- •1. Зміст курсу
- •Пароенергетична установка морського судна
- •Будова і технічні характеристики сучасних парових котлів
- •Паливо, топкові процеси
- •Ефективність використання теплоти і теплообмінні процеси
- •Процеси внутрішньокотлові і на зовнішній стороні поверхонь нагріву
- •Технічне використання і обслуговування котельних установок
- •2.2 Перелік графічної частини
- •2.3 Бланк завдання на курсовий проект (роботу) херсонська державна морська академія Кафедра експлуатації суднових енергетичних установок та загальноінженерної підготовки
- •2. Курсовий проект і курсова робота
- •2.1 Зміст пояснювальної записки
- •Література:
- •2.4 Завдання на курсовий проект
- •Завдання на курсовий проект
- •2.5 Завдання на курсову роботу
- •2.6 Зразок титульного аркуша
- •Херсонська державна морська академія
- •Кафедра експлуатації суднових енергетичних установок
- •Та загальноінженерної підготовки
- •Курсовий проект (робота)
- •3. Методичні рекомендації по виконанню курсового проекту (роботи)
- •3.1 Вступ
- •3.2 Складання попереднього теплового балансу
- •3.3 Визначення основних конструктивних елементів котла
- •3.4 Визначення ентальпії продуктів згорання
- •3.5 Розрахунок теплообміну в однокамерній топці котла, що працює на рідкому паливі
- •3.6 Розрахунок теплообміну в конвективному пучку трубок
- •3.7 Розрахунок пароперегрівача
- •3.8 Розрахунок водяного економайзера
- •3.9 Розрахунок повітропідігрівача
- •Література
3.4 Визначення ентальпії продуктів згорання
Ентальпію продуктів згорання визначають як суму ентальпій I газів, що входять до складу продуктів згорання. Ентальпія будь-якого газу чисельно дорівнює добутку температури t на його об'єм V і теплоємність с при цій температурі. Об'єм газів визначають по формулах, приведених в таблиці 2 [2]. Теплоємності газів знаходять по таблицях довідників фізичних постійних, що містять необхідні відомості, або по дод. 2 [2].
Для спрощення
практичних розрахунків теплоємність
сірчистого газу
прирівнюють до теплоємності вуглекислого
газу
і позначають
.
Таке спрощення можливо зважаючи на малу
відмінність
від
,
а також малого вмісту в
продуктах згорання сірчистого газу
SO2 в порівнянні
з вуглекислим газом СО2. Об'єми
сірчистого газу SO2
і вуглекислого газу СО2 сумують
і позначають
.
За результатами розрахунків ентальпій газів будують діаграму I – t ― залежність ентальпії продуктів згорання IГ від температури tГ. Діаграму I – t використовують в розрахунках парового котла для визначення IГ і tГ.
3.5 Розрахунок теплообміну в однокамерній топці котла, що працює на рідкому паливі
Розрахункова формула зв'язує абсолютну температуру газів на виході з топки ТЗТ з критерієм Больцмана (Во), мірою чорноти топки аТ, абсолютною температурою газів Тa при адіабатному горінні і з параметром, що враховує характер розподілу максимуму температури по висоті топки і залежним від відносного розташування форсунок. Початковою для розрахунку променистого теплообміну в топці являється формула, дійсна для значень ТЗТ / Та ≤ 0.9
(7)
Адіабатна температура ta визначається з діаграми I – t по корисному тепловиділенню в топці Qвт ― ентальпії продуктів згорання (Iа) при надлишку повітря, рівному α. Абсолютна адіабатна температура в топці рівна ta + 273.
Параметр М для однокамерних топок з мазутним опалюванням визначається залежно від відносного положення максимуму температури полум'я по висоті топки по формулі
М = 0.54 – 0.2 хТ* (8)
Для однокамерних топок при горизонтальному розташуванні осей форсунок і верхньому (бічному) відведенні газів з топки величину хТ приймають рівною відносному розташуванню форсунок хф:
хт = хф
=
(9)
де hф – висота розташування осей форсунок від поду топки,**
НТ – відстань від поду топки до середини вікна виходу газів з топки.
Критерій Больцмана (Во) розраховується по формулі
(10)
де Вр ― розрахункова витрата палива, кг/с;
Нл – освітлена випромінюванням поверхня екранів, м;
ζ – коефіцієнт, що враховує зниження теплосприйняття внаслідок забруднення або закриття ізоляцією поверхонь екранів. Для гладкотрубних екранів при мазутному опалюванні ζ = 0,5 – 0,55, для ошипованих і покритих обмазкою = 0.2;
5,67·10-11
– коефіцієнт
випромінювання абсолютно чорного тіла,
φ – коефіцієнт збереження тепла
φ = 1 – 0.01q5; (11)
VГ ·Сср – середня сумарна теплоємність продуктів згорання 1 кг палива в інтервалі температур від tа до t1ЗТ, кДж/кг·К
VГ
·Сср=
,
(12)
де t1ЗТ та I1ЗТ – температура, що заздалегідь приймається, і ентальпія газів на виході з топки.
Отримана в результаті розрахунку температура газів за топкою порівнюється із заздалегідь прийнятою t1ЗТ, і якщо розбіжність більша за допустиму (більше 100 град), то розрахунок повторюють, задавшись новим значенням t1ЗТ, ближчим за значенням до отриманої в розрахунку температури газів на виході з топки tЗТ.
Після уточнення температури газів на виході з топки визначають по діаграмі I – t (по tЗТ) ентальпію газів на виході з топки і по формулі Qл = φBр(Qвт - Iзт) кількість тепла, відданого газами, а також по формулі qэ = Qл / Нл питоме теплове навантаження екранних поверхонь, кВт/м2
де В1, В2…Вn – витрата палива через усі форсунки відповідно першого, другого і т. д. рядів форсунок;
hф', hфн…hфn – висота розташування осей форсунок кожного ряду;
nф1, nф2…nфn – кількість форсунок в першому, другому і т. д. ряду.
Міра чорноти екранованих камерних топок визначається по формулі:
, (13)
де ψ – міра екранування топки;
аф – міра чорноти факела, визначається по формулі:
аф = mасв + (1 – m)аг, (14)
де асв та аг – міра чорноти, яку мав би факел при заповненні усієї топки, полум'ям, що світиться або трьохатомними газами, що не світяться, відповідно, асв та аг залежать від температури газів, їх елементарного складу і тиску. Порядок їх визначення даний в табл.5 [2].
m – коефіцієнт усереднювання, залежний від теплової напруги паливного об'єму qv; для відкритих і напіввідкритих камерних топок з мазутним опалюванням при qv = 400 кВт/м3 незалежно від навантаження парового котла m = 0,55, при qv ≈ 103 кВт/м3 m ≈ 1, проміжні значення визначаються лінійною інтерполяцією або по формулі
m = 0,308 + 0,595qv·10-3 (15)
