- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Геологічний факультет
- •Кафедра гідрогеології та інженерної геології
- •Хімічний аналіз води
- •Лабораторна робота № 1 Інструктаж з техніки безпеки, вступ
- •Визначення запаху
- •Визначення концентрації іонів водню (pH)
- •Лабораторна робота № 2 Фізичні та хімічні властивості, рН, агр. Со2 початок
- •Визначення температури
- •Визначення кольоровості
- •Визначення прозорості
- •Електрометричний метод визначення pH
- •Визначення агресивної вуглекислоти.
- •Лабораторна робота № 3 Лужність води
- •Лабораторна робота № 4 Мікрокомпоненти (no 2, no 3) Визначення нітрітів
- •Визначення нітратів
- •Визначення амонію
- •Визначення закисного заліза
- •Визначення окисного заліза
- •Лабораторна робота № 5 Жорсткість Твердість води
- •Визначення кальцію
- •Визначення магнію
- •Карбонатна твердість води
- •Лабораторна робота № 6 Усувана твердість води, визначення хлоридів- Тимчасова (усувана) твердість води
- •Визначення хлориду
- •Лабораторна робота № 7
- •Визначення сульфатного іону so42-.
- •Визначення сухого залишку
- •Визначення сульфатного іону.
- •Визначення сухого залишку
- •Лабораторна робота № 8 Закінчення сухого залишку, оформлення та перевірка результатів
- •Визначення натрію та калію .
Лабораторна робота № 2 Фізичні та хімічні властивості, рН, агр. Со2 початок
Фізичні властивості води
Аналіз будь-якої проби води розпочинають з визначення її фізичних властивостей: температури, кольоровості, прозорості та запаху.
Визначення температури
Температуру природних вод вимірюють термометром з поділками по 0,1о С. Для визначення температури води у колодязях та джерелах застосовують джерельні термометри, у яких ртутна кулька знаходиться у резервуарі з подвійними скляними стінками. Окрім ртутних використовують також електричні термометри та термоелементи.
Визначення кольоровості
Визначення роблять у прозорій воді. Якщо вода непрозора, її треба профільтрувати. Приблизне визначення кольоровості проводять у безбарвній пробірці. Пробірку заповнюють досліджуваною водою майже до краю, ставлять на білий папір, та дивлячись згори, визначають колір води: безбарвна, зеленкувата, жовта, руда та інш. Кількісне визначення кольоровості виконують порівнюючи колір налитої у безбарвну пробірку досліджуваної води з кольором пробірок еталонної шкали. Збіг кольору досліджуваної води з кольором з пробірок шкали вказує значення кольоровості. Одиницею кольоровості є градус.
Визначення прозорості
Приблизне визначення роблять у безбарвній пробірці. Пробу води збовтують та наливають у пробірку майже до краю, ставлять на чорний папір і, дивлячись згори, відмічають результат спостереження. Розрізняють такі ступені прозорості: прозора, опалесцуюча, слабко каламутна, каламутна та сильно каламутна. Кількісне визначення прозорості води проводять у циліндрах Генера.
Досліджувану воду добре збовтують, наливають у циліндр Генера, який ставлять над стандартним шрифтом для визначення прозорості, та, дивлячись зверху, читають шрифт. Додаючи чи відливаючи воду з циліндра знаходять ту максимальну висоту стовпа води,
через яку ще можна читати шрифт. Визначення проводять у добре освітленому приміщенні на відстані 1м від вікна. Прозорість води вимірюють у сантиметрах.
Визначення запаху
Пробірку заповнюють водою на 3/4 об‘єму, нагрівають до 50-60 о С, закорковують та декілька разів струшують, потім виймають корок і нюхають. Характер запаху визначають словами: без запаху, болотяний, пліснявий, йодний, сірководневий та інш. Інтенсивність запаху вимірюється у балах.
ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ВОДИ
Визначення концентрації іонів водню (pH)
Визначення кислотності води (тобто концентрації іонів водню) має велике значення для вивчення хімічних процесів, що проходять у природних водах. Концентрація іонів водню у нейтральному водному середовищі дорівнює 10 -7 г-іон/л; у лужному вона менша, а у кислому - більша за 10 -7 г-іон/л.
Звичайно реакцію середовища визначають через показник ступеню концентрації іонів водню, взятий з від‘ємним знаком, та позначають символом pH.
pH = - lg [H+]
Таким чином, значення pH<7 відповідає кислій реакції середовища, а pH>7 позначає лужне середовище.
Переважна більшість природних вод мають pH від 6 до 8. Кислішу реакцію (pH = 5,0 - 5,5) мають ультрапрісні підземні води та деякі вуглекислі мінеральні води. Ще меншу pH (4,5 - 4,0) мають болотяні води. Сильнокислими властивостями (pH = 3,0 - 1,0) відзначаються шахтні води, кислотність яких обумовлена присутністю вільної сірчаної кислоти, яка утворюється при окисленні сульфідних рудних родовищ та природної сірки, а також фумарольні води, пов‘язані з вулканічною діяльністю. Лужний характер (pH до 9) мають води відкритих мілких водоймищ улітку, коли йде поглинання вуглецевого газу з води рослинністю при фотосинтезі. Ще більш високе значення pH (10-11) може бути у воді содових озер та деяких термальних джерел.
Для визначення pH водних розчинів використовують колориметричний та електрометричний методи.
Колориметричний метод визначення pH
Колориметричний метод заснований на здатності індикаторів змінювати свій колір у залежності від концентрації визначаємих іонів. Метод застосовується тільки у польовому аналізі, тому що має недостатню чутливість.
Необхідні хімічні реактиви та обладнання:
універсальний індикатор (суміш бромтимолового синього та метилового червоного);
колориметричні пробірки 2 шт.;
колорометрична шкала для визначення рН.
Х і д а н а л і з у. У дві колориметричні пробірки наливають досліджувану воду до позначки "5мл". У одну з пробірок додають 2 краплі універсального індикатору (суміш бромтимолового синього та метилового червоного), перемішують та колориметрують, тобто роздивляються пробірки зверху. Поверх пробірки без індикатору накладають забарвлену прозору плівку. Співпадіння відтінку кольору на плівці та у пробірці з індикатором вказує на значення pH, яке позначено на плівці.
