Завдання до теми

Задача 1

Суд на основні ч.2 ст.19 КАС України постановив ухвалу про непідсудність вимог, які стосувались протиправності наказу Державної податкової адміністрації України «Про надання інформації державними нотаріальними конторами або приватними нотаріусами та про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 29 вересня №45» від 19 серпня 2005 №352 (Наказ). За висновком суду оскаржений наказ був правовим актом індивідуальної дії. А тому, на думку судді, позивач порушив правило територіальної підсудності, звернувшись із позовом до суду за місцем знаходження відповідача».

Чи правильно суд застосував припис КАСУ про підсудність?

Задача 2

Особа оскаржила правовий акт індивідуальної дії і при цьому звернулася із адміністративним позовом до кількох відповідачів, лише частина з яких мала статус суб’єкта владних повноважень. Галицький районний суд м. Львова ухвалою відмовив у відкритті провадження за позовними вимогами до всіх відповідачів із посиланням на те, що вони не належить до компетенції адміністративних судів.

Чи обґрунтованою є ухвала суду?

Задача 3

Особа відкликала свою позовну заяву та просила залишити її без розгляду, посилаючись на те, що вона подана із порушенням правил територіальної підсудності. Суд своєю ухвалою задовольнив клопотання та залишив позовну заяву без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 155 КАСУ.

Чи обґрунтованою є ухвала суду?

Задача 4

Виявивши порушення закону з боку представництва іноземного суб’єкта господарювання, орган державної влади України поклав обов’язок усунути це порушення не на цього суб’єкта, а на керівника представництва. Позов від імені іноземного суб’єкта господарювання щодо оскарження припису був поданий до суду за вибором керівника. Однак суд повернув позовну заяву, стверджуючи, що заява мала бути подана до суду за місцем проживання посадової особи представництва.

Чи обґрунтованими є дії суду? Яким чином слід вирішити питання про підсудність цієї адміністративної справи?

Контрольні запитання

1. Які існують критерії підвідомчості публічно-правових спорів?

2. Що таке «підсудність справ адміністративної юрисдикції»?

3. Які існують проблеми розмежування підсудності справ?

4. Які існують підстави передачі адміністративних справ з одного адміністративного суду до іншого?

5. Які категорії справ, підсудні Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції? Чим це зумовлено?

Питання для самоперевірки

1. Компетенція адміністративних судів .

2. Правила предметної підсудності.

3. Підсудність кількох пов’язаних вимог.

4. Правила територіальної та інстанційної підсудності.

Джерела: [ 3-6; 9; 11; 12; 26; 27].

Практичне заняття №6

Тема. Доказування і докази

Мета: формування знань про докази і доказування в судовому адміністративному процесі.

Короткі теоретичні відомості

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доказування – це врегульована правовими нормами діяльність адміністративного суду та учасників адміністративного процесу щодо збирання і закріплення, перевірки і оцінки доказів. Предметом доказування є те, що необхідно доказувати щодо кожної адміністративної справи.