- •2.Диференціальне числення
- •1. Границя функції
- •1.Інтуїтивне означення границі
- •2.Нескінченні границі
- •3.1. Скінченна границя функції у точці.Точне означення
- •3.3. Однобічні границі
- •3.4. Послідовність та її границя
- •3.Розкриття невизначенностей
- •4. Нескінченно малі та нескінченно великі функції
- •2.8. Деякі факти математичної логіки
- •Неперервність
- •4.1. Неперервні функції
- •4.2. Розривні функції
- •4.3. Властивості неперервної функції
- •5.1. Відносний приріст функції
- •5.3. Тлумачення похідної
- •1) Геометричний зміст похідної.
- •5.4. Правила диференціювання (знаходження похідних)
- •5.6. Диференціал функції
- •5.7. Похідні та диференціали вищих порядків
2.8. Деякі факти математичної логіки
У подальшому іноді будуть використовуватися логічні символи (значки, що дозволяють коротко записати різні твердження).
1. Запис
означає, що з
випливає
.
При цьому
називається достатньою
умовою для
,
а
– необхідною умовою
для
.
Запис
означає, що
рівнозначне
.
Інакше, умова
є необхідною і достатньою для
:
а) нехай
означає, що чотирикутник є ромбом, а
– що діагоналі чотирикутника взаємно
перпендикулярні. Тоді
,
але
.
Якщо ж твердження полягає у тому, що діагоналі взаємно перпендикулярні і в точці перетину діляться навпіл, то ;
б)
,
однак
;
в)
.
Нехай
– деяка властивість, яку можуть мати
чи не мати ел-ти
,
що входять у множину
.
2. Запис
означає, що в множині
існує (знайдеться) елемент, що має
властивість
.
Наприклад,
.
3. Запис
означає, що в множині
існує точно один елемент з властивістю
.
Наприклад,
.
4. Запис
означає, що всі елементи (кожний елемент)
множини
мають
ластивість . Наприклад:
а)
;
б)
.
Символи
,
називаються,
відповідно, кванторами
існування та всебічності.
При
переході до протилежного твердження
потрібно символ
замінити символом
і навпаки, а властивість
,
яка фігурує у твердженні, змінити на
,
тобто на протилежну:
,
.
Наприклад:
обмежена |
|
|
|
||
необмежена |
|
|
Неперервність
Як відомо, будь-яке фізичне середовище являє собою сукупність великої кількості частинок. Макроскопічний опис деякого явища засновано на тому, що нехтують відстанями між частинками порівняно з характерними розмірами тієї частини простору, де проходить явище. При такому розгляді маса вважається розподіленою без усяких просвітів неперервно в зайнятій середовищем частині простору.
4.1. Неперервні функції
Нехай
функція
визначена в деякому околі
точки
.
Припустимо,
що значення функції
(
)
мало відрізняються від
,
якщо
мало відрізняється від
.
В цьому випадку будемо вважати, що
значення функції змінюються в околі
без стрибків, тобто неперервно. Прикладом
неперервної функції може служити закон
руху
матеріальної точки, який пов’язує
пройдений точкою шлях з часом. Оскільки
час і простір неперервні, то закон руху
ставить у відповідність малій зміні
часу малу зміну пройденого шляху.
Перейдемо до точних означень.
Означення
1.0 Приростом
аргументу у точці
називається різниця значень аргументу
Означення
1. Приростом
функції
у точці
,
який відповідає приросту
незалежної
змінної,
назвемо число (рис. 4.1, а)
|
|
|
а
|
б
|
|
Рис. 4.1
Приклад
1. Знайти приріст функції
у точках
;
.
Розв’язання.
;
.
Означення 2. Функція називається неперервною у точці , якщо
|
Оскільки
,
то з означення 2 випливає, що функція неперервна у точці , якщо границя цієї функції у точці існує і дорівнює значенню функції у точці (рис. 4.1, б)
|
Отже,
неперервна в точці |
|
|
Якщо
функція неперервна в кожній точці деякої
множини (наприклад, інтервалу
),
то
кажуть, що функція неперервна на цій множині (на інтервалі ).
Відзначимо такі важливі результати;
1) і неперервні у точці |
|
,
,
|
2) Якщо
функція
неперервна у точці
,
а функція
неперервна у точці
,
то складена функція
неперервна у точці
.
Звідси випливає, що
елементарні функції неперервні в області визначення. |
Приклад
2. Покажемо на підставі
означення 2, що функції
та
є неперервними для всіх значень
.
Розв’язання.
1)
=
, якщо
; 2)
=
,
оскільки функція
є нескінченно малою при
.

.