Порівняний (%) розвиток тканин вимені у корів різних порід (за даними Арзуманяна е.А.)

Порода	Тканини вимені		Діаметр молочних альвеол	Товща сполучно­тканинних тяжів
	залозиста	сполучно-жирова
Корови червоної степної, ярославської, холмогорської, костромської, тагільської, чорно-рябої (дана група прийнята за 100%) Телиці: тагільської, холмогорської, острофрізької породи Сіра українська, калмицька Примітивна худоба: сибірська, кавказька, середньоазійська	100 48 74 87	100 227 155 131	100 86 54 65	100 106 160 106

На теперішній час мікроструктуру вимені корів вивчають не тільки за гістопрепаратами (виміри на препаратах площа, яких зайнята залозистою, сполучною тканиною, та установлення співвідношення між ними, виміри діаметру молочних альвеол), але й мікрофотографуванням характерних ділянок молочної залози, а також за допомогою біопсії. Мікроструктура вимені обумовлена як спадковими, так і неспадковими факторами (період лактації, сухостійний період, вік тварини, умови вирощування, доїння первісток, кратність доїння та інше). У дослідах, які були проведені на двох поколіннях корів безстужевської породи, виявилась можливість збільшити долю залозистої тканини у вимені корів у результаті покращення годування, масажу вимені і доїння первісток.

Певну зацікавленість являє собою встановлення зв'язку та співвідношення між масою вимені і загальної живої маси корови, а також масою вимені та удоєм.

Шкіра, потові та сальні залози - одні з важливих об'єктів інтер'єрних досліджень. Гістологічна будова шкіри, співвідношення окремих шарів і розвиток кровоносних судин у певній мірі характеризують тип конституції тварини, напрямку його продуктивності. У тварин сухої, ніжної конституції шкіра має слаборозвинутий підшкірний шар, у тварин сирого типу, навпаки, підшкірна сполучна тканина сильно розвинута. Багатьма дослідниками встановлений позитивний зв'язок між кількістю потових залоз на гістологічному препараті вуха і молочністю корови. У дослідах К.І.Клюшкіна на червоних горбатівських тваринах виявлена висока кореляція між розвитком шкіряних залоз і жирномолочністю (r = +0,790). З'ясовано, що у рідкомолочних корів, як правило, навколо волосяних каналів були видні 2-3 дольки сальних залоз, у жирномолочних корів їх нараховувалось 7-9. Ці роботи дозволяють у якомусь ступені прогнозувати продуктивність корів. Досліди Е.В.Ейдригевича показали залежність між кількістю ліпідів у вушній сірці і мірпомолочністю. Рядом авторів при вивченні біохімічного складу крові встановлено, що у жирномолочних корів ліпідів у крові встановлено, що у жирномолочних корів ліпідів у крові більше (61,8%), а у менш жирномолочних менше (51,07%).

Виявлена залежність між гістологічною будовою шкіри і якістю смушка у каракульських овець і якістю вовни у тонкорунних порід. За даними Н. А. Діомідова, Н.А.Панфілова [21], тонина вовни зв'язана з товщею епідермісу, стовщення якого веде до огрубіння вовни. Встановлений зв'язок між тониною вовни і глибиною розміщення волосяних цибулин. З'ясована також позитивна кореляція між розвитком кровоносних судин шкіри і густиною вовни.

Кістяк. Значення кістяку у життєдіяльності організму велике. Він виконує не тільки опорну функцію, яка забезпечує систему руху організму, але й слугує кровотворним органом, а також депо мінеральних речовин. Велике зацікавлення є до вивчення міцності і складу солей кістяка. Для дослідження застосовують рентгенофотометричний метод, який був запропонований І. Г. Шарабріним [59] і який базується на законі поглинання рентгенівських променів. За допомогою цього методу можна визначити структуру і щільність кістяка та його патологію у високомолочних корів, особливості кістковоутворювальних процесів у лактуючих і сухостійних тварин. Експериментами, які були проведені на коровах костромської породи, встановлено, що системою спрямованого вирощування телиць можна запобігти остеопороз (ломка) костей, збіднення їх солями кальцію.

Гістологічна будова м 'язів, сполучної, жирової тканини. Певне практичне зацікавлення являють собою гістологічні досліди найдовшого м'язу спини у великої рогатої худоби як показника м'ясних якостей. За даними таблиці 44 видно, що високому виходу м'язової, жирової і сполучної тканини відповідає і відносно великий вміст їх у найдовшому м'язу спини.

Таблиця 44