Періодичні перевірки нівелірних рейок

№ п/п	Операція перевірки	Тип рейки
1	Перевірка зовнішнього стану і комплектності	Всі типи
2	Перевірка правильності встановлення рівня на рейці	Рейки з рівнем
3	Визначення стрілки прогину	Всі типи
4	Контрольні визначення довжин метрових інтервалів	Всі типи

Таблиця 3.3

Періодичні перевірки нівеліра і їх послідовність виконання

№ п/п	Операція перевірки	Тип нівеліра
1	Перевірка зовнішнього стану і комплектності	Всі типи
2	Перевірка працездатності нівеліра	Всі типи
3	Перевірка і юстування встановлених рівнів	Всі типи
4	Перевірка правильності встановлення сітки ниток зорової труби	Всі типи
5	Перевірка правильності встановлення рівня при зоровій трубі	Нівеліри з рівнем
6	Перевірка роботи компенсатора	Нівеліри з компенсатором
7	Перевірка зміщення візирної осі при пере фокусуванні зорової труби	Всі типи
8	Визначення ціни поділки шкали оптичного мікрометра	Нівеліри з мікрометром
9	Визначення помилки вимірювання перевищення на станції	Всі типи

Перед виконанням практичного заняття необхідно вивчити відповідний лекційний матеріал.

Практичне заняття №4

Тема: Організація та проведення геодезичних вимірювань.

Мета: Навчитися правильно виконувати планування геодезичних вимірювань для успішного їх проведення.

Завдання: Згідно варіанту студент повинен вказати етапи виконання геодезичних робіт та правильно спланувати їх хід. Завдання виконується в табличній формі (табл. 4.1)

Таблиця 4.1

Планування проведення геодезичних робіт

№ п/п	Етап виконання геодезичних робіт	Роботи, що виконуються на даному етапі	Прилади та матеріали (в тому числі і програмне забезпечення), що використовуються	Затрати часу на виконання робіт	Вартість робіт

Теоретичні відомості

Технологія виконання геодезичних робіт включає наступні етапи (залежно від завдання та складності робіт деякі етапи можуть виконуватись не в повному обсязі, або взагалі не виконуватись):

• складання проекту геодезичних робіт на об’єкті на основі технічного завдання;

• отримання дозволів на роботу на режимних, приватних об’єктах та на роботу радіостанцій (при потребі);

• передпольове планування робіт в камеральних умовах та польове рекогностування;

• підготовка обладнання до польових вимірювань;

• організація та відшукування опорних точок (переважно пунктів державної геодезичної мережі);

• закладання центрів (тимчасових точок);

• польові вимірювання;

• камеральне опрацювання результатів вимірювань;

• складання технічного звіту, та оформлення необхідної документації.

Складання технічного проекту. Технічний проект складається на підставі технічного завдання. Робота над технічним проектом розпочинається зі збору матеріалів про раніше виконані на об’єкті геодезичні роботи. У процесі збору матеріалів повинні бути отримані наступні відомості:

- виписки з каталогів координат і висот пунктів, які можуть бути використані в якості вихідних в проектній мережі;

- абриси і картки закладки існуючих пунктів;

- витяги зі звітів раніше виконаних робіт, особливо що стосуються оцінки точності вихідних пунктів;

- детальна інформація про системи координат і висот, які застосовуються на об’єкті робіт.

Також проводиться збір та систематизація картографічних (топографічних) матеріалів відповідного масштабу на об’єкт робіт. На карти наносяться розташування всіх існуючих пунктів, які передбачається включити в процес вимірювань. При цьому необхідно оцінити ці пункти відповідно до нормальних умов супутникових вимірювань.

При виборі методу побудови мережі необхідно враховувати можливість досягнення необхідної точності вимірювань, технологічні можливості використання саме цього методу при даних умовах, оптимізацію затрат часу, обладнання та людських ресурсів.

При виборі місця розташування опорних точок (станцій) необхідним є дотримання наступних вимог:

1) Забезпечення оптимальних умов вимірювань;

2) Задовільний стан облаштування опорної точки (в першу чергу стосується пунктів Державної геодезичної мережі ДГМ);

3) Відсутність поблизу опорної точки перешкод, що можуть вплинути на результати вимірювання приладу;

4) Забезпечення зручного під’їзду, доступу до опорної точки в будь-який час, незалежно від погодних умов.

При можливості необхідно використовувати існуючі пункти ДГМ, якщо вони відповідають вищенаведеним вимогам. Остаточне рішення про вибір місця розташування опорної точки (станції) приймається після виконання польового рекогностування.

