Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування.

Гальмування – активний фізіологічний процес. Він полягає в збудженні одних клітин, що приводить до припинення збудження інших клітин чи до зменшення степеня їх збудження.

Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування.

М еханізм його розвитку наступний: при поширенні ПД на мембрану пресинаптичного нервового закінчення збільшується його проникність для Са²⁺, вхід його в нервове закінчення за градієнтом концентрації, вихід медіатора (наприклад, гліцин), дифузія його до постсинаптичної мембрани, взаємодія з мембранними циторецепторами, збільшення проникності мембрани для К⁺, збільшення виходу з клітини – гіперполяризація постсинаптичної мембрани, яка має назву ГПСП – гальмівний постсинаптичний потенціал. За допомогою місцевих струмів поширюється на сусідні ділянки мембрани та на мембрану аксонного горбика: в області аксонного горбика ці струми мають вхідний (анодний) напрям, викликають гіперполяризацію мембрани, збільшення порога деполяризації мембрани, зниження збудливості мембрани аксонного горбика, отже, й нейрона в цілому (гальмування нейрона).

ГПСП, як і місцеве збудження, підкоряється закону силових відношень, здатне до сумації, поширюється на сусідні ділянки мембрани з допомогою місцевих струмів.

Пресинаптичне деполяризаційне гальмування.

В результаті розвитку цього гальмування припиняється проведення збудження по аксону нейрона, що збуджує, припиняється функціонування відповідного синапса. Тому гальмування має назву пресинаптичного. Послідовність подій при його розвитку така: по аксону гальмівного нейрона поширюється ПД й доходить до пресинаптичної мембрани, вихід з нервового закінчення гальмівного медіатора (наприклад гамааміномасляної кислоти – ГАМК), дифузія через синаптичну щілину до постсинаптичної мембрани, взаємодія з мембранними циторецепторами, зміна проникності мембрани для іонів, стійка довготривала деполяризація постсинаптичної мембрани, інактивація натрієвих каналів, зміна Е_кр., збільшення порогу деполяризації, постсинаптичної мембрани, сповільнення та припинення проведення збудження через цю ділянку мембрани, блокада виділення медіатора в синапсі нейрона, що збуджує, припинення його функціонування.

Нейрон як структурна і функціональна одиниця цнс

Нейрон є функціональною одиницею мозку. Поряд з нейронами в мозку є клітини глi ї - олiгодендроцити і астроцити. Не все поки з’ясовано стосовно функцій глiальних клітин. Відомо, що олiгодендроцити відіграють важливу роль у процесі мiєлiнiзацii аксонів. В новонароджених висхідний шлях (аферентнi волокна) покриті мiєлiном, в той час як еферентнi волокна безмієлінові. Це не дає можливості повноцінно функціонувати аксонам. Олiгодендроцити призводять до того, що аксони низхідних шляхів теж покриваються мієліном.

За допомогою астроцитів, мабуть, видаляється з позаклітинного простору надлишок іонів калію, тим самим глiальнi клітини захищають нейрон від надмірної деполяризації. Опорна функція - теж прерогатива глii. Нейроглія не містить синапсів.

Синапс - це морфофункцiональне утворення ЦНС, що забезпечує передачу сигналу з нейрона на інший нейрон або з нейрона на ефекторну клітину (м'язеве волокно, секреторну клітину).

Існує велика термінологічна плутанина у відношенні того, як називати об'єднання нейронів. Наприклад, є поняття «нервовий центр» - його можна визначити як комплекс нейронів, зосереджених в одном місці ЦНС (наприклад, дихальний центр), і таке об'єднання грунтується на чисто анатомічних принципах, «нейроннi ланцюги» - послідовно сполучені нейрони, що виконують певне завдання. З цього погляду «рефлекторна дуга» - теж нейронний ланцюг. «Нейроннi сітки» - поняття більш велике, тому що крім послідовних ланцюгів нейронів є паралельні ланцюги, а також зв'язки між послідовними і паралельними ланцюгами; нейроннi сітки - це структури, що виконують складні задачі, наприклад, сенсорні сітки виконують задачу по опрацюванню інформації.

Найбільш часто використовується поняття «рефлекторна дуга» - саме вона лежить в основі елементарного функціонального акту ЦНС. В ній звичайно послідовно сполучені аферентнi, вставні і еферентнi нейрони.