1. Прочитайте, витлумачте значення і запам'ятайте пра­вопис слів. Складіть шість речень і запишіть.

І.Ь

_—►

-ськ-, -зьк-, цьк-, -еньк-, -есеньк-, -юсеньк-, -оньк-:

легенький, турецький

2. И

_—►

-ИК-, -НИК-, -ІВНИК-, -ЧИК- (-ІНИК-), -ичок-, -ив-, -иськ-, -ищ-, -ин- та інші: льотчик, ножик, печиво, свекрушисько, бурячище, дружина, але алергік, хімік, стоїк (інш. слово), марево

з. нн

_—►

-анн-, -янн-. -енн-: нездоланний, страшенний

4.Н

—_►

-ан- (-ян-), -ин-, -їн-, -єн-, -он- (прикм.): пшоняний, солоний, буквений, але притаманний, старанний

5.Н

—►

-ен-, -н- (дієприкм.): застелений, сповнений

6. Е (Є)

—_►

-ечк- (-ечк-), -єчок-, -ен(я), -єн(я): доріжечка, копі­єчка, краєчок, кошеня, чаєня

7.

—►

-ович-, -йович-, -ич-, -іч-, -івн(а), -ївн(а): Іванович, Сергійович. Кузьмич, Ілліч. Іванівна. Сергіївна.

Правило

Приклади

Іменникові

Загальні правила:

1) у закритому складі пишемо і, у відкритому е, о

2) у суфіксах іншомовного походження и та і пишеться відповідно до правил правопису и та і(ї) в словах іншомовного походження

3) у ненаголошених суфіксах з е та и написання літер можна перевірити за допомогою наголосу.

4) у суфіксах -інн, -инн, -єнн, -анн завжди пишеться два н

Суфікс -ин(а) пишеться в іменни­ках жіночого роду

Суфікс -ен(я), -єн(я) пишеться в іменниках середнього роду IV відміни

У суфіксах –іст-, -іт- пишемо і

У суфіксах -ик- , -иц(я)-, -ич-, -иськ(о), -ище-, -ив(о), -ин-, що стоять у кінці іменників, завжди пишемо и. При творенні нових слів літера и у суфіксі зберігається

У зменшено-пестливих суфіксах- ечк-, -еньк- пишемо е.

У суфіксі -тель завжди пишеться е.

У суфіксах -інь -завжди пишемо і. Іншомовні суфікси –ир-, -ист, -изм- пишемо після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р, після решти — -ір, -іст, -ізм. У словах, утворених від власне україн­ських, пишемо -ист, —зим

Суфікс -інн(я) пишеться у віддієс­лівних іменниках середнього роду, а також у збірних назвах, утворених від іменника на -інь

долина, мілина, глибина

пташеня, вовченя, чаєня.

святість (святості), легкість (легкості) мереживо, будівник, киянин, родич, дівчисько, вогнище, кошичок, вуличка Виняток: далеч, марево, мрево, маєво, сяєво

мішечок, краєчок, личенько

любитель, учитель

теплінь, височінь далечінь

бригадир, тероризм, вампір, модернізм, класицизм; боротьбист, побутовизм

ходити — ходіння, варити — варіння, горіти — Горіння; во­лосінь — волосіння, камінь — каміння

Суфікс -инн(я) вживається тільки в іменниках зі збірним значенням

Суфікс -енн(я) пишеться у віддіє­слівних іменниках середнього роду, в яких наголос падає на корінь

бурячиння, шумовиння, паву­тиння

звернення, напруження, удос­коналення

Прикметникові та дієприкметникові

Загальні правила:

1) написання і у суфіксах прикметників підпорядковується загальним правилам чергування голосних

2) подвоєння н у суфіксах прикметників підпорядковується пра­вилам подвоєнім та подовження приголосних

3) приголосні к, ц, ч, г, ж, з, х, ш, с при словотворенні можуть змі­нюватися

4) написання суфіксів у прикметниках, похідних від слів іншомов­ного походження, підпорядковується «правилу дев'ятки»

Суфікс -н(ий) пишеться у пере­важній більшості якісних і віднос­них прикметників

Суфікс -н(ій) вживається в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження, у яких перед суфіксом стоїть ж чи ш

Суфікс -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсінь-к(ий) завжди пишеться з і

Суфікс -еньк-, -есеньк- пишеться 3 е

У присвійних прикметниках пишеть­ся суфікс -ИН-, (-ЇН-)

Суфікс —ен— вживається у дієприк­метниках

У суфіксі -елезн(ий) завжди пи­шеться е

Суфікси -ит(ий), -ист(ий) й по­дібні до них пишемо з И

Суфікс -ів- пишемо з і

Суфікс -ев(ий) уживається в прик­метниках, які мають перед цим су­фіксом м'який або шиплячий при­голосний і в яких наголос падає пе­реважно на основу слова

Суфікс -уват(ий) пишеться з у (ю — після м'яких приголосних) на позна­чення певного вияву ознаки

західний, мільйонний, принадний

ближній, вчорашній, тутешній

тихіший, новісінький, малюсінький

більшенький, ріднесенький

баба — бабин, Маруся - Марусин, свекруха — свекрушин, Марія — Маріїн

утворений, зачинений, залишений

довжелезний, товстелезний родовитий, плечистий

батьківський — батькова

березневий, овочевий, проте значеннєвий, суттєвий

горбуватий, синюватий, тем­нуватий, дуплуватий, злодій­куватий, остюкуватий.

Дієслівні

У суфіксі -овува- перший голос­ний завжди наголошений

Суфікс -ува-(-юва-) пишеться, коли на перший голосини цього суфікса не падає наголос; якщо наголос падає па перший голос­ний цього суфікса, то пишеться -ова-

Суфікс -ір-(-ир-) зберігається у деяких словах української мови для усунення небажаних омоні­мів. Використання літери і та и у цих суфіксах підпорядковується «правилу дев'ятки»

завойовувати, скуповувати,

інформувати

вивершувати, підсинювати, дру­кувати, підпорядкувати, керувати

парирувати (є парувати), полі­рувати (є полювати), репети­рувати (є репетувати), проте загітувати, сконструювати