Функції бухгалтерського обліку

Інформаційна

Контрольна

Управлінська

Рис. 1.9. Функції бухгалтерського обліку

Інформаційна функція визначається тим, що бухгалтерський облік - основний постачальник інформації. Тут створюється (фіксується) інформація про активи (майно) підприємства (організації), їх наявності, руху, джерелах утворення (капіталах і зобов’язання), про господарські процеси і результати діяльності підприємства.

Якість інформації визначається тим, наскільки вона виконує вимоги, які висувають споживачі (об’єктивність, достовірність, своєчасність, оперативність). При мінімальній кількості показників (синтетичних – узагальнюючих, аналітичних – деталізуючи узагальненні дані) вона повинна забезпечувати інформаційні потреби максимальної кількості користувачів (внутрішніх та зовнішніх) з тим, щоб вони могли на підставі цієї інформації приймати обгрунтовані управлінські рішення.

Контрольна функція бухгалтерського обліку передбачає оцінку ступеня досяжності підприємством своїх цілей, уточнення цих цілей, виявлення відхилень, причин, які викликають відхилення, розробку і реалізацію заходів по їх усуненню. За часом здійснення його поділяють на попередній ( до здійснення), поточний ( в час здійснення) і послідовний (після здійснення) господарської операції. Усі ці види контролю направлені на запобігання від’ємних результатів господарювання, порівнянності затрат і результатів господарювання, виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення і попередження нестач, втрат, крадіжок.

Бухгалтерський облік забезпечує робітників апарату управління фактичними даними про діяльність підприємства (організації), дозволяє не тільки надавати оцінку виконання планових показників, норм, кошторисів, стандартів, але й являтися базою для розробки планів, виконуючи при цьому управлінську функцію.

Достовірна, своєчасна, обґрунтована інформація – це необхідна передумова для якісного аналізу діяльності підприємства (організації). Реалізація аналітичної функції бухгалтерського обліку дозволяє конкретизувати узагальненні показники, які характеризують результати роботи підприємства, використовування його ресурсів, продажу продукції, формування і використання цін та ін. Це необхідно для виявлення і оцінки величини впливу факторів, які впливають на зміну цих показників, для обліку характеру цих змін при обґрунтуванні та прийнятті відповідних рішень, в тому числі і рішень, пов’язаних з оцінкою фінансового положення підприємства (організації), її конкурентноздатністю, перспектив розвитку.

Взаємозв’язок функцій бухгалтерського обліку утворюють передумови для широкого використання у процесі їх реалізації засобів обчислювальної техніки, щоб інформація утворювалась з найменшими затратами праці, диференціювалася за об’єктами управління і термінам представлення, мала необхідну ступінь деталізації, була об’єктивною, достовірною і своєчасною.

Загально признанні положення фінансового обліку і звітності передбачають:

1. Вимоги до якості інформації.

2. Принципи обліку інформації.

3. Елементи фінансової звітності.

Розглянемо їх зміст подрібніше.

І. Вимоги до якості інформації:

1) корисність інформації для прийняття рішень різними групами користувачів;

2) зрозумілість для користувачів;

3) доречність:

- за змістом (повноті відображення усіх господарських операцій за звітній період);

- за сутністю (коли відсутність інформації або її неправильна оцінка можуть впливати на рішення користувача інформацією);

- за своєчасністю надання.

4) достовірність, надійність:

- правдивість (підтвердження кожної операції реальним документом);

- перевага економічного змісту над юридичною формою;

- нейтральність – інформація не повинна мати упереджених оцінок;

- обачність – більш висока готовність до обліку потенційних збитків, ніж до обліку потенційних прибутків. Це виражається в утворенні фінансових резервів, а також в оцінці активів за найменшою вартістю (в межах законодавчо дозволених методик їх оцінки), а пасивів – за найбільшою вартістю;

- обмежування «затрати/вигоди», тобто вигода від використання отриманої інформації повинна завжди бути більшою, ніж затрати на її отримання.

Результатом додержання цих вимог до якості облікової інформації повинен бути правдивий, повний і корисний облік про діяльність підприємства (організації).

ІІ. Принципи обліку інформації:

1. Принцип нарахувань:

- власно принцип нарахувань – операція відображається в момент її здійснення, а не в момент отримання грошей;

- принцип реєстрації доходу – дохід відображається в тому періоді, коли він був отриманий;

- принцип відповідності – у звітному періоді реєструються тільки ті витрати, які призвели до отримання доходів даного періоду.

