- •”Затверджую” Завідувач кафедри фізичного виховання
- •План-конспект
- •Тема 1. Небезпек, що можуть спричинити нс
- •Тема 2. Планування заходів з питань цз
- •1. Вступ до лекції
- •2. Основна частина.
- •1. Єдина державна система цивільного захисту
- •2.1. Поняття про надзвичайні ситуації, їх класифікація і причини виникнення
- •2.1.1. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.1.2. Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •2.2. Нс техногенного характеру
- •Рекомендації керівнику при одержанні погрози про вибух
- •Як не стати жертвою теракту
- •Як не стати жертвою теракту
- •Як не стати жертвою теракту
- •Як не стати жертвою теракту
2.1.2. Причини виникнення надзвичайних ситуацій
Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій є:
Аварії і катастрофи (на виробництві, транспорті, інженерних мережах і т.ін.)
Стихійні лиха (природні катаклізми): землетруси, бурі, урагани, повені, снігові замети і т.ін.
Епідемії, епізоотії, епіфітотії (значні розповсюдження інфекційних захворювань або уражень відповідно серед людей, сільськогосподарських тварин і рослин).
Збройні конфлікти та інші фактори соціального і політичного характеру.
Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території, або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа — великомасштабна аварія з тяжкими, трагічними наслідками.
Вивчення причин виникнення виробничих аварій і катастроф свідчить про їх велике різноманіття, але за суттю ці причини можна об'єднати в дві групи.
Перша — це проектно-виробничі помилки і порушення (помилки при проектуванні підприємств, порушення будівельних норм і правил, низька якість будівельних робіт, використаних матеріалів і конструкцій, порушення техніки безпеки і технологічних процесів виробництва, відсутність постійного контролю за потенційно небезпечними об'єктами).
Друга група причин обумовлена тим, що не всі явища природи пізнані.
Великі темпи сучасного науково-технічного прогресу створили умови для великої концентрації радіаційно-, хімічно-, та вибухонебезпечних виробництв. По залізницям і трубопроводам транспортуються в великій кількості небезпечні речовини. В наслідок цього зросла ймовірність виникнення значних аварій і катастроф.
Промисловість України характеризується великою концентрацією потенційно небезпечних виробництв. Практично в усіх обласних центрах і великих містах, де проживає біля 22 млн. людей, розташовані хімічнонебезпечні об'єкти. Крім того територію України перетинають: аміакопровід Тольятті – Одеса довжиною 814 км., на кожному кілометрі якого є 55т. аміаку; нафтопровід "Дружба" довжиною 2,3 тис. км, в якому на кожний кілометр припадає 250т нафтопродуктів; газопровід "Союз".
На території України функціонує 5 АЕС — 14 енергоблоків (Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська); діє 13 великих гідровузлів. Аварійне руйнування гідровузлів тільки Дніпровського каскаду може призвести до катастрофічного затоплення 426 населених пунктів з населенням біля 2млн.
В Украине – одна из самых экологически загрязненных экономик, перенасыщенная химическими, металлургическими, энергетическими, горнорудными производствами с застарелыми технологиями (Украина в составе СССР занимала 3% территории, на которой было размещено 23% промышленного потенциала, в первую очередь, энерго - ресурсоемких отраслей).
В процессе производства в Украине ежегодно привлекается 1,5·109 тонн природных веществ (по 30т в расчете на одного жителя Украины). Объем накопленных на сегодняшний день отходов добывающей, энергетической, металлургической и др. отраслей достигает 20·109 тонн
Повышенная концентрация на территории Украины потенциально-опасных объектов, потеря их устойчивости против стихийных бедствий, вследствие изношенности и отсутствия средств на обновление основных фондов, близость территории Украины к ПОО сопредельных государств – все это увеличивает потенциальную уязвимость субъектов хозяйствования перед техногенными и природными факторами.
Гідродинамічні аварії
В Украине построено около 1 тыс. водохранилищ объемом более 1 млн. куб. м и площадью водного зеркала около 1 млн. га и 24 тыс. прудов. Большинство дамб земляные. Катастрофическое затопление местности может возникнуть в результате разрушения значительных гидротехнических сооружений
Переобладнання берегів великих водосховищ надзвичайно інтенсивно відбувалась у перші роки після їх заповнення. Найбільших масштабів досягла переробка берегів на Канівському (373 км, що дорівнює 42% всієї довжини берегової лінії); Кременчуцькому (25% довжини берегової лінії), Дніпровському (195 км, 35% довжини берегової лінії) і на Дніпродзержинському (115 км, 32% берегової лінії) водосховищах. Значна частина берегової лінії захищена інженерними спорудами (по Дніпровському каскаду 611 км або 17% усієї берегової лінії).
