- •1. Зміст курсу
- •Пароенергетична установка морського судна
- •Будова і технічні характеристики сучасних парових котлів
- •Паливо, топкові процеси
- •Ефективність використання теплоти і теплообмінні процеси
- •Процеси внутрішньокотлові і на зовнішній стороні поверхонь нагріву
- •Технічне використання і обслуговування котельних установок
- •2.2 Перелік графічної частини
- •2.3 Бланк завдання на курсовий проект (роботу) херсонська державна морська академія Кафедра експлуатації суднових енергетичних установок та загальноінженерної підготовки
- •2. Курсовий проект і курсова робота
- •2.1 Зміст пояснювальної записки
- •Література:
- •2.4 Завдання на курсовий проект
- •Завдання на курсовий проект
- •2.5 Завдання на курсову роботу
- •2.6 Зразок титульного аркуша
- •Херсонська державна морська академія
- •Кафедра експлуатації суднових енергетичних установок
- •Та загальноінженерної підготовки
- •Курсовий проект (робота)
- •3. Методичні рекомендації по виконанню курсового проекту (роботи)
- •3.1 Вступ
- •3.2 Складання попереднього теплового балансу
- •3.3 Визначення основних конструктивних елементів котла
- •3.4 Визначення ентальпії продуктів згорання
- •3.5 Розрахунок теплообміну в однокамерній топці котла, що працює на рідкому паливі
- •3.6 Розрахунок теплообміну в конвективному пучку трубок
- •3.7 Розрахунок пароперегрівача
- •3.8 Розрахунок водяного економайзера
- •3.9 Розрахунок повітропідігрівача
- •Література
3.6 Розрахунок теплообміну в конвективному пучку трубок
Розрахунок теплообміну в конвективних пучках проводиться спільним рішенням системи двох рівнянь.
Рівняння теплообміну
Q'' = K·H·∆t (16)
де Q'' – теплота сприймана середовищем, що нагрівається, знаходиться в трубках котлів, кВт
K – коефіцієнт теплопередачі, кВт/м2 ˚С
Н – поверхня нагріву, що розраховується, м2
∆t – температурний натиск між охолоджуваним і нагріваємим середовищами, ˚С
Це рівняння визначає ту кількість тепла, яка сприйме пучок труб з прийнятими конструктивними розмірами при температурі газів за пучком рівної одній з прийнятих трьох температур. Порядок розрахунку в табл. 6, [2].
Рівняння теплового балансу
φВр(I1- I2) = Q′ = D(h1- h2) (17)
де φ – коефіцієнт збереження теплоти, що враховує її втрати в довкілля, середній для усього газового тракту котла;
Вр – витрата палива, кг/с;
I1, I2 – ентальпія газів на вході і на виході з пучка, кДж/кг
D – кількість середовища, що нагрівається, в одиницю часу (у паротворних пучках це – пароводяна суміш), кг/с;
h1, h2 – ентальпія середовища, що нагрівається, до і після підігрівання, кДж/кг
Рівняння визначає ту кількість теплоти, яку віддадуть гази пучку труб, при температурі газів за пучком, буде рівною одній з прийнятих температур.
Ліва частина рівняння дорівнює кількості теплоти Q′, яке віддадуть гази за 1 с роботи котла, якщо їх ентальпії до і після пучка будуть рівні відповідно I1 та I2, в правій частині – кількість теплоти, яка сприйме за 1 с роботи котла D, кг середовища, що нагрівається, при зміні її ентальпії від h1 до h2.
Вирішуючи спільно рівняння теплообміну Q'' = K·H·∆t і рівняння тепловіддачі Q′ = φВр(I′- I′′), визначають кількість переданого тепла Q, а також температуру і ентальпію газів за поверхнею H, що нагрівається (див. рис. 2). Рівняння можна вирішити як графічним способом, так і аналітично.