2. Принцип тривалої діяльності – підприємство нормально функціонує і буде продовжувати свою діяльність, тобто в нього немає наміру ліквідувати або значно скоротити свою діяльність.

3. Принцип подвійного запису. Для вітчизняного обліку він очевидний. Для закордонного обліку він підкреслює різницю між фінансовим і управлінським обліком.

4. Принцип одиниці обліку. Одиницею обліку є відокремлене підприємство та його власники.

5. Принцип періодичності. Звіт про діяльність підприємства складається регулярно, періодично.

6. Принцип грошового вимірника. Уся господарська діяльність оцінюється за допомогою єдиного грошового вимірника.

7.Принцип конфіденційності. Інформація, яка відображається у звітності, не повинна наносити шкоду його інтересам.

ІІІ. Елементи фінансової звітності:

1. Активи – ресурси, які контролює підприємство.

2. Зобов’язання - зобов’язання компанії, які є результатом минулих подій та джерелом майбутніх вилучень ресурсів та зменшення економічних вигод.

3. Капітал – доля власних активів підприємства, яка залишилася після вилучення зобов’язань.

4. Дохід – збільшення капіталу не за рахунок вкладів власників.

5. Витрати – зменшення капіталу не за рахунок вилучення власників, зменшення або втрата вартості активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення капіталу. Збитки за своєю суттю є витратами і не відокремлюються в окремий елемент фінансової звітності.

Процес створення облікової інформації, механічна і багаторазово повторювана робота, називається рахівництвом і складає лише частину бухгалтерського обліку. Сучасний бухгалтер займається не тільки веденням рахунків, але й здійснює планування, контроль, оцінку, огляд господарської діяльності організації, аудит. Він повинен уміти створювати таку інформацію, яка б задовольнила вимогам внутрішніх та зовнішніх користувачів, аналізувати її, шукати і находити варіанти рішень фінансових проблем, які стоять перед підприємством.

Бухгалтерський облік – це центр фінансової, податкової і управлінської інформації. Користувачами цієї інформації є:

- адміністрація організації, усі ті, хто управляє нею, заінтересований у результатах її діяльності. Це власники організації, персонал управління (члени Ради, менеджери, керівництво підрозділів, спеціалісти). Вони використовують інформацію для службових цілей. Склад отриманої інформації повинен відповідати функціям робітника;

- реально існуючі і потенційні інвестори та кредитори. Вони знаходяться поза підприємством але мають прямі фінансові інтереси по відношенню до нього. До них слід віднести також акціонерів, учасників, постачальників і банки. Ці користувачі мають доступ до даних фінансової звітності, на підставі якої можуть дати оцінку платоспроможності, перспективності організації;

- податкові, органи валютного контролю, інші урядові органи, страхові фонди, аудиторські фірми, консультанти, покупці, інші групи та особи, які проявляють зацікавленість до організації. Вони мають обмежений доступ до інформації, зобов’язані зберігати комерційну таємницю.

Потреби різних груп користувачів у інформації визначаються їх інтересами (рис. 1.10.).

Групи користувачів	Інтереси користувачів
Інвестори	Окупність вкладених засобів, ріст сукупної вартості організації
Робітники організації	Охорона праці, ставки оплати праці
Кредитори	Упевненість в погашенні заборгованості за сумою кредиту і відсотків, захист на випадок неплатежу
Постачальники і організації, які продають товари в кредит	Кредитоспроможність організації, своєчасність погашення кредиторської заборгованості
Клієнти і покупці	Надійність поставок, тобто впевненість, що організація буде продовжувати свою діяльність
Урядові органи	Податкові платежі і господарська статистика
Суспільність	Різноманітні інтереси різних суспільних слоїв (товариств, організацій, клубів, ін.)

Рис. 1.10. Інтереси користувачів інформації

По характеру інформації, її призначенню і використанню бухгалтерський облік поділяють на фінансовий і управлінський (рис. 1.11.). Чіткої границі між цими частинами бухгалтерського обліку немає, однак існують критерії ділення інформації на фінансову і управлінську (зовнішню і внутрішню).

Призначення фінансового обліку – узагальнення фінансових результатів роботи організації та їх відображення у фінансовій звітності. У сферу фінансового обліку відноситься складання звітів для зовнішніх користувачів. Тому порядок складання зовнішніх звітів регламентується і підпорядковується стандартним принципам.