Вказівки до виконання:

До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке іонізуюче випромінювання, іонізуюча й проникаюча спроможність, штучні джерела іонізуючих випромінювань, радіоактивне випромінювання, період напіврозпаду, активність, експозиційна, поглинута, еквівалентна дози. Розглядає та усвідомлює системні й позасистемні одиниці вимірювання активності, експозиційної, поглинутої, еквівалентної доз іонізуючого випромінювання та їх похідні.

Визначення потужності поглинутої дози іонізуючого випромінювання студент проводить в системі вимірювань (СВ). Потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання визначається в позасистемних одиницях вимірювання, після чого результат порівнюється з нормами – природним фоном, нормою випромінювання в будинку та на робочому місці.

Після цього студент, ґрунтуючись на видах опромінення (зовнішнє або внутрішнє) і типах джерел випромінювання (відкриті й закриті), планує заходи щодо зменшення негативного впливу іонізуючого випромінювання.

Практична робота №2

Тема: Визначення вмісту отруйних хімічних речовин у повітрі

Мета: Користуючись визначеннями термінів шкідлива, токсична речовина, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК), гранично допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу (ГДВ), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах, розрахувати максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини, внаслідок її викиду з точкового джерела, й порівняти її з відповідною ГДК. Зробити висновок про можливість встановлення цього викиду як ГДВ чи ТПВ і необхідність виконання заходів по зменшенню викидів.

Завдання:

1. Дати письмові визначення поняттям токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі речовини, сенсибілізатори.

2. Письмово з’ясувати поняття ГДК, ГДВ, ТПВ, ОБРВ.

3. Підрахувати максимальне значення приземної концентрації конкретної шкідливої речовини С_м (мг/м³) в атмосфері території відповідного міста України, внаслідок викиду газоповітряної суміші із одиночного точкового джерела з колоподібним жерлом за формулою:

С_м = ,

де, А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери, приймається для розташованих на Україні джерел висотою менше 200м, у зоні від 50 до 52⁰ півн. широти – 180, а південніше 50⁰ півн. широти - 200 (міста України, по яких треба проводити розрахунок, наведені в табл. 1);

М (г/с) – маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу в одиницю часу (табл. 1);

F – безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі (для газоподібних шкідливих речовин – 1, для аерозолів та пилу – 3);

m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з джерела викиду (згідно табл. 1 m – від 0,4 до 1,5; n – від 0,2 до 2,2);

Н (м) – висота джерела викиду над рівнем землі (приймається по табл. 1);

ή – безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості (дорівнює - 1);

ΔТ (⁰С) – різниця між температурою газоповітряної суміші, що викидається, Т_г і температурою навколишнього атмосферного повітря Т_в (дані наведені в табл. 1);

V₁ (м³/с) – витрати газоповітряної суміші (за табл. 1).

Таблиця 1. Вихідні дані для підрахунку максимальної приземної концентрації шкідливої речовини в приземному прошарку атмосферного повітря міст України

№ варіанта	Міста України	Шкідлива речовина	М, (г/с)	m	n	Н, (м)	Тг, (0С)	Тв, (0С)	V1, м3/с	ГДК, мг/м3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Харків	Фенол	0.05	0.4	0.2	2.0	112	15	0.14	0.01
2	Богодухів	Ванадію пентаксид	0.04	0.5	0.3	2.5	150	5	0.16	0.002
3	Київ	Оксид заліза	1.5	0.6	0.4	3.0	24	15	0.12	0.04
4	Сімферополь	Сполуки марганцю	0.5	0.7	0.5	5.0	25	10	0.11	0.01
5	Чернігів	Сполуки свинцю	0.009	0.8	0.6	4.2	85	25	0.25	0.001
6	Донецьк	Азоту оксид	1.28	0.9	0.7	35	135	5	2.4	0.4
7	Житомир	Азоту двооксид	1.19	1.0	0.8	40	127	2	2.1	0.085
8	Суми	Формальдегід	0.01	1.1	0.9	2.3	45	7	0.15	0.035
9	Вовчанськ	Сажа	3.08	1.2	1.0	2.0	56	24	0.29	0.15
10	Миколаїв	Сірчистий ангідрид	15.1	1.3	1.1	2.1	47	21	0.32	0.5
11	Дніпропетровськ	Оксид вуглецю	17.3	1.4	1.2	2.5	54	26	0.15	5.0
12	Хмельницький	Гексан	0.03	1.5	1.3	8	15	4	0.08	60.0
13	Лубни	Бензин	0.39	0.4	1.4	1.8	22	17	0.9	5.0
14	Бердичів	Толуол	2.7	0.5	1.5	5.6	25	11	0.18	0.6
15	Ніжин	Бенз(а)пірен	0.000008	0.6	1.6	2.0	115	27	0.03	0.000001
16	Слов’янськ	Гас	0.09	0.7	1.7	5.5	25	6	0.09	1.2
17	Херсон	Масло мінеральне	0.05	0.8	1.8	3.2	75	19	0.24	0.05
18	Маріуполь	Пил кремнезему	3.7	0.9	1.9	10.0	27	24	1.4	0.15
19	Конотоп	Акролеїн	0.056	1.0	2.0	7.5	98	26	0.17	0.03
20	Рівне	Аміак	0.155	1.1	2.1	3.9	27	16	0.07	0.2
21	Ромни	Ацетон	1.8	1.2	2.2	7.4	23	9	0.55	0.35
22	Кременчук	Бензол	4.5	1.3	1.3	6.3	21	3	0.93	1.5
23	Кривий Ріг	Бутилацетат	0.02	1.4	1.4	2.7	26	5	0.18	0.1
24	Полтава	Водень хлористий	0.123	1.5	1.5	3.1	17	15	0.07	0.2
25	Фастів	Зола вугільна	0.036	0.6	1.6	73	105	3	1.7	0.05
26	Севастополь	Кислота сірчана	1.6	0.7	1.7	5.4	54	25	0.23	0.3
27	Шостка	Ксилол	0.6	0.8	1.8	3.7	26	17	0.14	0.2
28	Лисичанськ	Солі нікелю	0.001	0.9	1.9	4.2	67	26	0.34	0.002
29	Черкаси	Натрію гідроксид	0.25	1.0	2.0	3.5	79	24	0.17	0.01
30	Артемівськ	Озон	0.049	1.1	2.1	2.0	67	25	0.08	0.16
31	Краматорськ	Поліетилен	0.38	1.2	2.2	3.9	85	27	0.27	0.1
32	Бориспіль	Пил абразивний	1.1	1.3	1.6	2.0	25	8	0.10	0.04
33	Охтирка	Пил зерновий	0.7	1.4	1.7	20.0	25	23	2.9	0.2
34	Луганськ	Пил деревини	0.5	1.5	1.8	7.1	31	19	1.5	0.1

4. Порівняти отримане значення максимальної приземної концентрації шкідливої речовини з відповідною ГДК_м.р..

5. Зробити висновок про можливість встановлення цього викиду як ГДВ чи ТПВ і необхідність виконання заходів по зменшенню викидів.