2.9.Облік праці та її оплати

Форма оплати праці – це спосіб встановлення залежності заробітку працівника від кількості і якості затраченої праці. Витрати праці оцінюються або робочим часом, або кількістю виробленої продукції (обсягом виконаних робіт). У ТОВ «Земельно - кадастрове бюро» використовується погодинна оплата праці. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень та восьмигодинний робочий день. Проста погодинна оплата праці нараховується за погодинними тарифними ставками, місячними окладами за фактично відпрацьований час. При погодинно - преміальній оплаті праці працівники крім основного заробітку за відпрацьований час отримують ще й премії, що посилює їх матеріальну зацікавленість у результатах своєї роботи. Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф. № ПСГ-1). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні – «ВС», дні хвороби – «X», відрядження – «СВ», відпустка – «ЧВ» тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці. Для обліку розрахунків із працівниками по платі праці в ТОВ «Земельно – кадастрове бюро» використовують наступні типові форми: - № П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»; - № П-52 «Розрахунок заробітної плати»; - № П-53 «Платіжна відомість». Платіжна відомість типової форми № П-53 використовується для обліку сум авансу, виданого за першу половину місяця. Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки за заробітною платою з кожним працівником є Розрахунково-платіжна відомість. Розрахунково-платіжні відомості підписує керівник та головний бухгалтер підприємства. Цей документ одночасно є особовим рахунком працюючих та оборотною відомістю до рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

2.10.Облік витрат

Єдиний податок - це податок, який сплачується фізособами - підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Єдиний податок передбачає спрощений облік доходів і витрат, а також заміщає собою сплату і розрахунок певної кількості обов'язкових податків і зборів, які сплачуються в Україні. ТОВ «Земельно – кадастрове бюро» має Свідоцтво платника єдиного податку (див. додаток № 18). Згідно зі стандартом бухгалтерського обліку витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок вилучення або розподілу між власниками). Згідно з п. 9.2 П(С)БО 16 «Витрати» не визначаються витратами суми попередньої (авансованої) оплати запасів, робіт, послуг. Отже, відображення витрат у бухгалтерському обліку не залежить від дати оплати запасів, робіт, послуг. Основою організації обліку виробничої діяльності є економічно обгрунтована класифікація виробничих витрат за такими ознаками: 1)    за складом: фактичні, планові або прогнозні; 2)    стосовно обсягу виробництва: змінні, постійні; 3)   у міру усереднення: загальні, середні (витрати на одиницю); 4)    за функцією управління: виробничі, адміністративні, комерційні; 5)    за способом віднесення на собівартість: прямі, непрямі; 6)    за порядком віднесення витрат на період генерування прибутку; на період, на продукт. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: - податку на прибуток підприємств; - податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані за спрощеною системою оподаткування; - ПДВ з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку оподаткування у розмірі 3% або 7%; - земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності; - збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; - збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Платники єдиного податку:    - сплачують податки, збори та митні платежі на загальних підставах у разі ввезення товарів на митну територію України; - виконують функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах; - сплачують єдиний соціальний внесок (34,7% від мінімальної заробітної плати), згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; - несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, за своєчасність подання податкових декларацій. Обов’язкове ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва, юридичної особи, форму якої затверджено наказом №477, було передбачено ст. 4 Указу про спрощену систему, дію якого припинено з 01.01.2012 р. Починаючи з 01.01.2012 р. платники єдиного податку ведуть облік доходів і витрат у порядку, визначеному ст. 296 Податкового кодексу, для платників єдиного податку - юридичних осіб, які належать до 4-ї групи, Податковим кодексом не передбачено ведення Книги обліку доходів і витрат.