Робота 5. Вивчення активності амілази слини за методом Вольгемута.

Примітка:

1. Для досліду взяти 7 пробірок;

2. Час інкубації - 30 хвилин при кімнатній температурі;

3. Слину попередньо розвести водою у 10 разів.

Техніка роботи:

1. В 7 пробірок налити по 1 мл води. В першу пробірку відміряти 1 мл розведеної слини, перемішати. З першої пробірки перенести в другу пробірку 1 мл розведеної слини, перемішати і 1 мл перенести з другої пробірки в третю і т.д. до сьомої пробірки. З сьомої пробірки 1 мл розчину вилити геть.

2. В усі пробірки налити ще по 1 мл води.

3. Починаючи з останньої, налити в усі пробірки по 2 мл розчину крохмалю. Перемішати і залишити при кімнатній температурі на 30 хвилин.

4. Через 30 хвилин в кожну пробірку додати по 2 краплі розчину йоду. Перемішати і спостерігати перехід кольору від жовтого до синього. Жовтий колір свідчить про відсутність крохмалю, червоно-бурий — про наявність декстринів, а синій — про наявність крохмалю.

Схема протоколу

№ пробірки	1	2	3	4	5	6	7
1. Н2О	2	2	2	2	2	2	2
2. Кількість слини – 1 мл	1/20	1/40	1/80	1/160	1/320	1/640	1/1280
3. 0,1% р-н крохмалю	2	2	2	2	2	2	2
Реакція з йодом
Розщеплення крохмалю

Розрахунок амілазної активності :

АА (20/30) = 2 х а, де а – розведення.

Висновок:______________________________________________________

_______________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Робота 6. Вивчити вплив фосфаколу і іонів кальцію на активність холінестерази.

Хід роботи: 3 пробірки заповнюють за схемою. Кількість NaOH, витрачене на титрування, є мірою активності ферментів.

	Вміст пробірок	1	2	3
1.	Сироватка крові, мл	0,5	0,5	0,5
2.	Розчин СaCl2, краплі	-	5	-
3.	Розчин фофакола, краплі	-	-	5
4.	Розчин 2 % ацетилхолін, мл	1,5	1,5	1,5
5.	Фенолфталеїн, краплі	2	2	2
5.	Кількість NаОН, що пішло на титрування

Висновок:______________________________________________________

_______________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Тестові завдання.

1. Абсолютну специфічність до субстрату виявляє фермент:

а). Карбоксипептидаза.

б). Хімотрипчин.

в). Уреаза.

г). Лізоцим.

д). Папаїн.

2. Фермент піруваткіназа належить до класу:

а). Трансфераз.

б). Лігаз.

в). Оксидоредуктаз.

г). Гідролаз.

д). Ізомераз.

3. Ацетил-КоА-карбоксилаз є:

а). Транферазою.

б). Гідролазою.

в). Ліазою.

г). Ізомеразою.

4. Серин і гістидин утворюють активний центр:

а). Аспартатамінотрансферази.

б). Алкогольдегідрогенази.

в). Хімотрипсин.

г). Лізоцим.

д). Цитохромоксидази.

5. Пантатенова кислота є складовою частиною:

а). Ліпоєвої кислоти.

б). Коензиму А.

в). Тіамінпірофосфату.

г). Глутатіону.

д). Тетрагідрофолієвої кислоти.

6. Майже всі реакції перетворення амінокислот пов’язані з участю коферменту:

а). Тіаманпірофосфату.

б). Цианкобаламіну.

в). НАД, НАДФ.

г). ФАД, ФМН.

в). Піридоксальфофату.

7. Вітамін В₅ входить до складу коферменту:

а). НАД, НАДФ.

б). ФАД, ФМН.

в). ТПФ.

г). Піридоксальфосфату.

д). Тетрагідрофолієвої кислоти.

8. Пепсин проявляє оптимальну активність при рН:

а). 8 – 9.

б). 4 – 5.

в). 6 – 7.

г). 1,5 – 2,5.

д). 10 – 11.

9. Формілтрансферазні реакції протікають за участю коферменту:

а). Тіамінпірофосфат.

б). Піридоксальфосфат.

в). Коензим А.

г). Тетрагідрофолієва кислота.

д). флавінаденіндинуклеотид.

10. Простетичною групою родопсину – рецепторного білка сітківки ока є:

а). Кальциферол.

б). Рибофлавін.

в). Ретиналь.

г). Токоферол.

д). Філохінон.

11. Вітамін В₇ є складовою частиною коферменту:

а). Пірифоксальфосфату.

б). Біотину.

в). Флавінаденіндинуклетиду.

г). Нікотинамідаденіндинуклеотиду.

д). тіамінпірофосфату.

12. Тіамінпіросфат, ліпоєва кислота і коензим А одночасно входять в якості коферментів до складу:

а). Синтетази вищих жирних кислот.

б). Піруватдегідрогенази декарбоксилюючої.

