Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция 1 Фін менеджмент.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
141 Кб
Скачать
☆

4. Зовнішня інформація, що використовується в фінансовому менеджменті

Окрім внутрішньої інформації, яку можна отримати із бухгалтерської звітності та даних управлінського обліку, фінансовому менеджеру необхідний великий обсяг зовнішньої інформації:

  • про загальну економічну ситуацію в країні, де знаходиться підприємство, а також в країнах, куди постачається його продукція, де воно закуповує продукцію, де знаходяться партнери підприємства;

  • про оподаткування;

  • про підприємства-конкуренти, основні показник їх фінансово-господарської діяльності;

  • про ситуацію на внутрішньому та міжнародному фінансових ринках,

  • про банківські процентні ставки, курси валют ті цінних паперів;

  • про рейтинг фінансових посередників (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів та ін.)

Джерелами надходження зовнішньої інформації є

  • законодавчі, нормативні та інструктивні документи державних органів управління;

  • дані, що публікуються в спеціальних періодичних виданнях по економіці, фінансам, в статистичних зведеннях

  • дані торгівельно-промислових палат, підприємницьких асоціацій та ін.

  • дані спеціальних рейтингових агентств.

5. Міжнародні фінансові ринки

Міжнародна фірма – це компанія, пов’язана з експортом-імпортом товарі і послуг або компанія, яка має хоча б одну філію (дочірню компанію), яка займається бізнесом в іншій країні.

Міжнародна корпорація, що проводить понад 30% операцій від свого загального обороту за кордоном, називається багатонаціональною корпорацією.

Перед міжнародними фірмами виникають такі специфічні проблеми, як:

  • коливання курсу доларів США, національної валюти й іноземний валют;

  • закони про оподаткування міжнародних операцій;

  • політичні події за кордоном,

  • сони повинні розуміти і поважати побут і повсякденне життя інших країн.

Фінансист, який має справу з міжнародними фінансами, повинен знати міжнародний фінансовий ринок, зокрема ринок євродолара, європейських облігацій неєвропейських облігацій.

Термін „міжнародні фінансові ринки” відноситься до різних фінансових установ в усьому світі. У цих установах беруть участь багатонаціональні фірми й уряди країн, щоб позичати кошти чи інвестувати власні надлишки коштів. Два основних фінансових ринки – це ринок євродолара (Євроринок) і міжнародний ринок облігацій (Євробонди).

Євроринок. Євродолари – це долари США, які продаються за межами США. Євродолари утворюються тоді, коли депозит переводить за межі США, і тримаються в доларах США. Ринок євродоларів є альтернативою національних банків у сфері фінансування операцій міжнародних фірм. Замість того, щоб скористатись послугами комерційних банків США, американська фірма може дешевше і легше запозичити долари за межами США чи фінансувати свої закордонні філії. Позики на євроринку стали дуже розповсюдженими, тому що банківська процедура цієї операції не контролюється національними урядами, а кредити гнучкіші і часто дешевші, ніж позики в Америці. Такі гнучкі і досить дешеві умови надання позик іноді пояснюються великою наявністю коштів і більшою ефективністю Євроринку в порівнянні з банківською системою Америки.

Міжнародний ринок облігацій. Якщо євроринок має справу з коротко- і середньостроковими показниками, то міжнародний ринок облігацій надає позичальнику засоби на тривалий час за межами його країни. Наприклад, фірма в Бразилії може випустити довгострокові облігації в доларах США в європейських країнах. Такі облігації, випущені в основних валютах за межами країни-позичальника, називають міжнародними чи єврооблігаціями.

Платіжний баланс карїни – це документ, що показує всі платежі країни і надходження з інших країн світу. У табл.. 1 наведений платіжний баланс у валюті Р умовної країни.

У балансі платежів 5 основних рахунків: рахунок торгівлі, рахунок послуг, поточних рахунок, рахунок переміщення капіталу і загальний рахунок.

Платіжний баланс умовної країни за 2004 р., млн. Р.

1.

Експорт товарів

+100

2.

Імпорт товарів

-80

3.

Торговий рахунок (1+2)

+20Р

4.

Експорт послуг й інших нематеріальних активів

+40

5.

Імпорт послуг й інших нематеріальних активів

-10

6.

Рахунок послуг (4+5)

+30Р

7.

