- •Будова і налагодження систем програмного управління
- •Лабораторна робота №1 будова, конструкція і робота пчпу 2р22 Мета роботи
- •1.1. Основні теоретичні положення
- •Будова, структура і робота складових частин блока приладного
- •2.1 Підготовка до роботи
- •2.2 Основні теоретичні положення
- •Особливості ввімкнення-вимкнення пристрою чпу
- •1.3 Схема установки для проведення експериментів
- •1.4 Порядок виконання роботи
- •1.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 пульт управління Мета роботи
- •Особливості будови, конструкція і робота пу
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 блок зв’язку з датчиками Мета роботи
- •3.1. Основні теоретичні положення
- •3.2 Порядок виконання роботи
- •3.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 технічне обслуговування і налагодження пристрою чпу 2р22 Мета роботи
- •4.1. Основні теоретичні положення
- •4.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 налагодження параметрів для обробки деталі на верстаті з пчпу Мета роботи
- •5.1 Основні теоретичні положення
- •5.2 Порядок виконання роботи
- •5.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 робота з пчпу для фрезерувального верстата Мета роботи
- •6.1. Основні теоретичні положення
- •Система управління
- •Основні несправності моделі та системи управління електроавтоматики, методи їх усунення
- •Діагностика несправностей
- •6.2 Порядок виконання роботи
- •6.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 методи поелементного тестування Мета роботи
- •7.1 Основні теоретичні положення
- •1 Тестування з подачею даних з пам’яті
- •2 Ймовірнісне тестування
- •3 Метод поелементного діагностування
- •4 Компактне тестування
- •5 Синдромне тестування
- •6 Внутрішньосхема емуляція
- •7 Сигнатурне тестування
- •7.2 Порядок виконання роботи
- •7.3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8 використання логічного аналізатора Мета роботи
- •8.1 Основні теоретичні положення
- •8.2 Порядок виконання роботи
- •8.3 Контрольні питання
- •Література
2.3 Порядок виконання роботи
Ввести в ПЧПУ програму видану викладачем, проконтролювати її виконання на екрані БВСІ. Наприклад, керуюча програма на деталь типу «Вал»:
N01 S2 500 F0,2 Т01
N02 Х46 Z3 Е
N03 Z0
N04 Х0
N05 Х46 Е
N06 L08 А1 Р2
N07 Х25
N08 Z-30
N09 Х30
N10 Z-50
N11 М17
N12 S2 800 F0,l
N13 Х25 Z2 Е
N14 Z0
N15 L10 В06
N16 М02
2.4 Контрольні питання
Призначення та склад ПУ?
Призначення клавіш пульта ?
Визначення інтерполяції.
Поняття “інтерпретація кадру”.
Поняття адаптивного управління.
Визначення програмного забезпечення СЧПУ.
Лабораторна робота №3 блок зв’язку з датчиками Мета роботи
1 Ознайомитись із призначенням та будовою блока зв’язку з датчиками (БЗД) пристрою ЧПУ 2Р22
2 Отримати практичні навички по роботі з блоком зв’язку з датчиками пристрою ЧПУ
3.1. Основні теоретичні положення
БЗД призначений для зміни лінійних і кругових переміщень з датчиками зворотного зв'язку в абсолютно циклічному відрахунку до величини 9999,999 мм або одного оберту (повного кута зміни фази).
Датчики зворотнього зв’язку (ДЗЗ), а саме: лінійний індуктосин і кругові датчики, включені в трансформаторному фазовому режимі, дозволяють вимірювати інформацію про переміщення.
Схема електрична структурна БЗД приведена на рисунку 3.1 [1].
Рисунок 3.1 - Схема електрична структурна БЗД
Схема живлення датчиків (СЖД), котра призначена для формування сигналів живлення, побудована на субблоці SB – 455 [2], що видає сигнали „sin 15700 t" і „cos 15700 t" для датчиків лінійного і кругового індуктосинів і ВТ.
Вихідні сигнали обидвох субблоків матють наступні параметри:
стабільність амплітуди ΔU = ±(0,03 - 0,05) %;
стабільність зсуву фаз φ = ±5,4;
коефіцієнт нелінійних спотворень Кс = (0,03 - 0,06)%.
Фільтр компаратор (ФК) призначений для фільтрації опорного сигналу з наступним перетворенням синусоїдального сигналу в прямокутний сигнал (сублок SB-455).
Основні характеристики ФК:
добротність фільтра Q ≥ 10;
коефіцієнт передачі фільтра Кп від 1 до 1,1;
довжина фронтів вихідного сигналу не більше40 нс.
При використанні в якості ДЗЗ лінійного індуктосина ПИЛП1-А2 вихідний сигнал датчиків підсилюється за допомогою підсилювача, який ставиться в безпосередній близькості від вихідних контактів датчика і має коефіцієнт підсилення за напругою Kv від 104 до 106.
Схеми ОІ (оцифровка інтервалу) „,999" і ОІ „9999," призначені для повного перетворення зміни фази в функції від переміщення в двійково-десятковий код і представлені в пристроєві як один субблок SB-457. Тут же знаходиться фільтр-компаратор вимірювального сигналу.
Принцип роботи схеми ОІ „,999" оснований на вимірюванні і перетворенні в код різності фаз опорного і вимірювального сигналів -вимірювання в межах 1 мм або 2π.
В схемі ОІ „9999," проводиться накопичення приросту Δ=l ммм, 2π.
Виходи схем ОІ „,999" і ОІ „9999,", всіх координат через МБР об'єднуються на магістралі, по якій інформація за сигналом „Датчик" з заданої координати видається двома словами:
перше слово - переміщення в інтервалі 9,999 мм;
друге слово - переміщення в інтервалі 9999 мм.
При використанні в якості ДЗЗ BE-178 використовується субблок SB-893. Субблок зв'язку з фотоімпульсним датчиком SB-893 призначений для оцифровки сигналів фотоімпульсного датчика BE-178 в двійково-десятковому коді, а також може використовуватись для оцифровки сигналів датчика лінійних переміщень фірми Хайденхайн Мінілід-300 з нормуючими перетворювачами ЕХЕ-601, ЕХЕ-803.
Сигнали датчика зворотнього зв'язку через приймачі (мікросхеми D5-D8, D11.2, D12, D17, D19, D2.4, D3.5, D21) поступають на схему «множення» і визначення знаку (мікросхеми D24, D25, D29, D31.1), після чого подаються на реверсивні лічильники накопичувачі (мікросхеми D23, D24, D26-D28, D30-D34, D36, D37).
Виходи накопичувачів всіх координат через МБР, що входять до складу схем зв'язку з магістралю (мікросхеми D35, D38-D41), об'єднуються на магістралі, по якій інформація за сигналами зі схеми синхронізації читається двома словами:
перше слово - переміщення в інтервалі - 9999 дискрет;
друге слово - переміщення в інтервалі – 999 · 104 дисктрет. Схема синхронізації (мікросхеми Dl, D2.1, D3, D4, D9, D10, D13, D14, D16.1, D18.1), що керується частотою задаючого генератора 5МГц і сигналами керування магістралі, виробляє сигнали, що керують роботою схеми „множення" і визначення знака, накопичувача, схеми зв'язку з магістраллю і схеми виділення нуля і аварійної сигналізації.
Схема виділення нуля і аварійної сигналізації (мікросхеми D7, D8, D2.4, D3.5, D16.2, D18.2) призначена для скидання накопичувача, видачі сигналів „АВАРІЯ" і „ВИХІД В НУЛЬ" на магістраль.