в). Глутаматдегідрогенази.

г). Лактатдегідрогенази.

д). Каталази.

13. Ділянка молекули ферменти, яка відповідає за приєднання субстрату і за його перетворення називається:

а). Каталітичний центр.

б). Активний центр.

в). Гідрофобний центр.

г). Алостеричний центр.

д). Субстратний центр.

14. Серин, гістидин, глутамінова кислота і тирозин утворюють активний центр ферменту:

а). Лізоциму.

б). Ацетилхолінестерази.

в). Цитохромоксидази.

г). Аспартатамінотрансферази.

д). Альдолази.

15. Реакція, що відбувається за рівнянням R₁-О-R₂ + Н₃РО₄ → R₁-О-Н₂РО₄+R₁-ОН є реакцією:

а). Гідролізу.

б). Протеолізу.

в). Фосфоролізу.

г). Трансметилювання.

д). Ізомеризації.

16. Перетворення 2Н₂О₂ → 2Н₂О+О₂ відбувається за участю ферменту:

а). Оксигенази.

б). Каталази.

в). Пероксидази.

г). Оксидази.

д). Дегідрогенази.

17. Окислювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти відбувається за участі вітаміну:

а). А.

б). В₁.

в). В₆.

г). В₁₂.

д). D.

18. Абсолютну специфічність до субстрату проявляє:

а). Лізоцим.

б). Пепсин.

в).Карбоксипептидаза.

г). Хімотрипсин.

д). Амілаза.

19. Ферментом, що розщеплює пептиди в шлунковому тракті є:

а). Ліпаза.

б). Пепсин.

в). Амілаза.

г). Альдолаза.

д). Холінестераза.

20. Для діагностики захворювань печінки визначають в сировотці крові активність:

а). АТФ-ази.

б). РНК-ази.

в). Пепсину.

г). Аспартатамінотрансферази.

д). Гектокінази.

21. До якого класу ферментів належить фермент триспин:

а). Трансфераз.

б). Гідролаз.

в). Ліаз.

г). Оксидоредуктаз.

д). Ізомераз.

22. В сироватці крові хворого значно підвищена активність ізофементу ЛДГ₁. В якому органі має місце патологічний процес:

а). У м’язах.

б). В щитовидній залозі.

в). В селезінці.

г). В серці.

д). В печінці.

23. Який вираз є правильним:

а). Ферменти – це вуглеводи.

б). Ферменти – це ліпіди.

в). Ферменти – це кінцеві продукти розпаду білків.

г). Ферменти – це каталізатори білкової природи.

д).Ферменти – це вітаміни.

24. Що покладено в основу класифікації ферментів:

а). Назва кінцевих продуктів ферментативної реакції.

б).Тип ферментативної реакції.

в). Назва субстрату.

г). Назва коферменту.

д). Амінокислотний склад.

25. До складу оксидоредуктаз належить фермент:

а). Пепсин.

б). Амілаза.

в). Метилтранфераза.

г). Ліктатдегідрогеназа.

д). Гексокіназа.

26. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів полягає в:

а). порушенні синтезу білків клітинної стінки бактерій.

б). Зменшення проникності мембран.

в). Конкурентний антагонізм з ПАБК (параамінобензойною кислотою).

г). Коагуляції білка.

д). Блокуванні сульфгідрильних груп тіолових ферментів.

27. У хворого вірусний кон’юнктивіт. Який препарат у вигляді крапель необхідно призначити для лікування.

а). Лізоцим.

б). Розчин борної кислоти.

в). Кортизон.

г). Адреналін.

д). Дезоксиринуклеаза.

28. Чим обумовлюється висока специфічність ферментів:

а). Унікальною структурою коферментів.

б). Унікальною структурою апофермету.

в). Температурою.

г). Комплементарністю активного центру ферменту і субстрату.

д). рН середовища.

29. Органоспецифічні ферменти печінки:

а). Ліпаза і амілаза.

б). Трипсин і пепсин.

в). Креатинкіназа і лактатдегідрогеназа.

г). Аланінамінотрансераза і аспартатамінотрансфераза.

д). Гексокіназа і гліцеролкіназа.

30. Коферментами можуть бути:

а). Похідні вуглеводів.

б). Похідні ліпідів.

в). Похідні нуклеотидів.

г). Похідні фосфоліпідів.

д). Похідні вітамінів.

31. Активний центр ферменту – це:

а). Ділянка ферменту, що контактує з субстратом.

б). Ділянка ферменту, що контактує з гормоном.

в). Ділянка ферменту, що контактує з продуктом реакції.

г). Ділянка ферменту, що зв’язується з низькомолекулярними сполуками.

д). Ділянка ферменту, що зв’язується з коферментом .

32. Органоспецифічні ферменти серця:

а). Ліпаза і амілаза.

б). Креатинкіназа і лактатдегідрогеназа.

в).Трипсин і пепсин.

г). Аланінамінотрансераза і аспартатамінотрансфераза.

