1.3. Поняття підприємництва ( підприємницької діяльності).

Важливу роль у сучасних умовах відіграють підприємництво та суб'єкти, що його здійснюють.

Поняття “Підприємництво” вперше ввів у науковий обіг англійський учений Річарл Кантільон(1680-1734). Він розглядав його як особисту економічну функцію, важливою рисою якого є ризик Відомий англійський економіст Адам Сміт(1723-1790) розглядав підприємця як власника, пов'язував його підприємницьку діяльність насамперед з власною зацікавленістю підприємця. Французький економіст Жан-Батист Сей(1767-1832) стверджував, що підприємець дії на власний ризик з метою отримання вигоди, володіє при цьому знаннями і досвідом, комбінує фактори виробництва тощо.

Якісно нову оцінку підприємництва дає наприкінці ХIХ ст. англійський економіст Алан Маршалл, виділивши організацію виробництва, а з часом підприємницьку здатність до такої організації як окремий фактор виробництва( разом з працею, землею і капіталом).

Більш повну характеристику підприємництва дає американський економіст Йозеф Шумпетер(1883-1950). На його думку зміст підприємництва розкривається в його функціях:

0. реформування і докорінна перебудова виробництва внаслідок впровадження нових видів техніки і технологій, створення нових товарів, освоєння нових ринків;

1. використання нових розробок, маркетингу та ін.

2. виготовлення нового блага;

3. освоєння нового ринку збуту ;

4. впровадження нового методу виробництва;

5. реорганізація виробництва.

Підприємцем, за теорією Шумпетера, може бути не тільки власник, а й управляючий.

За англійським економістом Фрідріхом Хаєком(1899-1922), підприємництво насамперед пов'язано з особистою свободою, яка дає людині змогу раціонально розпоряджатися своїми здібностями, знаннями, інформацією та доходами. Підприємець прагне оптимально використати ці компоненти, враховуючи насамперед ситуацію на ринку, знайти найкращі засоби для задоволення власних і суспільних потреб.

Наукові визначення поняття “підприємництво” містяться як в економічній так і в юридичній науці.

У законодавстві України відсутнє легальне визначення поняття “підприємець”. У науковій літературі при визначенні критеріїв, що дають змогу віднести ту чи іншу особу до суб'єктів підприємницької діяльності , підприємцем вважається фізична або юридична особа, яка здійснює на постійній основі з метою одержання прибутку діяльність з виробництва, реалізації чи придбання продукції або товарів, виконання робіт та укладає цивільно-правові угоди у процесі цієї діяльності від свого імені.

Визначення підприємництва дає стаття 42 Господарського кодексу України згідно з якою підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З даного визначення випливають певні необхідні правові вимоги до підприємницької діяльності.

В першу чергу це самостійна і систематична діяльність Це означає, що підприємець починає і проводить свою діяльність на свій розсуд, без будь-яких застережень. Підприємницька діяльність повинна носити постійний характер.

По-друге - підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик підприємця. Це означає, що підприємець приймає на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності як позитивні так і негативні.

По-третє - метою підприємницької діяльності є одержання прибутку. Для цього і починає підприємницьку діяльність підприємець. Тобто, характерною ознакою підприємницької діяльності є її комерційний характер.

Поняття “підприємництво” включає в себе пошук нових сфер раціоналізації, вигідного вкладання ресурсів, раціональний ризик, а також новації у виробництві, створенні товарів, завоюванні ринків.

Враховуючи це, можна виділити найважливіші функції підприємництва:

новаторська- сприяння процесу продукування нових ідей(технічних, організаційних, управлінських та ін.;

організаційна - впровадження нових форм і методів організації виробництва, нових форм заробітної плати;

господарська - найефективніше використання трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів;

соціальна - виготовлення товарів і послуг, необхідних суспільству, відповідно до головної мети, вимог дії основного економічного закону;

особистісна - самореалізація власної мети підприємця, отримання задоволення від власної роботи.

До факторів, які об'єктивно обумовлюють розвиток підприємництва слід віднести:

0. складність і різноманітність підприємницької діяльності включає в себе не тільки різні підприємства і організації, дії яких слід об'єднати і скоординувати для стабілізації виробничих процесів. В цьому основна роль відводиться законодавчій базі у сфері підприємництва. Нестабільність, зміна законодавчої політики держави знижує якість правового регулювання і, як результат - дестабілізація і нескоординованість дій учасників ринку;

1. підприємницька діяльність - не тільки складний але і динамічний процес. Підприємцеві потрібна свобода у вирішенні питань, що виробляти, коли, в якій кількості, з яких матеріалів і т.д.;

2. підприємницька діяльність вимагає для своєї реалізації високого інтелектуального, загальноосвітнього і культурного рівня громадян. Складність і різноманітність зв’язків підприємств з різними господарюючими суб'єктами, повна самостійність в прийнятті рішень, повна відповідальність своїм майном за прийняті рішення, постійний творчий пошук, комерційна свобода і господарський ризик - все це вимагає від керівників не тільки знань економічних законів, але і навиків синтезувати ці закони у сфері підприємницької діяльності.

Характерними ознаками підприємницької діяльності(підприємництва) є:

Самостійність і ініціативність - підприємець має право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить діючому законодавству;

Творчий та інноваційний характер - пошук нових можливостей, орієнтація на нововведення;

Систематичність - регулярність, професійність, постійний характер;

Ризиковий характер - перекладення на підприємця тягаря передбачення несприятливих наслідків і застосування заходів з метою їх попередження та усунення;

Цільове спрямування на одержання прибутку, максимізація якого є основною метою діяльності;

Самостійна юридична відповідальність - яка включає майнову, фінансову або повну економічну відповідальність;

Соціально-відповідальний характер - тобто суспільна відповідальність, очікування того, що підприємці будуть діяти в інтересах суспільства

Підприємницьку діяльність в Україні, згідно з діючим законодавством, можуть здійснювати фізичні та юридичні особи.

Фізична особа, якій виповнилось 18 років, або яка уклала шлюб до досягнення повноліття, тобто повністю дієздатна, вправі займатись підприємницькою діяльністю.

Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Особливості регулювання окремих видів підприємництва встановлюються законодавством України. Перелік видів діяльності, підприємництво в яких не застосовується у зв'язку з підвищеними вимогами до безпеки робіт та необхідністю централізації функцій управління, встановлюється Верховною Радою України.

Діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів".

Діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій - також і повними товариствами.

Діяльність, пов'язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ) та добавок на основі біоетанолу, здійснюється підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Діяльність, пов'язана з виробництвом біоетанолу, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.

Підприємництво в Україні грунтується на таких засадах:

• вільний вибір діяльності;

• добровільне залучення до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

• самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і спо­живачів власної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

• вільний найм працівників;

• залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких законодавство не забороняє і не обмежує;

• вільне розпоряджання прибутком, що залишається після внесення всіх сплат, встановлених у законодавстві;

• самостійне провадження зовнішньоекономічної діяльності підприємця — юридичної особи, використання частки валютної виручки, яка належить підприємцеві, на його власний розсуд.