах: соціальному та економічному.

Соціальна ефективність характеризується загальними позитивними змінами в результаті упровадження отриманих знань в практику життя людей, задоволенні їхніх потреб, накопиченні корисної інформації, поліпшенні сфери побуту тощо.

Для більшості науково-педагогічних досліджень характерний соціальний ефект. Він проявляється в підвищенні рівня: освіти; культури; професійної підготовки молоді; всебічного й гармонійного розвитку молоді; усуненню негативних явищ в житті суспільства; зниження правопорушень; раціоналізації розумової та фізичної праці; формування корисних навичок і звичок; вихованості; свідомості; моральності.

Економічна ефективність визначається різницею або відношенням між величиною досягнутого ефекту від застосування результатів дослідження і витратами на його отримання.

3. Графік та етапи виконання роботи

Графік контролю за ходом підготовки курсової роботи для студентів включає такі заходи і терміни їх виконання (таблиця 2).

Таблиця 2

Заходи і терміни виконання курсової роботи

№ п/п	ЗАХОДИ	Термін виконання
1.	Видача і затвердження науковим керівником завдання на курсову роботу	до 10 вересня
2.	Обґрунтування актуальності теми, вибір об’єкту, предмету і визначення мети дослідження	до 15 вересня
3.	Відпрацювання теоретичних передумов дослідження. Складання програми і методики експериментального дослідження.	до 25 вересня
4.	Розробка матеріалів системи занять з теми	до 01 жовтня
5.	Підготовка чорнового варіанту розділу з розробки системи занять з теми для першого читання керівником	до 10 жовтня
6.	Усунення зауважень, врахування рекомендацій керівника, представлення чорнового варіанту на друге читання	до 15 жовтня
7.	Підготовка чорнового варіанту плану-конспекту заняття для першого читання керівником	до 20 жовтня
8.	Усунення зауважень, урахування рекомендацій керівника, представлення чорнового варіанту на друге читання	до 25 жовтня
9.	Чистове оформлення роботи, представлення її керівнику для підготовки відгуку	до 30 жовтня
10.	Написання рецензії науковим керівником, його доповідь завідуючому кафедрою про закінчення роботи	до 1 листопада
11.	Публічний захист курсової роботи	до 5 листопада

Робота з методичної розробки теми складається з п’яти основних етапів:

Перший етап включає обґрунтування актуальності теми, вибір об’єкту, предмета і визначення мети дослідження. Тема методичного дослідження є складовою частиною певної проблеми. Визначення актуальності теми, об’єкту, предмета і мети дослідження складає за своєю сутністю нерозривний процес.

На другому етапі здійснюється визначення завдань та розробка плану курсової роботи. Для проведення літературного огляду з теми доцільно передусім скласти з керівником план-проспект дослідження і продумати його структуру. Обравши тему, студент разом з керівником визначають мету роботи і завдання, які передбачається вирішити в ході розробки теми.

Після цього складається завдання до курсової роботи. У завданні вказуються основні розділи та питання, які належать до розробки. Завдання до курсової роботи підписується керівником та студентом, затверджується завідувачем кафедрою (див. додаток Б). Робота над планом повинна починатися в процесі вивчення проблеми за літературними джерелами. Після опрацювання літератури студент самостійно уточнює завдання до курсової роботи, її зміст, обсяг та методику її виконання і складає план курсової роботи.

План-проспект дослідження фактично визначає структуру і зміст роботи, який представляється в її змісті. При цьому, пункти змісту повинні відповідати завданням дослідження, відтворювати основний зміст огляду. План повинен мати вигляд переліку основних питань теми, згрупованих в розділи та параграфи. Зразок плану курсової роботи по темі «Методика навчання учнів ручним столярним роботам» наведено в додатку Ж.

Третій етап – це проведення огляду літератури з теми і визначання завдань дослідження.

Основною методологічною вимогою до виконання огляду літератури є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкту дослідження. Показовий перелік літератури з кожної спеціальності приведений в розділі «Література».

