Головні показники таблиці смертності та очікуваної тривалості життя населення Української рср за 1985-1986 роки1

Вік, років	Кількість осіб, котрі доживають до певного віку, із 100000 народжених			Ймовірність померти впродовж наступного року життя			Очікувана тривалість життя для осіб, котрі досягли певного віку
	Чоловіки й жінки	Чоловіки	Жінки	Чоловіки й жінки	Чоловіки	Жінки	Чоловіки й жінки	Чоловіки	Жінки
0	100000	100000	100000	0,01508	0,01715	0,01291	70,51	65,90	74,45
1	98492	98285	98709	0,00229	0,00250	0,00206	70,59	66,05	74,43
5	98034	97773	98301	0,00057	0,00066	0,00048	66,91	62,38	70,73
10	97790	97484	98108	0,00041	0,00051	0,00031	62,07	57,56	65,86
15	97584	97234	97949	0,00055	0,00069	0,00039	57,20	52,70	60,97
20	97225	96755	97716	0,00103	0,00147	0,00057	52,40	47,95	56,11
25	96658	95921	97432	0,00133	0,00204	0,00059	47,69	43,34	51,26
30	95948	94825	97116	0,00177	0,00279	0,00080	43,03	38,82	46,42
35	94988	93359	96654	0,00237	0,00353	0,00122	38,43	34,38	41,63
40	93689	91445	95953	0,00358	0,00554	0,00187	33,93	30,05	36,91
45	91670	88406	94882	0,00545	0,00831	0,00286	29,62	25,99	32,30
50	88839	84289	93270	0,00778	0,01176	0,00445	25,48	22,13	27,81
55	84798	78695	90761	0,01165	0,01675	0,00707	21,57	18,52	23,51
60	79262	71032	87063	0,01641	0,02665	0,01050	17,89	15,23	19,39
65	71928	60797	81519	0,02425	0,03691	0,01782	14,45	12,36	15,53
70	62109	48938	72819	0,03723	0,05227	0,03032	11,32	9,74	12,06

Розрізняють повні та короткі таблиці смертності: в перших показники наведені за віковими групами з інтервалом в один рік, часто-густо з додатковим поділом першого року по місяцях; у других — за віковими групами з 5-річними та 10-річними інтервалами. Умовну величину, прийняту за масштаб обчислення показників таблиці смертності, називають коренем таблиці. Звичайно її приймають рівною 10000 або 100000, інші величини як корені таблиці використовують значно рідше. При інтерпретації таблиці смертності як історії деякої реальної або гіпотетичної когорти її вихідну чисельність (кількість народжених) прирівнюють до кореня таблиці смертності.

Крім трьох уже обговорюваних показників таблиці смертності, до неї у низці випадків включають четвертий — кількість померлих у віковому інтервалі. На використанні даних про кількість померлих та чисельності населення за статтю й віком, отриманих у ході перепису або поточного обліку населення ґрунтується демографічний метод побудови таблиць смертності. Вихідна показником при розрахунку таблиць цим методом є віковий коефіцієнт смертності, прирівнюваний після необхідного згладжування до табличного коефіцієнта смертності. На його підставі визначають усі інші показники таблиц смертності. Оскільки показники таблиці містять ту саму інформацію, а перерахування елементів однієї рубрики в елементи іншої — не більш ніж арифметична вправа, то всі вони відображають лишень різні форми її запис Тому кількість померлих у віковому інтервалі у багатьох таблицях часто-густо опускають.

Табличний коефіцієнт смертності являє собою відношення кількох померлих до кількості живих (у стаціонарному населенні). Він часто-густо слугує для переходу від звичайних показників демографічної статистики j таблиць смертності, в яких його, як правило, не наводять, позаяк вважаю суто допоміжним.

Поряд з показником середньої тривалості майбутнього життя у таблиці смертності використовують і інші показники, що характеризують тривалість життя, про що вже йшлося вище. Серед них — відстрочена {тимчасово відстрочена) середня тривалість майбутнього життя. Вона дорівнює середній кількості років, яку належить прожити у певному віковому інтервалі особам, що досягли віку X. У демографічному аналізі важливе практичне значення має відстрочена тривалість життя у працездатному віці, обчислена для сукупності новонароджених або для осіб, що ввійшли у цей вік, і також відстрочена тривалість життя у репродуктивному віці, обчислена для новонароджених дівчаток або для жінок, що ввійшли у цей вік. Відстрочена тривалість життя являє собою узагальнений показник середньої тривалості майбутнього життя.

Тривалість життя в інтервалі віку — ще один показник, який являє собою окремий випадок відстроченої середньої тривалості майбутнього життя. Він дорівнює середній кількості років, прожитих певною сукупністю народжених у певному віковому інтервалі.

Медіанна тривалість майбутнього життя (ймовірна тривалість життя) дорівнює медіані розподілу осіб, що досягли певного віку X, тривалістю майбутнього життя відповідно до порядку вимирання, зафіксованому в таблицях смертності. Цей показник обчислюють за допомоги стандартних правил знаходження медіани у статистиці. Для новонароджених медіан тривалість життя — це вік, до якого доживе половина народжених.

Модальна тривалість життя дорівнює моді розподілу сукупності на народжених за віком смерті відповідно до порядку вимирання, зафіксованому в таблицях смертності. Це найімовірніша тривалість життя осіб віком понад 1 рік. Цей показник обчислюють за допомоги стандартних правил знаходження моди розподілу в статистиці. Величина інтервалу від певного віку Х до модальної тривалості життя дорівнює модальній тривалості майбутнього життя для цього віку.

Динаміка смертності в Україні. Перехід до смертності сучасного типу в XIX сторіччі почався тільки в окремих, найбільш розвинених промислових країнах. Поступово, вже у XX сторіччі, до цього процесу включалися дедалі нові країни, серед яких була й Україна.

В середині XIX сторіччя в Україні майже безроздільно панувала смертність традиційного типу, зумовлена переважно екзогенними чинниками. Одне з перших місць у структурі причин смерті міцно утримував туберкульоз. Ще більша кількість людей, а надто дітей, помирала від пневмонії. Великою була частка смертей від шлунково-кишкових та дитячих інфекційних хвороб. Рівень смертності був надзвичайно високим, і хоча після реформи 1861 року почалося його поступове зниження, показники, що його відображали, як і раніше відчули про негаразди. Звернімося до даних, наведених у таблиці 8.

Таблиця 8