Контрольні питання

1. Поняття продуктових та процесних інновацій.

2. Причини нерівномірності інноваційної активності в умовах ринкової економіки?

3. Система кодування інновацій.

4. Розподіл інновацій за типом новизни для ринку.

Література

1. Гунин В. Н. и др. Управление инновациями. — М.: ИНФРА-М, 1999.- 401 с.

2. Денисов Б. Ф. Инновационный процесс в условиях рыночной экономики. — СПб.: СПБУ экономики и финансов, 1993. — 340 с.

3. Инновационный менеджмент: Справ. пособие / Под ред. П. Н. Зав­лина и др. — М.: ЦИСИН, 1998. — 503 c.

4. Ковалев Г. Д. Основы инновационного менеджмента: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В. А. Швандара. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 284 с.

5. Морозов Ю. П. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. —Н. Новгород: ННГУ,1997. — 446 с.

6. Фатхутдинов Р. Инновационный менеджмент: Учеб. для вузов. — М.: Интел-Синтез, 1998. — 560 с.

ТЕСТИ

1. Результатом інноваційних процесів є:

а) нововведення;

б) новинки;

в) інвенція;

г) інновація;

д) винахід.

2. Під час інноваційного процесу фундаментальні дослідження проводяться:

а) на фазі «наука»;

б) на фазі «дослідження»;

в) на фазі « розробка»;

г) на фазі «виробництво»;

ґ) на фазі «споживання».

3. Корисність інноваційних товарів відбиває їх:

а) вартість;

б) споживча вартість;

в) якість;

г) правильні відповіді «а» і «б»;

ґ) правильні відповіді «а» і «в».

4. За змістом «технічний рівень»:

а) є поняття якості;

б) ширше поняття якості;

в) непорівнянний із поняттям якості;

г) рівнозначний поняттю якості;

ґ) усі відповіді неправильні.

5. Розвиток науки визначається:

а) потребами технічного прогресу;

б) соціальними потребами;

в) економічними потребами;

г) фінансовими потребами;

ґ) духовними потребами.

6. Пропозиція з використання якоїсь вже обґрунтованої та впровадженої ідеї інновацій називається:

а) ініціацією інновацій;

б) дифузією інновацій;

в) нововведенням;

г) інвенцією інновацій;

ґ) усі відповіді правильні.

7. Інновації, що забезпечують виживання підприємств (як реакція на нововведення, здійснюване конкурентами), називаються:

а) стратегічними інноваціями;

б) реактивними інноваціями;

в) псевдоінноваціями;

г) юридичними інноваціями;

ґ) соціальними інноваціями.

8. За характером участі в процесі виробництва інновації поділяють на:

а) науково-технічні і соціально-культурні;

б) реактивні і стратегічні;

в) ринкові і соціально-культурні;

г) основні і додаткові;

ґ) виробничі.

9. Інновації поділяються на реактивні та стратегічні за таким критерієм:

а) роль у процесі виробництва;

б) характер задоволення попиту;

в) час виникнення;

г) масштаб поширення;

ґ) рівень корисності.

10. До основних напрямів науково-технічного прогресу в промисловості не належать:

а) комплексна механізація та автоматизація промисловості;

б) комп’ютеризація промисловості;

в) спеціалізація промисловості;

г) хімізація промисловості;

ґ) упровадження нових технологій.

Практична робота №2 Еволюція теорії інновацій і сучасні тенденції розвитку інноваційних теорій – 2 год.

1. Становлення та розвиток теорії інновацій.

2. Місце та роль інновацій у системі господарювання.

3. Сучасні світові тенденції розвитку інновацій.

4. Специфіка інноваційної діяльності в країнах-лідерах

Зародження інноваційної теорії відноситься до початку ХХ ст. Але питання, пов’язані з науково-технічним прогресом та його впливом на розвиток (трансформацію) суспільства, вивчалися й висвітлювалися в економічних теоріях, починаючи від класиків політекономії.

1. А. Сміт (1723—1790) пов’язував науково-технічний прогрес з характером розвитку і потребами виробництва.

2. К. Маркс (1818—1883) уважав розвиток продуктивних сил базисом, а науково-технічний прогрес надбудовою, тобто наслідком, а не причиною розвитку виробництва.

3. Неокласична школа (1870—1930), яка представлена В. Дже­вонсом (1871), А. Маршаллом (1890), Л. Вальрасом (1874), роз- глядала науково-технічний прогрес як заданий чинник при дослідженні ринкової економічної системи.

4. Кейнсіанська теорія, заснована Джоном Кейнсом (1883—1945), у 30—50 роках (напередодні Другої світової війни) розглядала економічні процеси в короткостроковому періоді, тому науково-технічному прогресові не приділялося достатньої уваги, він перебував у становищі «за інших рівних умов».

5. У другій половині 50-х років представники неокласичного ренесансу — М. Абрамовиц, Р. Солоу, Е. Денісон та інші довели, що науково-технічний прогрес є основним чинником економічного ровитку ХХ ст. Ці вчені-економісти поклали край ігноруванню науково-технічного прогресу в економічній теорії.

