Третій крок: Використання інформації та результатів

• Зведення даних у таблиці. Після того, як дані зібрані, їх слід систематизувати у таблиці та використовувати для підрахунку “індикаторів” ефективності виробництва. Деталізовані показники можуть використовуватися для визначення частоти специфічних задач. Сумарні показники, що характеризують загальні результати виконання кількох пов’язаних видів робіт, дозволяють зробити загальні висновки щодо кінцевих результатів діяльності та їх відповідності стандартам.

• Аналіз інформації. Аналіз даних спрямований на визначення загального рівня ефективності виробництва (чи якості продукції), що підлягає моніторингу, визначення кращих та гірших виробників (працівників), принципів та тенденцій виробництва.

• Інтерпретація та використання результатів. Отримані під час моніторингу дані використовуються з метою визначення недоліків результатів виробництва та головних причини неякісного виробництва.

• Розробка системи зберігання даних та їх відновлення (запиту). Оскільки збір даних здійснюється регулярно, вони повинні зберігатися в доступній формі та місці, що б дозволяло регулярно поновлювати та поповнювати дані.

Поширення інформації. Отримана шляхом моніторингу якості інформація в першу чергу повинна доводитися до відома обслуговуючого персоналу (працівників), діяльність яких оцінювалася. Інформаційні семінари, наради, бюлетені та інші методи інформування можуть використовуватися для поширення результатів моніторингу для внутрішньої та зовнішньої аудиторії.

Питання для самоконтролю знань

Коли з’явився термін “моніторинг”?

Що означає термін “моніторинг”?

Що таке аудит якості ?

Коли було затверджено Положення про Державний моніторинг якості сільськогосподарської продукції в Україні ?

Скільки розрізняють кроків при запровадженні системи моніторингу якості?