- •Розділ 1. Загальна характеристика, принципи і об’єкти бухгалтерського обліку
- •1.1. Суть господарського і бухгалтерського обліку
- •Складові частини обліку
- •Основні господарські процеси
- •Цілі господарського обліку
- •Господарський процес
- •Проблеми вимірювання господарської операції
- •Види господарського обліку
- •1.2. Визначення бухгалтерського обліку та його функції
- •Функції бухгалтерського обліку
- •Призначення різних видів обліку
- •1.3. Основні принципи бухгалтерського обліку (допущення і вимоги)
- •Основні міжнародні принципи бухгалтерського обліку
- •Запитання та завдання для самоперевірки:
1.3. Основні принципи бухгалтерського обліку (допущення і вимоги)
Сукупність обов’язкових умов, правил організації і ведення фінансового обліку називають принципами бухгалтерського обліку.
Принцип безперервності відображає вимоги постійного ведення бухгалтерського обліку з моменту реєстрації підприємства (організації) в якості юридичної особи до реорганізації або ліквідації.
Принцип подвійного запису – характерна особливість бухгалтерського обліку. Його застосування відокремлює бухгалтерський облік від обліку взагалі. Тому обов’язковою вимогою бухгалтерського обліку є відображення господарських операцій методом подвійного запису на взаємопов’язаних рахунках при дотриманніповної відповідності даних аналітичного і синтетичного обліку.
Принцип повноти обліку потребує сучасної та повної реєстрації господарських операцій і результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку без яких-небудь пропусків або вилучень.
Загальне правило бухгалтерського обліку – розмежування поточних і капітальних вкладень, так як витрати всіх видів повинні відноситися до того звітного періоду, на протязі якого вони приносять дохід.
Капітальні витрати (або капітальні вкладення) – це витрати на купівлю, створення основних засобів та інших активів тривалого використання. Вони будуть сприяти одержанню прибутку на протязі декількох звітних періодів (наприклад, будівлі), а поточні витрати (на ремонт, обслуговування будівель, купівлі палива та всі інші виробничі витрати) відносяться тільки до одного звітного періоду.
Поряд з національними відомі і міжнародні принципи ведення бухгалтерського обліку, які відображені у міжнародних стандартах (рис. 1.13.).
Безперервність діяльності
Постійність правил
бухгалтерського обліку
Обережність
Нарощування доходів і витрат
Реальне відображення активів і пасивівОсновні міжнародні принципи бухгалтерського обліку
Непорушність вхідного балансу
Пріоритет змісту над формою
Істотність
Відкритість
Консолідація
Рис. 1.13. Основні міжнародні принципи бухгалтерського обліку
Міжнародних принципів бухгалтерського обліку необхідно дотримуватися для співставлення економічних результатів роботи підприємств у різних країнах, для оцінки перспектив вкладення капіталу в підприємства іноземними інвесторами. Розглянемо їх подрібніше.
1. Принцип безперервності діяльності виходить з того, що організація є функціонуючою. Вона буде працювати у майбутньому і немає підстав ні для її закриття, ні для її ліквідації, ні для значного скорочення її операцій.
2. Постійність правил бухгалтерського обліку передбачає послідовності у методах обліку, передбачаючи, що загальні принципи відображення господарських операцій в обліку є незмінними, тобто організація повинна послідовно з року в рік застосовувати встановлені правила оцінки активів і пасивів, крім випадків суттєвих змін у своїй діяльності або у правовому механізмі (зміна норм амортизації основних засобів, переоцінка основних засобів та ін.). В цих випадках організація повинна забезпечити співставлення даних бухгалтерського обліку і звітності шляхом перерахунку даних минулого року у відповідності з новими правилами. Самі ж зміни правил обліку, а також результат їх впливу на прибуток (на її власні засоби) повинні роз’яснятися у пояснювальній записці до звітності.
