3 Описання експериментальної установки

Як експериментальна установка використовується токарний гвинторізний верстат 1К62 (або будь-якого типу і моделі). В різцетримачі 1 верстата закріплено різець 2 та беззазорний поворотний індикаторний пристрій 3 (рисунок Л5.2). Заготовка 4 закріплена в патроні 5 верстата.

К онструктивна схема беззазорного індикаторного поворотного пристрою зображена на рисунку Л5.3. Пристрій складається із державки 1, яка закріплюється в різцетримачі верстата, поворотного стержня 4, в якому установлено індикатор 5 годинникового типу з ціною поділки шкали в 10мкм, оснащений вимірювальним плоским наконечником 6.

Індикатор 5 кріпиться за допомогою клемового з’єднання, утвореного на одному з кінців поворотного стержня 4. Клема затягується гвинтом 9. Стержень 4 шарнірно посередністю осі 7 з’єднується з державкою 1. Кут повороту стержня 4 регулюється гвинтами 3, положення яких фіксується контргайками 10. Гвинти 3 установлені в кутнику 2, який гвинтами 8 жорстко закріплений в державці 1.

4 Порядок виконання лабораторної роботи

4.1 Отримати у викладача (або лаборанта) заготовку і дані про марку її матеріалу та виміряти штангенциркулем її початковий діаметр d.

4.2 Закріпити заготовку в патроні верстата, а в різцетримачі різець та беззазорний індикаторний пристрій.

4.3 Виставити в поворотному стержні 5 (див. рисунок Л5.3) індикатор 6 в положення зручне для спостереження, і закріпити його гвинтом 10.

4.4 Виміряти виліт різця L штангенциркулем, поворотом стержня 5 підвести вимірювальний наконечник 7 індикатора 6 до вершини різця 2 (див. рисунок Л5.2), зафіксувати гвинтом 11 положення стержня 5, виставити індикатор 6 на нуль і відвести стержень 5 в початкове положення.

4.5 Налагодити на заданий режим обробки верстат (таблиця Л5.7, режим обробки задає викладач), підвести різець 2 до заготовки 4 (див. рисунок Л5.3) і точити її 1 хвилину, потім виключити поздовжню подачу, швидко відвести різець 2 від заготовки 4 і підвести до його вершини вимірювальний наконечник 7 індикатора 6 (див. рисунок Л5.3).

Таблиця Л5.7 – Режими обробки заготовки

Номер режиму	Параметри режиму обробки					Час точіння
	t, мм	S, мм	n, хв-1		d, мм
1						1
2						2
3						5
4						7

4.6 Зафіксувавши показання індикатора 6, дати різцю 2 (див. рисунок Л5.2) охолонути до температури навколишнього середовища (при цьому індикатор 6 показуватиме нуль) і визначити величину скорочення виліту різця 2, вимірявши також час його охолодження.

4.7 Змінюючи згідно з таблицею Л5.7 режими обробки, повторити вимірювання за п.4.5 та п.4.6 і результати вимірювань занести в таблицю Л5.8.

Таблиця Л5.8

Температурна деформація різця Δl, мкм	Час роботи різця τр, хв				Час охолодження різця τ0, хв
	1	2	5	7
При нагріванні (роботі) Δlн
При охолодженні Δl0

4.8 Побудувати за результатами таблиці Л5.8 графіки залежностей Δl_н=f(τ_р) та Δl₀=f(τ₀) (тут: Δl_н – подовження різця при нагріванні; Δl₀ – укорочення різця при охолодженні).

4.9 За графіками Δl_н=f(τ_р) та Δl₀=f(τ₀) визначити час, що відповідає початку стаціонарного теплового режиму (теплова рівновага) при нагріванні і охолодженні різця.

4.10 За залежностями (Л5.17), використовуючи данні таблиці Л5.8 (деформацію різця для кожного режиму знайти як середнє арифметичне ), розрахувати параметри а₀, а₁, а₂, а₃, (див. (Л5.15)) і, використовуючи рівняння (Л5.16), установити експериментальну залежність теплової деформації різця від параметрів режиму обробки (див. (Л5.13)).

4.11 Вимірявши штангенциркулем розміри перерізу різця по його державці, визначити площу його перерізу А=а·b (тут а – ширина різця, b – висота різця) і розрахувати значення коефіцієнта С. При розрахунку коефіцієнта С врахувати, що а₀=lnB, а σ_в (межа міцності матеріалу заготовки) визначити за довідником [4].