У проекті визначається орієнтовне місце розташування тимчасових точок (станцій). До тимчасових точок висуваються ті ж вимоги що і до опорних, та ще ряд додаткових:

1) Кількість тимчасових точок повинна бути оптимальною (мінімально можливою для даних умов та місця проведення та вибраного методу вимірювань);

2) Кількість тимчасових точок повинна бути достатньою (геодезичні вимірювання на об’єкті повинні забезпечуватись в повному обсязі)

Графічна частина проекту складається на картах із зазначенням місця розташування опорних точок, зв’язків між точками, місця розташування тимчасових точок.

Заключним етапом розробки технічного проекту є складання пояснювальної записки, яка повинна містити такі відомості:

1. Обґрунтування технічного проекту (на основі технічного завдання):

• нормативні документи, що використовуються;

• геодезична вивченість об’єкта робіт;

• фізико-географічна характеристика об’єкта робіт;

2. Раніше виконані роботи:

• найменування точок еодезичного обґрунтування, назви робіт;

• найменування організацій, які виконували роботи;

• рік виконання;

• оцінка точності;

• системи координат і висот;

3. Запроектовані роботи:

• системи координат і висот, що використовуються в процесі робіт;

• програма виконання робіт з обґрунтуванням обраної схеми і методів вимірювань;

• технологія виконання робіт з детальним викладом порядку і часу виконання та здачі робіт;

4. Кошторис витрат на запроектовані роботи та терміни їх виконання.

Складання технічного проекту неможливе без передпольового планування в камеральних умовах та рекогностування на місцевості.

Передпольове планування в камеральних умовах

Визначальним фактором при проведенні планування є необхідність досягнення заданої точності визначення місцеположення. Для високоточних вимірювань першого та другого класу планування вимірювань є обов’язковим. Для вимірювань 3-4 класу бажано проводити планування, особливо якщо територія вимірювань характеризується значною забудовою, лісистістю або наявністю перешкод іншого характеру. Для вимірювань технічного класу планування, як правило, не проводять.

При оптимальному плануванні геодезичних вимірювань обов’язково слід враховувати такі параметри, як: конфігурація та кількість знімальних точок, обрані методи геодезичних вимірювань, вимірювальні прилади та матеріали, економічні фактори, підготовку обладнання до вимірювань.

Планування також має включати в себе врахування (або вибір) методу вимірювань та можливості опрацювання даних вимірювань. Коротко переглянемо кожний з перелічених параметрів.

Від конфігурації та кількості пунктів, а також вимірювальної техніки залежить тривалість вимірювань. Для вираховування положення пунктів на місцевості вимірювань використовують дрібномасштабні карти.

На основі цих даних оцінюють можливості використання транспорту, маршрут вимірювань, вибір методу вимірювань, вибір місця для опорних точок (станцій), можливу кількість тимчасових точок, наявність та відносне розташування перешкод та інші фактори, які дадуть можливість оцінити час, затрати, необхідне обладнання та точність вимірювань.

Економічні фактори впливають на собівартість геодезичних робіт. Їх аналіз дозволяє одночасно здешевити і спростити ці роботи не впливаючи на досягнення необхідної точності.

Підготовка вимірювальних приладів та обладнання для вимірювань також має важливе значення, оскільки воно є основним засобом виробництва при виконанні геодезичних робіт. Значення мають не тільки його метрологічна справність, наявність необхідної документації, тощо, але й такі елементарні речі, як заряд акумуляторних батарей, наявність вільної пам’яті для запису даних вимірювань, нормальна робота засобів зв’язку і т.д.

Підготовка обладнання до польових вимірювань

Вимоги до GPS-приймачів

Вимірювальні прилади повинні за своїми метрологічними характеристиками відповідати обраному методу вимірювань та необхідній точності вимірювань.

В електронних вимірювальних приладах об’єм пам’яті для запису результатів вимірювань та можливості акумуляторних батарей підтримувати обладнання в робочому стані повинні відповідати вимогам обраного методу вимірювань.

Метрологічне забезпечення

Перед застосуванням в геодезичних вимірюваннях всі вимірювальні прилади повинні мати сертифікат походження та сертифікат відповідності. Крім того вимірювальні прилади повинні пройти первинну метрологічну атестацію та отримати «Свідоцтво про метрологічну повірку вимірювального засобу», та проходити періодичне метрологічне забезпечення (перевірки) підтверджені Актами встановленого зразка.