3 . Активи і пасиви повинні бути оцінені і відображені у звітах розумно з достатнім ступенем обережності, щоб не переносити вже існуючі ризики, які потенційно загрожують фінансовому положенню організації, на наступні періоди. Адже в процесі виконання багатьох угод неминучо виникають спірні питання. Це слід приймати до уваги і бути дуже обережними при підготовці звітності. Однак обережність не виправдовує створення таємних необґрунтованих резервів.
4. Доходи і витрати накопичуються, тобто оприбутковуються по мірі надходження (доходів) або виникнення витрат, а не по мірі отримання грошей або проведення платежу. Іншими словами, у звітності повинні відображатися лише доходи і витрати, які відносяться виключно до звітного періоду по мірі здійснення у ньому, незалежно від часу надходження платежів або засобів по ним.
5. Статті активів і пасивів повинні бути оцінені окремо і відображені в розвернутому вигляді. Наприклад, залишки кредиторської і дебіторської заборгованості у балансі повинні відображатися окремо.
6. Непорушність вхідного балансу означає, що залишки на початок поточного звітного періоду повинні відповідати залишкам на кінець попереднього періоду (року).
7. Достовірна економічна сутність операцій повинна мати пріоритет над її юридичною формою. В обліку і звітності організації необхідно відображати той прибуток, який отримано в результаті фінансово-економічних рішень, реалізованих в організації, тобто так званий «економічний прибуток». Цей прибуток не може залежати від податкової політики і податкові правила не повинні впливати на порядок ведення бухгалтерського обліку господарських операцій організації.
8. У бухгалтерському обліку і фінансових звітах повинна відображатися уся суттєва інформація, корисна для прийняття рішень керівниками організації або зовнішніми користувачами (інвесторами, кредиторами та ін.).
Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або викривлене представлення може вплинути на економічне рішення користувачів.
9. Фінансові звіти повинні бути достатньо ясними і докладними, щоб уникнути двозначності, упередженості, правдоподібно відображати господарські операції підприємства та їх вплив на її фінансовий стан з необхідними поясненнями у записках. Наприклад, повинні бути ясні правила оцінки активів і пасивів та їх аналіз за термінами погашення, аналіз окремих статей звітів, аналіз руху власних засобів (власного капіталу), умови виділення і аналіз операцій, проведених з крупними акціонерами, а також з дочірніми і спільними підприємствами (організаціями). Таким чином, фінансові звіти повинні бути відкритими для їх користувачів.
10. Підприємство (організація) повинно складати зведену, тобто консолідовану фінансову звітність в цілому, з урахуванням своїх дочірніх і спільних підприємств навіть у тому випадку, коли останні є самостійними юридичними особами. При цьому виключаються залишки по взаємним розрахункам і вкладенням. Філіали – невід’ємна частина підприємства (організації) як юридичної особи.
Вказані міжнародні принципи бухгалтерського обліку дозволяють уніфікувати порядок узагальнення даних у бухгалтерській (фінансовій) звітності, забезпечити її корисність для прийняття рішень користувачами, зрозумілість і доречність інформації для них.
Таким чином, особливостями бухгалтерського обліку є:
- повне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями;
- суцільне, суворо документоване оформлення усіх господарських операцій;
- інвентаризація засобів і розрахунків;
- переважно грошові вимірники;
- використання системи рахунків;
- подвійний запис;
- періодичне узагальнення даних в системі звітних таблиць (форм звітності); - використання звітних даних для виконання контрольно-аналітичних функцій і прийняття управлінських рішень.
Ці особливості, які закладені в «душі» бухгалтерського обліку на зорі його становлення, визначають правила ведення бухгалтерського обліку, вимоги, які до нього ставляться, допомагають виконувати задачі, які стоять перед ним. Вони єдині для всіх підприємств (організацій) незалежно від підпорядкування і форм власності (включаючи підприємства з іноземними інвестиціями).