Поточний рахунок (3+6)

+50Р

8.

Експорт довгострокового капіталу

+20

9.

Імпорт довгострокового капіталу

-40

10.

Експорт інвестицій та іншого короткострокового капіталу

+30

11.

Імпорт інвестицій та іншого короткострокового капіталу

-20

12.

Рахунок переміщення капіталу (8+9+10+11)

-10Р

13.

Загальний рахунок (7+12)

+40Р

14.

Приріст іноземної валюти

-30

15.

Приріст золота

-10

16.

Загальний приріст коштів

-40Р

Торговий рахунок показує різницю між експортом та імпортом товарів і послуг країни в її власній валюті. З таблиці – в країні надлишок 20 млн. Р на торговому рахунку, тобто в 2004 р. країна експортувала на 20 млн. Р більше ніж імпортувала. Внаслідок такого надлишку в економіку країни повинна надійти сума в іноземній валют, еквівалентна 20 млн. Р., тобто інші країни, що купили товари в цій країні повинні заплатити 20 млн. Р.

Рахунок послуг. Ноу-хау, фінансові послуги, торгова і військова допомога, подарунки й інші активи показуються на рахунку послуг й інших нематеріальних активів. Країни усього світу не тільки експортують та імпортують товари, але й активно торгують послугами

Плани і проекти будівництв підприємств, консультації у військовій сфері, дозвіл використовувати патенти 9ліцензування), фінансові послуги (угоди про надання позик чи випуск облігацій і акцій на зовнішніх ринках), дослідження ринків збуту й інша подібна діяльність відображаються на рахунку послуг. Країна, що надає послуг більше, ніж одержує, наприкінці має надлишок на цьому рахунку. З таблиці – країна нагромадила надлишок 30 млн. Р. на зазначеному рахунку.

Поточний рахунок – це алгебраїчна сума торгового рахунка і рахунка послуг. Їх поєднують, тому негативне сальдо торгового рахунку може цілком перекрити надлишок на рахунку послуг. З таблиці – торговий рахунок і рахунок послуг мають позитивне сальдо, тому залишок поточного рахунку на суму 50 млн. Р отриманий підсумовуванням залишків торгового рахунка і рахунка послуг.

Рахунок переміщення капіталу показує чистий приплив і відлив різних капіталів, таких, як прямі і портфельні інвестиції. Прямі інвестиції складають понад 10% інвестицій в економіку інших країн. Якщо частка власника в іноземному проекті складає менше 10%, то це називається портфельною інвестицією Наприклад, якщо компанія „Деу” вкладає 40% у проект вартістю 100 млн. Дол. для виробництва автомобілів в Україні, то рахунок переміщення капіталу в балансі платежів Південної Кореї показав би відтік 40 млн. дол.. у формі прямих інвестицій за кордон. У той же час рахунок переміщення капіталу відображав би портфельні інвестиції на 1 млн. дол.., якби громадяни Південної Кореї купили українські акції на суму, що складає 1% від вартості проекту.

Загальний рахунок – це сума всіх рахунків у платіжному балансі. У спрощеному вигляді – це сума поточного рахунку і різних рахунків переміщення капіталу.

З таблиці, у нашої країни на загальному рахунку +40Р, що одержують з надлишку 50Р на поточному рахунку і 10Р дефіциту на рахунку переміщення капіталу. Загальний рахунок показує приплив і відтік засобів внаслідок різних коротко- і довгострокових операцій країни з іншими країнами світу. З таблиці, країна одержує свій надлишок на загальний рахунок іноземною валютою і золотом (30Р – інвалютою, 10Р - золотом)

Зверніть увагу, що надлишок на загальному рахунку завжди дорівнює загальному припливу засобів, а дефіцит загального рахунку дорівнює завжди загальному відтоку засобів. Приплив і відтік засобів може бути іноземною валютою, золотом чи спеціальним правом запозичення (СПЗ).

СПЗ – це кредити, що надаються країнам-імпортерам і контролюються МВФ (Міжнародним валютним фондом).

Платіжний баланс країни показує всі платежі і надходження в країну за рік стосовно інших країн. Платіжний баланс має 5 основних рахунків. Загальний рахунок складається із суми всіх інших рахунків, його сальдо враховує загальний приплив і відтік усіх засобів.