Виконання метрологічних робіт для атестації геодезичних вимірювальних приладів здійснюється відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", основними стандартами за видами робіт яких є:

1. ДСТУ 3215-95 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація й порядок проведення";

2. ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація й порядок проведення";

3. ДСТУ 3989-2000 "Метрологія. Калібрування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення та оформлення результатів";

4. ДСТУ 3400-2005 “Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів”.

5. Інші

Перед початком перевірок необхідно вивчити Інструкцію користувача приймача, що перевіряється, правила експлуатації, технологію виконання геодезичних робіт, рекомендовану фірмою-виробником.

Перевірка працездатності приймачів безпосередньо перед вимірюваннями

Перед виїздом на польові роботи необхідно перевірити комплектність вимірювальних приладів та обладнання і працездатність окремих вузлів.

Особливу увагу необхідно звернути на заряд акумуляторних батарей та обсяг вільної пам’яті на відповідних носіях.

Крім самої вимірювальної техніки необхідно мати:

- комплект для вимірювання метеорологічних параметрів: термометр, барометр, психрометри (при необхідності, якщо того вимагає програма вимірювань);

- радіостанції (при необхідності).

- карти, абриси, схеми маршрутів;

- розклад вимірювань і маршрути пересування між станціями, а при наявності власного транспорту перед від’їздом необхідно пройти щоденний ТО автомобіля;

- польові журнали встановленого зразка;

- олівці, ручки, папір;

- прапорці, фарбу, кілки, молоток, попереджувальні сигнали.

Організація опорних та тимчасових точок (станцій)

Після складання технічного проекту, але перед початком польових робіт проводять польове рекогностування з метою уточнення окремих положень технічного проекту. В результаті рекогностування остаточно вибираються місця розташування станцій – опорних та тимчасових, узгоджується схема мережі і вирішуються організаційно-технічні питання.

Отже, основні вимоги до опорних та тимчасових точок (станцій):

1. Під час геодезичних вимірювань повинні забезпечуватись вимоги нормальної роботи геодезичних приладів (пряма видимість, одночасність вимірювань тощо).

1. Доступ до опорних та тимчасових точок (станцій) та розміщення вимірювальної техніки на ній мають бути максимально зручними.

3. На місці встановлення геодезичних приладів повинна забезпечуватись їх стійкість на період часу вимірювань, крім того, повинна забезпечуватись достатня якість центрування приладів над точкою вимірювань.

4. Повинні виконуватись інші, специфічні вимоги для кожного типу геодезичних приладів.

Закладання тимчасових точок

Для закладання тимчасових точок необхідно вибрати місце розташування з оптимальними умовами вимірювань для виконання геодезичних вимірювань згідно вибраного методу, вимірювальної техніки та обладнання. Обраний метод геодезичних вимірювань повинен забезпечувати точність запроектованої мережі.

Закладання тимчасових точок повинно виконуватись згідно відповідних інструкцій та відповідати всім вимогам для обраного методу та класу точності геодезичних вимірювань.

Ведення польового журналу

Журнал вимірювань повинен містити наступну інформацію:

- назву станції і її умовне позначення;

- прізвище оператора;

- серійні номери і марки вимірювальних приладів;

- час спостережень;

- приблизні координати положення станції;

- результати вимірювань;

- примітки.

В сучасних електронних геодезичних приладах всю інформацію можна вводити безпосередньо під час вимірювань в пам'ять приладу з клавіатури.

Під час виконання вимірювань електронні геодезичні прилади здійснюють не тільки реєстрацію виміряних величин та іншої допоміжної інформації, але й виконують цілий комплекс обчислень. Ці обчислення виконуються відповідним програмним забезпеченням електронних геодезичних приладів.

Проте деяку інформацію записують також на папері (комп’ютері), та (або) фотографують. Для кожної станції на місцевості рисується абрис з описом місця розташування і прив'язкою його до місцевих предметів, кожній станції присвоюється індивідуальний номер (назву) та код. Якщо на станції є перешкоди для вимірювань, проводиться їх знімання зі складанням схеми перешкод.

Складання технічного звіту та необхідної документації

Після закінчення робіт замовнику готуються та здаються наступні документи:

- файл (файли) з результатами польових спостережень;

- польові журнали;

- абриси прив’язки станцій та перешкод;

- схема спостережень;

- список втрачених пунктів і реперів;

- пояснювальна записка.

Матеріали до здачі готуються відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

Перед виконанням практичного заняття необхідно вивчити відповідний лекційний матеріал.