Тема 3. Трудовий процес, методи дослідження та основи раціоналізації План

1. Поняття структура та складові елементи трудового процесу.

2. Типи трудових процесів.

3. Раціоналізація трудових процесів.

4. Критерії оптимізації трудових процесів.

5. Сутність наукового підходу до пізнання трудових процесів.

Методичні вказівки

Трудовий процес — це процес прямого чи опосередкованого впливу працівника через технічні засоби на предмет праці з метою виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), що супроводжується витратами фізичної і нервової енергії людини.

Основним елементом трудового процесу є операція — закінчена частина виробничого процесу з обробки одного або одночасно декількох предметів праці, яка виконується на одному робочому місці одним або групою робітників або без їхньої участі. Операція є основним об'єктом планування, обліку, контролю виробничого процесу, а також нормування праці.

У складі операції прийнято вирізняти трудові рухи, дії та прийоми.

Трудовий рух являє собою однократне переміщення робочого органу виконавця (корпусу, ніг, рук, кистей рук, пальців) з метою взяття, переміщення, суміщення, звільнення предмета, підтримання його в стані спокою.

Трудова дія — це логічно завершена сукупність трудових рухів, виконуваних без перерви робочими органами людини за незмінних предметах і засобах праці.

Трудовий прийом — закінчена сукупність трудових дій працівника, яка характеризується певним закінченим цільовим призначенням, і представляє собою технологічно завершену частину операції з кількох трудових дій.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте зміст та структуру трудового процесу.

2. Що є основним елементом трудового процесу?

3. Визначте сутність понять “трудовий рух”, “трудова дія”, “трудовий прийом”.

4. Які бувають трудові прийоми?

5. Що являє собою комплекс трудових прийомів?

6. Назвіть види трудових процесів.

7. Що являє собою раціоналізація трудових процесів?

8. У чому полягає відмінність між поняттями “раціоналізація трудових процесів” та “оптимізація трудових процесів”?

9. Назвіть критерії оптимізації трудових процесів.

10. У чому полягає сутність наукового підходу до пізнання трудових процесів?

11. Назвіть причини, наслідки і шляхи запобігання монотонності праці та підвищення її змістовності.

Приклади розв’язування типових задач

Приклад. Спроектувати робоче місце і трудовий процес токаря при виконанні операції чорнового розточування і підрізування торця поршня діаметром d = 77 мм, завдовжки 90 мм і масою 370 г на токарному верстаті в умовах серійного виробництва. Норма виробітку токаря Н_зм становить 118 шт. за зміну. Заготовки надходять на робоче місце 2 рази в зміну. На основі проведених розрахунків складіть карту організації робочого місця і трудового процесу токаря.

Розв’язання

1. Визначаємо розміри тари для заготовок і готових деталей. Тара повинна мати вид паралелепіпеда з відношенням сторін 1 : 1,5; коефіцієнт заповнення тари К_т =0,85. Об’єм однієї деталі, що має циліндрову форму, становить:

V_д= / 4= 3,14 77 77 90/4 = 418 884 мм³ = 420 см³.

Об’єм тари становить:

V_т = (Т_см V_д)/(Т_шт п_см К_т) = (480 420)/(4,05 2 0,85)= 29 282 см³.

Лінійні розміри тари становлять: L = = 31 см.

Відношення довжини тари до її ширини 1:15, звідси:

В=1,5L=1,5 31 = 46,5 47 cм.

Висота тари: h = V_T / (L В)= 29281 / (31 47) = 20,1 20 см.

Тара для зберігання заготовок матиме розміри 31 х 47 х 20 см.

2. Визначаємо масу деталей, що знаходяться у тарі:

Р_о= (Т_см Р_д)/ (Т_шт п_см)= (480 0,37)/ (4,05 2) = 21,9 кг.

Загальна маса деталей з урахуванням маси тари: Р_п = 1,1 Р_о = 1,1 -21,9 = 24,1 кг.

3. Вибираємо висоту стелажу та інструментальної тумбочки, виходячи з умови розташування їх поверхні у межах нормального робочого простору: висота стелажу h_c = 700 мм, інструментальної тумбочки - h_T = 950 мм.

4. Виконаємо розміщення устаткування на робочому місці таким чином, щоб заготовки і органи управління опинилися у зоні досяжності рук робітника.

5. Визначаємо розмір виробничої площі робочого місця: Q =2,0 3,3 = 6,6 м².

6. Визначаємо розміри площі, яку займає устаткування і оснащення робочого місця q_і:

для верстата q₁ = 0,81 2,62 = 2,12 м²;

для стелажу q₂ = 0,5 0,7 = 0,35 м²;

для підніжної решітки q₃ = 0,5 1,8 = 0,9 м²;

для інструментальної тумбочки q₄ =0,5 0,5 = 0,25 м².

7. Визначаємо коефіцієнт використання виробничої площі:

К_п = = (2,12+0,35+0,9+0,25)/6,6 = 3,62/6,6 = 0,548.

Зіставлення розрахункової величини коефіцієнта використання виробничої площі робочого місця з нормативними значеннями цього коефіцієнта для умов серійного виробництва (0,5 – 0,7) показує, що розроблене планування робочого місця токаря відповідає вимогам серійного виробництва.

8. Визначаємо обсяг випуску продукції з 1 м² виробничої площі:

А = Н_см/Q = 17,9 шт/м².

9. Здійснюємо проектування раціональної послідовності виконання трудових прийомів на прикладі прийому “Взяти поршень, надягнути його на пневматичний патрон і закріпити”. Проектування раціональної послідовності виконання трудових прийомів здійснюється з використанням результатів спостереження та аналізу роботи передових робітників, що виконують аналогічні операції. Результати аналізу заносяться у “Карту аналізу і проектування трудових прийомів”. Аналогічно визначається раціональна структура і всіх подальших трудових прийомів.

Отже, створена Карта організації робочого місця та трудового процесу слугує відповіддю до вирішення задач з раціональної організації робочих місць і проектування трудових процесів. Такі карти можуть використовуватися в цеху при організації робочих місць для конкретних виробничих умов, для порівняння проектних показників раціонально організованого робочого місця з фактичними, а також для навчання робітника раціональним прийомам виконання роботи.