д). Гексокіназа і гліцеролкіназа.

33. Конкурентним інгібітором для ферменту сукцинатдегідрогеназа є:

а). Молочна кислота.

б). Лимонна кислота.

в). Оцтова кислота.

г). Малонова кислота.

д). Піровиноградна кислота.

34. Фосфорорганічні сполуки є незворотними інгібіторами для ферментів:

а). Що містять в активному центрі гідроксильну групу серину.

б). Що містять в активному центрі сульфгідрильну групу цистеїну.

в). Що є гемопротеїнами.

г). Що містять в активному центрі іони цинку.

д). Що містять в активному центрі іони магнію.

35. Синильна кислота і її солі цианіди є незворотними інгібіторами для ферментів, що:

а). Містять в активному центрі гідроксильну групу.

б). Є гемопротеїдами.

в). Містять в активному центрі іони міді.

г). Містять в активному центрі іони кальцію.

д). Містять в активному центрі сульфгідрильну групу цистеїну.

36. Яка температура є оптимальною для дії більшості ферментів:

а). 50 – 60 ^ОС.

б). 15 – 20 ^ОС.

в). 70 – 80 ^ОС.

г). 90 – 100 ^ОС.

д). 35 – 40 ^ОС.

37. Який рН-оптимум має фермент пепсин:

а). 1,5 – 2,5.

б). 4 – 5.

в). 6 – 7.

г). 8 – 9.

д). 10 – 11.

38. Який рН-оптимум має фермент аргіназа:

а). 1,5 – 2,5.

б). 4 – 5.

в). 6 – 7.

г). 8 – 9.

д). 10 – 11.

39. Який рН-оптимум має фермент амілаза слини:

а). 1,5 – 2,5.

б). 3,5 – 4.

в). 4,5 – 5.

г). 6,9 – 7.

д). 8 – 9.

40. Який фермент має стереоспецифічність:

а). Альдолаза.

б). Фумаратгідротаза.

в). Піруватдегідрогеназа.

г). Оксидази L-амінокислот.

д). Ліпаза.

41. Як називається ділянка молекули ферменту, що приєднує субстрат:

а). Гідрофобний центр.

б). Каталітичний центр.

в). Активний центр.

г). Адсорбционний центр.

д). Алостеричний центр.

42. Для якого ферменту активатором є іони магнію:

а). Фосфорилаза.

б). Амілаза.

в). Карбоксипептидаза.

г). Трипсин.

д). Гексокіназа.

43. Які реакції каталізують ферменти класу гідролаз:

а). Окислювально-відновні.

б). Декарбоксилювання.

в). Синтезу.

г). Розщеплення різних зв’язків з приєднанням види за місцем розривом.

д). Ізомеризації.

44. Як називають ферменти, що каталізують внутрішньомолекулярне перенесення груп:

а). Мутази.

б). Рацемази.

в). Оксигенази.

г). Гідролази.

д). Ізомерази.

45. Який фермент каталізує відщеплення амінокислот від С-кінця поліпептидного ланцюга:

а). Пепсин.

б). Карбоксипептидаза.

в). Амінопептидаза.

г). Трипсин.

д). Хімотрипсин.

46. Яку реакцію каталізують гідролази:

а). Відщеплення води.

б). Приєднання води.

в). Відщеплення водню.

г). Приєднання водню.

д). Реакції гідролізу.

47. Яку реакцію каталізують дегідрогенази:

а). Відщеплення водню.

б). Приєднання водню.

в). Відщеплення карбоксильної групи.

г). Відщеплення аміногрупи.

д). Розщеплення ефірних зв’язків.

48. До неспецифічних інгібіторів ферментів належать

а). Малонова кислота.

б). Антивітаміни.

в). Глутатіон.

г). Фосфорорганічні сполуки.

д). Висока температура.

Змістовий модуль 7.

Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот.

ЗАНЯТТЯ № 5-6.

Теми:

1. Фундаментальні закономірності обміну речовин: катаболізм, анаболізм. Стадії катаболізму. Спільні шляхи перетворень білків, вуглеводів, ліпідів – 3 год.

2. Осоливості функціонування циклу трикарбонових кислот – 3 год.

Мета: Трактувати біохімічні закономірності протікання обміну речовин: катаболічні, анаболічні, амфіболічні шляхи метаболізму; біохімічні закономірності функціонування циклу трикарбонових кислот, його анаплеротичні реакції та амфіболічну сутність. Пояснювати біохімічні механізми регуляції циклу трикарбонових кислот та його ключову роль в обміні речовин та енергії.

Професійна орієнтація студентів:

Окиснення ПВК в організмі є ключовою реакцією, що започатковує загальні шляхи метаболізму речовин. Тому своєчасне виявлення причин гальмування даної реакції і нагромадження ПВК, лактату в крові забезпечує попередження розвитку ацидозу, енергетичного дефіциту і їх наслідків для організму.