Класифікація губок

Губок за будовою та складом їх скелету поділяють на 4 класи: 1. Вапнякові губки (Calcispongia); 2. Скляні губки (Hyalospongia); 3. Звичайні губки (Demospongia); 4. Археоціати (Archaeосуatha).

У представників класу Вапнякові губки скелет складається зі спікул СаС0₃. Це виключно морські, невеликих розмірів мілководні поодинокі чи колоніальні губки.

До класу Скляні губки належать морські, здебільшого глибоководні губки. Скелет побудований із голок Si0₂.

До класу Звичайні губки належить більшість представників, що населяють солоні та прісні водойми. Це колоніальні або поодинокі форми, побудовані за лейкоїдним типом. Скелет утворений спікулами із Si0₂, з'єднаними спонгіном, або лише спонгіном. Належать губки кліони (родина Clionidae), які мають здатність просвердлювати ходи у вапняках, рогові губки (родина Spongiidae), бодяги (родина Spongillidae) та ін. У середній та нижній течії Дніпра помічено 7 видів бодяг.

Клас Археоціати - переважно вимерлі морські тварини, що відрізняються від справжніх губок монолітним скелетом і відсутністю спікул.

Тип плоскі черви - plathelminthes

Об'єднує понад 12 тисяч видів, серед яких є морські, прісноводні, ґрунтові, наземні та паразити людини і тварин, яких переважна більшість.

Будова і життєві функції

Тіло плоских червів сплюснуте в спинно-черевному напрямі, плоске (що дало назву цим тваринам), суцільне або розділене на ряд члеників. Плоскі черви - тришарові організми. У процесі онтогенезу (індивідуального розвитку) у-них формується три зародкових листки: зовнішній - ектодерма, внутрішній - ентодерма і середній - мезодерма, з яких розвиваються всі системи органів.

Характерна особливість плоских червів - наявність шкірно-м'язового мішка, утвореного одношаровим шкірним епітелієм і розташованою під ним системою м'язових волокон (кільцевих, поздовжніх і косих). У вільноживучих форм тіло вкрите війковим епітелієм, у паразитичних — кутикулою. Простір між стінками тіла і внутрішніми органами заповнений сполучною тканиною мезодермального походження — паренхімою.

Центральна нервова система має вигляд поздовжніх стовбурів, які відходять від парного головного ганглію і з'єднані кільцевими перемичками (комісурами). Органи чуття — переважно шкірні сенсили - нервові чутливі клітини, що сприймають механічні та хімічні подразнення. В окремих представників є статоцисти та очі.

Травна система складається з рота, ектодермальної передньої кишки (або глотки) і ентодермальної середньої, що закінчується сліпо. Кишки часто розгалужені. Неперетравлені рештки виділяються назовні через рот. У деяких війчастих спостерігається внутрішньоклітинне травлення, що свідчить про їх філогенетичний зв'язок із кишковопорожнинними. У паразитичних форм травна система часто повністю редукована.

Видільна система - у вигляді протонефридій. Це розгалужені канальці, які закінчуються в паренхімі зірчастою клітиною (циртоцитом) з пучком вієчок. Кровоносної і дихальної систем немає.

За незначним винятком плоскі черви - гермафродити, тобто істоти, у яких в одному організмі розвиваються і чоловічі, і жіночі статеві органи. Статева система плоских червів складно побудована: вона має компактні статеві залози (чоловічі - сім'яники та жіночі - яєчники), спеціальні вивідні протоки для виведення сперми і зрілих яєць назовні, а також органи, що забезпечують запліднення яйцеклітин у тілі паразита. Розвиток або прямий (турбелярії), або з метаморфозом (є планктонна личинка). У паразитичних форм життєвий цикл дуже складний, він включає декілька поколінь. При цьому спостерігається гетерогонія -чергування двостатевого та партеногенетичного поколінь.

Тип поділяють на 9 класів, з яких розглянемо чотири: 1. Війчасті черви, або Турбелярії (Turbel1аrіа); 2. Трематоди, або Дигенетичні сисуни (Trematoda, або Digenea);3. Моногенетичні сисуни (Monogenoidea); 4. Стьожкові черви (Сеstоdа).