При розрахунку теплообміну в першому конвективному пучку усі приведені вище величини (за винятком I′′) зручно позначати індексом ′′ I ′′, наприклад: Q′ позначається як Q′I , H – як HI і т. д. При розрахунку другого випарного пучка, замість індексів ′′ I ′′ проставляють індекси ′′ II ′′. Температура газів і їх ентальпія перед кожним наступним пучком (поверхнею нагріву), що розраховується, приймається рівній ентальпії і температурі газів, отриманим в результаті розрахунку що передувало йому елементу котла.
Ентальпія газів на вході в перший пучок приймається рівною IЗТ.
Передача теплоти від газів до пароводяної суміші відбувається через метал трубки, покритої із зовнішнього боку шаром сажі і золи, і з внутрішньою (з боку пароводяної суміші) – шаром накипу.
Коефіцієнт теплопередачі для багатошарової стінки виражається формулою
(18)
де δс,δм та δн – товщина відкладень на стінках трубок з боку газів, металу і шару накипу, м, відповідно
λс,λм та λн – відповідні їм коефіцієнти теплопровідності, кВт/м2·K
α1 та α2 – коефіцієнти тепловіддачі від газів до зовнішньої поверхні шару відкладень з боку газів і від зовнішньої поверхні (з боку пароводяної суміші) шару накипу до пароводяної суміші, кВт/м2·K .
є
сумарний термічний опір багатошарової
стінки, що відділяє гріючі гази від
пароводяної суміші, що нагрівається.
Термічний опір позначається буквою .
Оскільки коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки трубки в сотні разів менше коефіцієнта тепловіддачі від стінки трубки до пароводяної суміші, то величиною 1/α2 можна знехтувати.
З урахуванням цього формула для коефіцієнта теплопередачі в конвективному випарному пучку трубок набере наступного вигляду:
Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі приведений в табл. 6 і додаткових пояснень не вимагає.
Температурний напір у випарних пучках визначається по формулі:
(19)
де
для першого пучка рівна tз.т-ts;
для першого пучка
рівна tI
-tS.
Для будь-якого іншого пучка замість температури tз.т приймається температура, отримана в результаті розрахунку поверхні нагріву, що передувала йому.
|
Рисунок 2 – Графічне рішення рівнянь Q’I та Q”I |
Після підстановки значень та отримаємо:
(20)
де
– температура газів перед
першим пучком (за топкою);
– температура
газів за першим пучком;
ts – температура пароводяної суміші (киплячої води), залежна від тиску;
ln – натуральний логарифм.
Значення поверхні нагріву зазвичай задаються або приймаються по прототипу заданого котла. Розрахунок поверхні нагріву приведений в табл. 1.2, [2].
Інші величини, що входять у формули, визначаються в попередніх розрахунках, приведених в табл. 1 – 5, [2].
Спільне
рішення рівнянь теплообміну і тепловіддачі
графічним методом проводиться
таким чином. Задаються орієнтовно трьома
значениями температури газів
за пучком труб і для кожного значення
розраховують: температурний напір,
коефіцієнт теплопередачі, кількість
відданого газами Q’I
і сприйнятого пароводяною сумішшю Q”I
тепло. Після цього з графіку Q’I
та Q”I
визначають ту температуру газів, при
якій кількість теплоти Q’I,
що віддається газами, дорівнює кількості
теплоти Q”I
, яке (при цій
температурі) може сприйняти від газів
пучок з прийнятими на
початку
його конструктивними і термічними
характеристиками (див. рис.
2). По температурі t1
по діаграмі I - t визначається II
–
ентальпія газів за поверхнею нагріву.
Розрахунок закінчується перевіркою точності визначення QI. За умови, що ентальпія газів за пучком рівна II:
(21)
(21а)
Відмінність допустима в межах 5 %. Послідовність розрахунку випарного пучка приведена в табл. 6, [2].
Розрахунок другого пучка (при його наявності) проводиться аналогічно розрахунку першого. Перш ніж приступити до виконання цього розділу, необхідно уважно ознайомитися з ескізом котла і методикою розрахунку першого пучка трубок; проставити на ескізі (кресленні) усі необхідні для розрахунку розміри.
Якщо в методиці приводиться декілька формул для розрахунку однієї і тієї ж величини, то в розрахунку використовується та формула, яка враховує особливості поверхні нагріву котла цього типу.