6. Період після Другої світової війни став часом науково-технічної революції та її впливу на економічний розвиток. Саме тоді об’єктивні передумови сприяли народженню нового напряму економічної теорії, спрямованому на вивчення закономірностей науково-технічного прогресу.

М. Портер розрізняє 4 стадії конкурентного розвитку країни:

• стадія розвитку на основі чинників виробництва;

• стадія інвестиційного розвитку;

• стадія інноваційного розвитку;

• стадія розвитку на основі добробуту.

На підставі розглянутого розподілу можна виокремити такі структурні джерела економічного розвитку країни:

1) чинники виробництва;

2) інвестиції;

3) інноваційна діяльність.

Звертаємо увагу ще на кілька аспектів сучасного економічного розвитку на основі інноваційного компонента. З погляду рівня розвитку країн, міжнародної кооперації та інтеграції світове співтовариство поділяють на такі групи:

1. Технологічне ядро: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція.

2. Країни першого технологічного кола: Італія, Канада, Швеція, Голландія, Австрія, Південна Корея та ін.

3. Країни другого технологічного кола: найрозвиненіші країни з точки зору інноваційної складової.

4. Постсоціалістичні країни Східної Європи.

5. Країни СНД.

6. Країни, що розвиваються.

Сьогодні світовий ринок високих технологій становить приблизно 2 трильйони доларів, з яких на США припадає 39 %, Японію — 30 %, Німеччину — 16 %. У світі на одного вченого припадає 10 менеджерів, які відбирають перспективні науково-техніч­ні досягнення, своєчасно патентують винаходи, займаються просуванням наукомістких товарів на ринок. У нашій країні на 10 вче­них припадає лише один менеджер.

.

Контрольні питання

1. Інноваційні теорії та їх застосування в сучасній інноваційній діяльності?

2. Інновація як джерело сучасного економічного зростання?

3. Риси гуманістичного суспільства?

4. Ознаки поняття «інноваційна економіка»?

ТЕСТИ

1.Наукомісткість виробництва визначається:

а) відношенням витрат на дослідження до обсягу реалізації продукції;

б) обсягом інвестицій на наукові дослідження;

в) відношенням кількості працівників, зайнятих у дослідному виробництві, до всіх працюючих;

г) відношенням обсягу нової продукції до всієї продукції.

2. Результатом інноваційної діяльності є:

а) інтелектуальний продукт;

б) новини;

в) інновації;

г) інвенція;

ґ) технології.

3. Поняття інновації запропоноване:

а) Т. Кемпом;

б) К. Джонсоном;

в) Й. Шумпетером;

г) А. Смітом;

ґ) П. Хейне.

4. Комерційне впровадження нової продукції чи нових засобів виробництва називається:

а) інновація;

б) дослідження;

в) розробки;

г) винаходи.

5. Конкурентоспроможність країни на світовому ринку залежить від:

а) здатності генерувати ідеї;

б) кількості університетів і науково-дослідних інститутів;

в) можливості швидко опановувати новації;

г) інвестиційних можливостей.

6. Економічною теорією, що розглядала науково-технічний прогрес як чинник виробництва, є:

а) неокласична;

б) кейнсіанська;

в) неокласичний ренесанс.

7. Ідеї, що є корисними для використання в бізнесі, але не обов’язково там упроваджуються, мають назву:

а) інновація;

б) дослідження;

в) розробки;

г) винаходи.

8. Основні риси, притаманні інноваційному суспільству:

а) незалежність;

б) інтелектуалізація виробництва;

в) стабільність;

г) екологічність;

ґ) добробут населення.

9. Залежність прибутків від віку найточніше передає таке твердження:

а) вони мають тенденцію до вирівнювання при досягненні робітником середнього віку;

б) чим вищий рівень освіти індивідуума, тим вищі прибутки;

в) більш освічений індивідуум має вищий втрачений прибуток унаслідок пізнішого вступу на роботу;

г) усе перелічене вище;

ґ) нічого з переліченого.

ґ) нічого з названого.

10. Середня реальна заробітна плата в економіці визначається:

а) основним капіталом;

б) соціальними навичками;

в) запасами людського капіталу;

г) усіма переліченими чинниками;

д) нічим з переліченого.

Список рекомендованої літератури

1. Лукашевич И. Развитие идей Н. Д. Кондратьева в теориях длинных волн нововведений // Вопросы экономики. — 1992. — № 3. — С. 81—94.

2. Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного экономического развития. — М., 1993. — 318 с.

3. Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм) / Под ред. И. Е. Рудаковой. — М.: Изд-во МГУ, 1991. — 411 с.

4. Ковалев Г. Д. Основы инновационного менеджмента: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В. А. Швандара. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 284 с.

5. Ткачева Н. Н., Чернов С. А. Проблемы развития инновационной сферы в Украине // Менеджер. — 2000. — № 3. — С. 66—71.

6. Курнышева И. Условия инновационного развития // Экономист. — 2001. — № 7. — С. 9-19.