- •Тема 6. Природний та механічний (просторовий) рухи населення.
- •Мінімальні коефіцієнти природної народжуваності, прийняті в моделі гіпотетичного мінімуму природної народжуваності як стандарт
- •Динаміка сумарного коефіцієнта народжуваності в Україні1
- •1Население ссср, 1988 год. Статистический ежегодник. — м., 1989. — с.328; Природний рух населення на Україні. — Київ, 1991. — с.71; Населення України, 1993 рік. — Київ, 1994. — с.136.
- •Розподіл померлих за віком та рівнем заможності у Парижі
- •Головні показники таблиці смертності та очікуваної тривалості життя населення Української рср за 1985-1986 роки1
- •Динаміка смертності населення України, Росії та деяких європейських країн у другій половині XIX — на початку XX сторіччя
- •Динаміка смертності населення України та деяких європейських країн у 20-ті роки XX сторіччя1
- •1 Див. Каган с.С. Нариси з теорії соціяльної гігієни. — Харків; Київ, 1932. — с.100.
- •1 Див.: Каган с.С. Нариси з теорії соціяльної гігієни. — Харків; Київ, 1932. — с.100.
Динаміка смертності населення України, Росії та деяких європейських країн у другій половині XIX — на початку XX сторіччя
Роки |
Кількість померлих на 1000 мешканців |
||||
Україна |
Європейська Росія |
Німеччина |
Франція |
Англія |
|
1861-1870* |
32,0 |
36,9 |
26,8 |
23,7 |
22,5 |
1871-1875 |
35,7 |
37,1 |
27,2 |
23,7 |
21,4 |
1876-1880 |
31,9 |
35,7 |
|
|
|
1881-1885 |
32,5 |
36,4 |
25,1 |
22,1 |
19,2 |
1886-1890 |
31,6 |
34,5 |
|||
1891-1895 |
31,7 |
36,2 |
22,3 |
21,5 |
18,2 |
1896-1900 |
27,6 |
32,1 |
|||
1901-1905 |
26,1 |
31,0 |
18,7 |
19,4 |
15,4 |
1906-1910 |
26,1 |
29,5 |
|||
1911 |
22,7 |
27,4 |
18,2 |
19,4 |
14,8 |
1912 |
21,5 |
26,5 |
16,4 |
17,5 |
13,8 |
1913 |
23,4 |
27,4 |
15,8 |
17,7 |
14,3 |
Наведена в таблиці 8 інформація свідчить про істотні відмінності у рівнях смертності населення України, Росії та найбільш розвинених європейських країн наприкінці XIX — на початку XX сторіччя. Від моменту скасування кріпосного права й до початку першої світової війни смертність в України поступово знижувалася, досягнувши на зламі сторіч такого її рівня, який був відзначений у Німеччині ще у 1861—1870 роках. А рівень смертності, спостережуваний у цей самий період часу у Франції, в Україні був досягнутий лишень 1913 року. Зниження смертності в Україні відбувалося повільніше, ніж у Німеччині (від 1861 по 1913 рік смертність у Німеччині скоротилася на 11%0, а в Україні — лише на 8,6°/оо), проте швидше, ніж в Англії та Франції, де показники смертності зменшилися відповідно на 8,2°/оо та 6,0°/оо.
Таблиця 9.
Динаміка смертності населення України та деяких європейських країн у 20-ті роки XX сторіччя1
Роки |
Кількість померлих на 1000 мешканців ' |
|||
Україна |
Німеччина |
Франція |
Англія ' |
|
1924 |
17,9 |
12,3 |
16,9 |
12,2 |
1925 |
19,1 |
11,9 |
18,1 |
12,2 |
1926 |
18,1 |
11,7 |
17,5 |
11,6 |
1927 |
17,7 |
12,0 |
16,5 |
12,3 |
Імперіалістична війна забрала з планети за 2—3 роки 10 млн життів і зробила інвалідами ще 20 млн чоловік. За 39 місяців цієї жахливої війни царська Росія втратила загиблими 2,5 млн чоловік, ще 6 млн були поранені та покалічені. Виокремити з цієї кількості демографічні втрати України не уявляється можливим. Значними були й утрати народу України в громадянській війні. З упровадженням непу демографічна ситуація почала ввіходити в норму, рівень смертності поступово стабілізувався, наблизившися впритул до значень інтенсивності цього процесу, досягнутим у Франції (див. таблицю 9). За темпами зниження смертності Україна у 1913-1927 роках наздогнала Німеччину й випередила Англію та Францію (див. таблицю 10).
Найвищими темпами знижувалася дитяча та материнська смертність. У період від 1901 по 1925 рік Україна посідала перше місце серед провідних європейських держав, США, Японії та Австралії за темпами зниження смертності у вікових групах 0-4, 5-9 та 15-19 років, а у віковій групі 10-14 років посідала друге місце, ненабагато поступившися лише Цейлону. Тенденції зниження смертності в інших вікових групах істотною мірою були диференційовані за статтю: за темпами падіння жіночої смертності Україна утримувала 1—2-е місця, а чоловічої — лише 5—7-е. Цей феномен пояснювався різким скороченням материнської смертності, з одного боку, та чоловічою над-смертністю у генераціях, які винесли на своїх плечах увесь тягар імперіалістичної та громадянської війн, що підірвало їхнє здоров'я, — з іншого.
