Лабораторна робота № 1

Тема: Визначення дефектів за допомогою безпосереднього вимірювання вузлів і деталей.

Мета роботи: навчитися за допомогою безпосереднього вимірювання деталей і вузлів виявити дефекти візуальним методом.

Теоретичне обґрунтування

Основним методом технічної діагностики, котрий використовують щодо раціональної організації і контролю працездатності, пошуку і прогнозування несправностей деталей і вузлів механічного обладнання металургійних цехів являється наступне: спостереження за роботою обладнання в процесі його експлуатації, вимірювання величини зносу деталей і дефектоскопія.

Так як метою роботи є виявлення дефектів візуальним методом, то візуальний метод – це метод неруйнувального контролю, який заснован на різниці у відображенні світла від неоднорідності поверхні виробу, який контролюють. Цей метод достатньо прост, порівнюючи недорог, відрізняється малою трудомісткістю і тому є найбільш поширеним методом неруйнувального контролю.

Основною галуззю використання цього метода – є виявлення значної частини дефектів у деталях і вузлах обладнання: вмяття, тріщини, порушення щільності закльопочних і зварних з’єднань, вигинання, руйнування футеровки і т.д.

Візуальним методом можна виявити тріщини, пори, складки довжиною в десятих долях міліметра. Для проведення візуального контролю, поверхня, яка досліджується, повинна бути очищеною від бруду і мастила. Ефективність візуального методу залежить від характеру поверхні, яка досліджується, напряму освітлення та нагляду, співвідношення рівню ясності і фону.

Приладдя і інструменти

1 Деталь, яка досліджується

2 Штангельциркуль

3 Лінійка

Порядок виконання роботи

1 Необхідно отримати деталь для досліджування.

2 Зробити замірювання деталі і виконати ескізи з постановкою усіх розмірів і з усіма пошкодженнями та дефектами.

3 Визначити, за допомогою візуального методу, ступінь зносу і величину дефектів деталей.

4 Провести опис виконуємої роботи.

5 Зробити висновки.

Складання звіту

Звіт повинен мати:

1 Назву роботи, мету, приладдя і інструменти, порядок виконання роботи.

2 Ескіз деталі без пошкоджень і з пошкодженням або дефектами,

рисунок 1.

3 Відмітити місця пошкоджень, або можливих дефектів на ескізі; дати назву ізносу і пошкодження.

4 Висновок щодо придатності деталі до подальшої експлуатації.

5 Відповіді на контрольні запитання.

Рисунок 1 – Ескіз зубчастого колеса

Можливі дефекти і пошкодження:

А – стирання робочої поверхні; поломка зубця – вид механічного зносу: схватування I (II) роду; допустимий знос 20% від товщини зубця;

Б – механічний знос: схватування I (II) роду – виробка шпонкового пазу, змяття граней;

В – механічний знос: схватування I роду – стирання або виробка робочої (посадочної) поверхні діаметром Ø 60; допустимий знос лежить в межах допуску поданої посадки зубчастого колеса.

Контрольні запитання

1 Яка мета роботи?

2 Які дефекти можна виявити за допомогою візуального методу?

3 Чому, візуальний метод виявлення дефектів, є найбільш поширеним?

4 Який інструмент може бути використаний під час виявлення дефектів візуальним методом?

5 Які операції треба зробити перед вимірюванням деталей щодо наявності в них дефектів?

6 Які пошкодження можуть зустрічатися у зубчатих передачах?

7 Які основні параметри треба виділити у зубчастих колесах?

8 Які види зносу характерні для деталей зубчатих передач?