Структура пасивів комерційного банку
Капітал банку |
Поточні депозити |
Термінові депозити |
Інші пасиви |
1. Статутний фонд |
4. Коррахунки інших банків: — у національній валюті; — в іноземній валюті |
6. Депозити юридичних осіб |
9. Кредитори |
2. Резервний фонд |
7. Внески громадян |
10. Міжфіліальні обороти |
|
3. Інші фонди банку та засоби, прирівняні до них |
8. Міжбанківський кредит |
11. Інші пасиви, в т. ч.: — доходи майбутніх періодів; — власна валюта банку |
|
5. Поточні рахунки в грн |
2.2 Аналіз формування кредитних ресурсів банку
Сума коштів банку характеризує їх загальний обсяг або так названі брутто-кошти (БК). Частина цих коштів не може бути використана для вкладень з метою одержання прибутку. Ця частина створює обсяг так званих іммобілізованих коштів (І) та розраховується відносно обсягу власних і залучених коштів. Вони пов’язані із:
спільною діяльністю;
вкладенням в недержавні цінні папери;
дебіторами по господарських операціях банку;
капіталізацією активів;
нематеріальними активами;
фінансуванням власних вкладень;
виключенням з розрахункових рахунків;
витратами майбутніх операцій;
витратами та збитками.
На підставі даних про загальний обсяг коштів (брутто-кошти) та суми іммобілізованих коштів і розраховується обсяг нетто-коштів (НК), які можуть бути використані як кредитні ресурси:
НК = БК – І.
Аналіз формування динаміки нетто-коштів здійснюються на основі таких показників:
Коефіцієнт іммобілізації:
.
Коефіцієнт нетто-коштів:
.
У процесі формування НК аналізується динаміка коефіцієнта нетто-коштів під впливом факторів у динамічному ряді:
.
Другим аспектом аналізу є характеристика динаміки загального обсягу нетто-коштів за рахунок факторів виходячи з формули:
НК = Кнк БК.
В даному випадку нетто-кошти та процес їх формування в цілому по банку та по окремих його підрозділах можна розглядати як результат взаємодії динаміки брутто-коштів (тобто загального обсягу мобілізованих коштів) з одного боку, та рівня їх мобілізації — з іншого. Відповідна динаміка обсягу нетто-коштів відображається такою формулою:
Розраховується також частка приросту за рахунок окремих факторів у загальному прирості нетто-коштів у процентах до підсумку за формулами:
.
Окремим аспектом аналізу є вивчення динаміки коефіцієнта нетто-коштів у середньому по банку в розподілі по підрозділах. З цією метою використовується система взаємопов’язаних індексів. Індекс коефіцієнта нетто-коштів змінного складу розраховується за формулою:
,
де d — частка брутто-коштів окремих підрозділів банку в загальному обсязі:
.
Індекс коефіцієнта нетто-коштів фіксованого складу:
,
Індекс коефіцієнта нетто-коштів структурних зрушень:
,
2.3 Достатність та адекватність капіталу у версії пасивних операцій
Власний капітал комерційних банків аналізується в різних аспектах, зокрема з точки зору його достатності.
Відносні показники достатності власного капіталу є провідними в системі аналізу фінансової стійкості банку.
Для оцінки достатності власного капіталу банку у версії пасивності операцій використовується коефіцієнт співвідношення власного капіталу (ВК) і залучених коштів (ЗК):
Порядок розрахунку коефіцієнта К1 має суттєві недоліки, що знижують його привабливість при проведенні аналізу. До них, зокрема, відноситься те, що: не враховується рівень ризикованості активних операцій, в які вкладаються банківські ресурси; не беруться до уваги специфіка та призначення складових елементів власного капіталу, а також залучених коштів. Разом з цим, цей коефіцієнт показує, скільки власних коштів вистачить для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників і кредиторів.
Для поглибленої оцінки власного капіталу комерційного банку використовуються такі коефіцієнти:
А також коефіцієнт платоспроможності, що визначається як співвідношення нормативного власного капіталу (НВК) і сумарних активів, зважених щодо відповідності коефіцієнтів ризику (Акл):