В Україні за даними Держкомгеології під топлено близько 800 тис. Га земель, що дорівнює 15% території (у тому числі 200 тис. га в зонах зрошення). В зону підтоплення потрапляють 240 міст і селищ міського типу, 138 тисяч приватних будинків.
Характерним для катастрофічного затоплення при руйнуванні гідроспоруд є значна швидкість розповсюдження (до 25 км/ годину), висота (10 м) та ударна сила (5 – 10 т. с/м2) хвилі прориву, а також швидкість затоплення всієї території. у разі руйнування гребель на всіх гідроспорудах Дніпровсь-кого каскаду територія катастрофічного затоплення складає біля 700 тис. Га з населенням майже 1.5 млн. чоловік. Може бути виведено з ладу до 270 промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач.
По Харьковской области:
Печенежское водохранилище (река Северский Донец). После прорыва плотин вода достигнет: через 27 мин. города Чугуев, города Изюм через 3 часа, города Змиев через 54 мин., города Балаклея через 1час 50 мин.
Краснооскольское водохранилище.
Краснопавловское.
Высокая вероятность возникновения оползневых представленный в городе Харькове, Купянске, Чугуеве, в поселках Кочеток, Двуречная и др.
В Харьковской области насчитывается 1104 оползневых участка, 418 – в стадии оживления, 52 – угрожает жизнедеятельности.
Причины возникновения оползней: подрезка склонов, чрезмерный полив, перегрузка склонов, вибрационные и циклические нагрузки от транспортных средств по склонам без необходимых инженерно-защитных сооружений.
Стихійні лиха є причиною утворення катастрофічних наслідків. За даними ООН за останні 20 років наслідки стихійних лих відчули більш ніж 1 млрд. людей, в них загинуло біля 3 млн.
На території України можуть виникати НС природного характеру досить часто і у великих масштабах. Так, землетрус силою 9 балів може охопити західні, південно- західні регіони і Крим на загальній площі біля 27тис.кв.км. Прибережні райони басейну Чорного моря можуть виявитися під впливом цунамі (морські хвилі від підземного землетрусу). Щорічно окремі райони потерпають від дій бурь, ураганів, повеней та інших явищ. Особливо катастрофічним була повінь в Закарпатті у листопаді 1998 року.
Війна завжди була великим лихом. Людство Землі перенесло більше 14500 воєн, в яких загинуло 3640млн. людей. На сьогодні накопичена велика кількість сучасної зброї в тому числі ядерної, і сучасних засобів доставки її до цілей: міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), підводних човнів-ракетоносців, стратегічної й тактичної авіації, що дозволяють доставити заряди до цілей в короткі терміни. Час польоту МБР на відстань 11-12 тис.км. складає всього 30-40 хв.
Враховуючи масштабність і збільшену ймовірність виникнення НС, перед суспільством існує проблема захисту населення, матеріальних цінностей і навколишнього середовища в умовах мирного і воєнного часу. Вирішення цієї проблеми базується на завчасному прогнозуванні та оцінки наслідків можливих НС в конкретному регіоні, на об'єкті і проведенні заходів щодо запобігання НС і зниженню їх негативних наслідків. Прогнозування обстановки можливе на знанні характеристик осередків ураження, що утворюються в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Осередком ураження (ОУ) називається територія, на якій в результаті дії вражаючих факторів виникли руйнування будівель і споруд, пожежі, зараження атмосфери і місцевості та ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин. ОУ може утворитися під впливом одного вражаючого фактора (простий), або під впливом декількох первинних і вторинних вражаючих факторів (складний).
Осередок ураження характеризується:
Формою (положенням меж осередку на місцевості): коло, трикутник, еліпс і ін.
Розмірами (радіус, глибина, площа)
Завданими збитками (кількістю уражених людей і тварин, зруйнованих будинків і споруд, грошовою сумою втрат матеріальних цінностей).
В подальшому розглядаються характеристики осередків ураження і можливі негативні наслідки різних НС, та заходи щодо захисту людей в таких ситуаціях.
