3.4 Розслідування міжнародним органом за власною ініціативою випадків систематичного порушення державами - учасницями кон­венційних прав.

Згідно з положеннями ст. 20 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, шо принижують гідність, видів поводження і покарання Комітет проти катувань застосовує процедуру розслідування за власною ініціа­тивою. Пункт 1 передбачає, якщо Комітет отримує вірогідну інформацію, яка, на його думку, містить цілком обгрунтовані дані про систематичне застосування катувань на території якої-небудь держави - учасниці, то він пропонує цій державі - учас­ниці співробітничати у розгляді такої інформації та з цією метою подати свої зауваження щодо цієї інформації. Комітет може, якщо він вважає за доцільне, призначити одного або кількох своїх членів для проведення конфіденційного розсліду­вання і термінового подання Комітетові відповідної доповіді (п.2). За згодою цієї держави - учасниці таке розслідування може включати відвідання її території.

Зазвичай в міжнародних організаціях і конвенціях процеду­ри багатоступінчасті. Так, наприклад, механізм контролю за здійсненням положень Конвенції про права інвалідів та Факультативного протоколу до Конвенції про права інвалідів 2006 p., першого універсального договору в галузі прав людини, узгодженого міжнародним співтовариством у XXI ст., склада­ється з чотирьох процедур: розгляд періодичних доповідей дер­жав (ст. 35 Конвенції); залучення спеціалізованих установ і компетентних органів ООН до подання експертних заключень та доповідей з приводу здійснення Конвенції (ст. 38); розсліду­вання за власною ініціативою випадків систематичного пору­шення державами - учасницями конвенційних прав (ст. 6 Про­токолу); розгляд повідомлень осіб або груп осіб, які заявляють про порушення їх прав державою-учасницею (ст. 1 Протоколу). Перші дві є обов'язковими для держав - членів, інші мають факультативний характер.