2.3.Державний контроль за підприємницькою діяльністю.

Різноманітна сутність майнових відносин між підприємцями і державою, розуміючи під державою її органи влади і органи управління, обумовлює застосування різних методів і форм їх правового регулювання. Які ж види прямого контролю може встановлювати держава?

1. Контроль за розміщенням і будівництвом підприємств. Якщо у розміщенні бізнесменом свого підприємства буде допущена помилка, продукції підприємства не знайде попиту і воно збанкротує. Державні органи володіють більшою інформацією ніж бізнесмени, і в стані регулювати територіальні пропорції.

2. Контроль бізнесу на основі фінансової участі і фінансової допомоги. Держава може вкладати капітал в приватний бізнес, видавати дотації, інвестиції, кредити.

3. Екологічний контроль за підприємницькою діяльністю. Держава не тільки контролює але і здійснює допомогу в кредитах по охороні природи, встановлює екологічні норми викидів та інші, встановлює платежі, штрафи за порушення цих норм і нормативів.

4. Санітарний контроль встановлюється державою за виробничою безпекою і гігієною праці у сфері підприємництва.

5. Пожежний контроль - встановлюється спеціальними органами МВД.

6. Контроль якості продукції, особливо харчової і медикаментів. Контроль може виражатися у вигляді стандартів, ліцензій на виконання тієї чи іншої діяльності.

7. Ліцензійний контроль. Особливо він застосовується у зовнішній торгівлі за ввезенням та вивезенням, транзитом певної кількості товарів, вільне переміщення яких не допускається.

8. Контроль у вигляді трудового та соціального законодавства. Виражається в нормах права по використанню робочої сили підприємцем: мінімальна заробітна плата, максимальний робочий день, відпустка, обов'язковість виплати грошових компенсацій, допомог на випадок непрацездатності та ін.

9. Антимонопольний контроль . За законодавством України на Антимонопольний комітет покладено функції здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства; запобігання, виявлення і припинення порушень антимонопольного законодавства; контроль за економічною концентрацією; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

10. Контроль за цінами. Якщо ними буде займатися держава, то мі знову повернемось до минулого. Тут найкраще всього використовувати політику прибутків, встановлювати максимальну межу росту цін і заробітної плати. Держава повинна регулювати(видавати повинні регіональні органи) ліцензії і квоти на транспортні тарифи, продукції паливно-енергетичного комплексу, зв'язок та інше.

Рекомендована література та законодавство:

1. Підприємницьке право за ред. О.В.Старцева// Київ, “Істина”, 2007

2. Цивільний кодекс України, К.2003

3. Господарський кодекс України,К.2003