Підґрунтям любого дослідження, незалежно від його виду, є вивчення літературних джерел. Існують певні правила роботи з літературою:

а) складання попереднього бібліографічного списку джерел;

б) підбір публікацій;

в) опрацювання публікацій.

При складанні бібліографії важливо визначити інформаційні джерела, в яких можуть бути публікації з досліджуваної проблеми (книги, статті, рецензії, газетні та журнальні періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, архіви тощо). Необхідно також з'ясувати коло авторів, які вивчали питання, пов'язані з обраною темою. У пошуку літератури суттєву допомогу надають каталоги бібліотек, використання бібліографій книг та статей, реферативних журналів, довідників, джерельної бази дисертацій.

Знайомитися з літературою слід у зворотно-хронологічному порядку. Зміст видань останніх років може охоплювати матеріали попередніх наукових розробок. Тому, починаючи роботу з новою літературою, студент уникає можливого дублювання та повторного огляду тієї самої інформації.

Працюючи над обраною темою, студент повинен вивчати теорію та історію проблеми; для цього треба користуватись психолого-педагогічною, навчально-методичною та спеціальною технічною літературою. Літературний пошук проводиться на базі бібліотек педагогічного інституту, обласної державної тощо. Обов'язковим також є вивчення законодавчих та нормативних документів. З теми роботи література може бути рекомендована керівником або підібрана самим студентом за каталогами бібліотек: алфавітному, предметному та систематичному. Рекомендуються також бібліографічні посібники, положення і т.п.

Внаслідок вивчення проблеми з літературних джерел у роботі наводяться стислі данні з історії розвитку питання, приводяться основні ідеї, які висвітлені у літературі. Це робиться для того, щоб показати, які сторони питання досліджені достатньо, а які ні, а далі проводиться висновок про необхідність вивчення цього питання у курсовій роботі.

Четвертий етап визначає важливим джерелом накопичення інформації (одночасно з аналізом літератури) вивчення педагогічного досвіду з питань обраної теми. Для ознайомлення з. досвідом роботи вчителів студент може використовувати такі методи:

– вивчення педагогічного досвіду, відображеного в навчально-методичній літературі і журналах: «Педагогічний вісник», «Трудова підготовка в закладах освіти», «Професійно-технічна освіта», «Шлях освіти» тощо. Опрацьовуючи статті, необхідно робити виписки і, в подальшому, подаючи цей матеріал в курсовій роботі, обов'язково вказувати чий це досвід, як діє, в чому він полягає і які дає результати: як поводиться як організовує і проводить навчання вчитель або педагогічний колектив;

– спостереження за роботою вчителя проводиться для отримання вірогідних даних про методику роботи того чи іншого вчителя. Потрібно точно визначити, що конкретно потрібно спостерігати, скласти план. Всі результати спостережень потрібно зразу ж зафіксувати. Потім ці результати аналізуються і робляться певні висновки.

Для виконання курсової роботи студент може використовувати і свій власний досвід, набутий під час проходження педагогічної практики, вести спостереження за навчальною роботою учнів, проводити опитування учнів, робити аналіз навчальної документації (групового журналу обліку успішності навчання учнів, зошитів, техніко-технологічної документації) і результатів навчання (об’єктів праці учнів, тощо).

П’ятий етап включає відпрацювання і теоретичних (психологічних і педагогічних) передумов вивчення теми, розробку системи занять з теми.

Для розробки програми і методики дослідження необхідно скористатися розділом. Допомогу в реалізації цього етапу надає керівник.

Шостий етап включає отримання і аналіз результатів розробки , яке виконувалось згідно з розробленою програмою і методикою. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на інтерпретацію отриманих результатів.

Після виконання роботи необхідно проаналізувати: чи вирішені завдання дослідження. Якщо всі завдання вирішені, то можна перейти до наступного етапу.

Сьомий етап – літературне оформлення наукової роботи. Свою роботу на цьому етапі необхідно звіряти з розділом.