- •0 2. Знайомство із засобами охорони водойм.
- •03. Робота з прислів'ям.
- •0 Перевірка домашнього завдання.
- •II. Повідомлення теми й мети уроку 0 Вступне слово вчителя.
- •III. Первинне сприйняття й засвоєння
- •0 1. Слово вчителя.
- •0 2. Перевірка індивідуального домашнього завдання.
- •V. Підбиття підсумків уроку 0 1. Бесіда.
- •0 Перевірка домашнього завдання.
- •0 3. Робота із загадками. ,
- •0 3. Читання та обговорення вірша.
0 Перевірка домашнього завдання.
— Як можна уникнути забруднення водойм? - Чому збереження води пов'язане з майбутнім кожної людини?
II. Повідомлення теми й мети уроку 0 Вступне слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми дізнаємось, як працює вода у природі, чим вода корисна і коли може завдати шкоди всьому живому.
III. Первинне сприйняття й засвоєння
МАТЕ5АЛУ
0 1. Слово вчителя.
Вода — найпоширеніша речовина у природі. Вона є у річках, озерах, морях, океанах, ґрунті, повітрі, організмах рослин, тварин і людини. Вода на Землі перебуває в безперервному русі, бере участь у безлічі процесів, які відбуваються в неживій і живій природі. Кругообіг води виконує величезну роботу: він перерозподіляє тепло й вологу між різними ділянками Землі, здійснює обмін мінеральних речовин, змінює рельєф земної поверхні. Це одне із природних явищ, що пов'язує природні компоненти Землі в єдине ціле.
Вода у природі «працює» безперервно удень і вночі, взимку й улітку, переносячи різні речовини (пісок, глину, вапняк, каміння, солі та ін.) з однієї ділянки земної поверхні на іншу. Внаслідок цього утворюються яри, ущелини, печери. Ущелини, яри, печери — це такі форми поверхні суходолу, які утворилися вна-
слідок руйнівної дії води (річок, дощової води тощо) протягом пев: ного часу.
У побуті воду використовують для приготування їжі, миття, прання білизни, догляду за квартирою тощо. Річкове й морське судноплавства дають змогу перевозити велику кількість пасажирів і вантажів, що сприяє зміцненню торговельних зв'язків із багатьма країнами світу; будівництво гідроелектростанцій дає змогу виробляти дешеву електроенергію. У сільському господарстві вода використовується для зрошення полів і догляду за тваринами.
(Учитель демонструє фото із зображеннями гідроелектростанції, вантажних й пасажирських теплоходів, зрошувальних установок.) @
0 2. Перевірка індивідуального домашнього завдання.
Повідомлення учнів про «витівки» води.
Цунамі — величезна хвиля, що виникає в океані під час підводного землетрусу чи виверження вулкана. Наближаючись до берега, вона надзвичайно швидко росте і досягає висоти багатоповерхового будинку. Цунамі мають страшну руйнівну силу. Ці хвилі перекидають кораблі в гаванях, руйнують будівлі у прибережних зонах, вивертають дерева.
Повінь — затоплення суходолу водою. Коли дощі довго не припиняються, піднімається рівень води в річках. «Висока вода» — повінь — розмиває дороги, заливає родючі землі, знищує посіви, худобу. Люди рятуються на підвищеннях, дахах будинків, деревах.
Лавина снігова — величезна кількість снігу, що стрімко сходить із крутого схилу гори. Дати поштовх лавині може камінь, що падає, рух машини або навіть крик людини. Слід пам'ятати про це, перебуваючи в горах. Уберегти людей від снігових лавин можуть спеціальні споруди, дерева, що ростуть на схилах гір вище поселень.
Сель — потік із грязі та каменю, що виникає від різкого підняття води в гірських річках. Швидке танення снігів у горах, тривалі дощі або зливи виводять із берегів бурхливі річки. Захоплюючи каміння, пісок, ґрунт, каламутна вода мчить донизу, руйнуючи все на своєму шляху. Цей потік — сель — не завжди можуть зупинити навіть греблі.
Шторм — буря на морі. Сильні вітри високо піднімають в океанах і морях хвилі, які можуть потопити човни й катери.
Сейшем називають коливання водної поверхні озера, водосховища або моря, зумовлені підйомом рівня води в одній частині водойми (під впливом раптової зміни атмосферного тиску, сейсмічних поштовхів тощо) й одночасним зниженням в іншому, а також подальшим намаганням водної поверхні дійти стану рівноваги.
Загалом сейші не загрожують населенню приморських районів, однак у деяких випадках можуть зрушити кораблі, що стоять на якорі, з місць стоянок, максимально натягувати і навіть рвати міцні якірні ланцюги.
0 3. Робота із презентацією «Вода — руйнівник чи вода — рятівник?». 0 4. Фізкультхвилинка (за вибором учителя).
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ 0 Робота з підручником.
Опрацювання розділу «Запитаємо в Матінки Природи: вода — руйнівник, чи вода — рятівник?» (с. 22-23).
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати розділ у підручнику (с. 22-23).
Дати відповіді на запитання і виконати завдання (с. 23).
Підготувати матеріали до створення проекту «Облаштуємо нашу планету».
Індивідуальне завдання — підготувати відомості для гри « Хвилинка-цікавинка».
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ 0 1. Бесіда.
Якої шкоди завдає вода?
Яку користь вона приносить?
0 2. Гра «Закінчи речення».
Вода потрібна для... (врожаю на городах, полях, у садках; свіжого повітря, лікування людей мінеральними водами; для життя рослин і тварин; для суспільства; для отримання електроенергії (гідроелектростанції); гасіння пожеж тощо.)
Вода може бути ворогом, коли... (у воді можна потонути; вона руйнує ґрунт, град знищує рослини на городах тощо.)
0 3. Гра «Хвилинка-цікавинка».
• «Вода дорожча за золото»,— стверджували бедуїни, які все життя кочували в пісках. Вони знали, що ніякі багатства не врятують мандрівника в пустелі, коли вичерпаються запаси води.
У пустелі людина'без води не витримує й доби. Майже 25 століть тому в західній частині Єгипту у безводних пісках Сахари безслідно зникла могутня 50-тисячна армія перського царя Камбіса.
Якби всю воду Землі можна було рівномірним шаром розподілити на всій планеті, утворився б Світовий океан, глибина якого сягала б 4 км.
У Чорному морі на глибині 200 м тварини і рослини жити не можуть, бо у воді розчинено багато шкідливих сполук. Із 90 хімічних елементів, які зустрічаються у природі, у морській воді вчені виявили 70.
Верблюд не лише запасає воду, а й дуже економко її витрачає. Його ніс вбирає в себе всю водяну пару, що виходить з організму разом із видихнутим повітрям — ні крапельки не втрачає. А от людина із випаровуванням втрачає майже третину спожитої рідини.
Один міський житель за добу використовує від 200 до 400 л води. Воду називають колискою життя, матір'ю врожаю.
І УРОК № 7 Тема, і Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу
Мета: узагальнити відомості учнів про властивості, стан води, значення її у природі; продовжувати удосконалювати вміння школярів аналізувати, узагальнювати, робити висновки; розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, увагу; виховувати дбайливе ставлення до природи.
Обладнання: картки для самостійної роботи, ілюстративний матеріал. @
««ш»,»» Хід уроку, ш.»»»»».
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
