- •Інструкція з безпеки життєдіяльності під час проведення лабораторної роботи
- •Перелік лабораторних робіт з предмета
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретичне обґрунтування
- •Порядок виконання роботи
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Теоретичне обґрунтування
- •Приладдя та інструменти
- •Порядок виконання роботи
- •Література
- •Лабораторна робота № 2
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичне обґрунтування
- •Приладдя і інструменти
- •Порядок виконання роботи
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичне обґрунтування
- •Приладдя і інструменти:
- •Порядок виконання роботи
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичне обгрунтування
- •Приладдя та інструменти
- •Порядок виконання роботи
- •Склад звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
Складання звіту
Звіт повинен мати: назву роботи, мету, приладдя і інструменти, порядок виконання роботи, рисунки щодо центрування валів, розрахунки (формули 1; 2).
Результати вимірювань внести у таблицю 1, 2.
Відповіді на запитання.
1 – лінійка;
2 – напівмуфти;
3 – щуп.
Рисунок 1 – Центрування валів за допомогою лінійки і щупа.
Таблиця 1 – Результати замирювань щодо рисунка 1
Кут |
00 |
900 |
1800 |
2700 |
Радіальний зазор(а),мм |
|
|
|
|
Боковий зазор (b), мм |
|
|
|
|
Таблиця 2 – Результати замирювань щодо рисунка 2
Кут |
00 |
900 |
1800 |
2700 |
Радіальний зазор(а),мм |
|
|
|
|
Боковий зазор (b), мм |
|
|
|
|
Контрольні запитання
1 Яка мета роботи?
2 Як визначити знос шийки вала?
3 Як визначається величина згину вала?
4 З якою метою перевіряють родиальне й осьове биття валів?
5 Які існують способи центрування валів?
6 В чому заклечається центрування валів за допомогою:
- лінійки і щупа?
- скоби і щупа?
7 Які вимоги повинні виконуватись щодо правильного центрування
валів?
8 Які випадки замірювань можуть бути при центруванні валів?
Література
1 Касаткин Н.Л. Ремонт и монтаж металлургического оборудования.
Металургия, 1970, 312 с.
С. 55 – 60.
2 Седуш В.Я Надёжность, ремонт и монтаж металургических машин. –
Киев – Донецк: Вища школа, 1981 – 264 с.
С. 80 – 85.
Лабораторна робота №3
Тема: Розбірка, збірка і регулювання підшипникових вузлів
Мета роботи: отримання студентами теоретичних і практичних знань й навичок щодо розбірки, збірки і регулювання підшипникових вузлів, а також, за допомогою розрахунків, навчитися визначати відхилення від правильної геометричної форми за конусностю і овальностю.
Теоретичне обґрунтування
Особливості збірки підшипникових вузлів з підшипниками кочення визначаються централізованим виготовленням їх, які потребують уніфікації і стандартизації щодо при єднальних розмірів і впливанням посадки підшипників на умовах монтажу і роботи.
Під час збірки підшипникових вузлів, особливу увагу слід звернути на те, що внутрішні і зовнішні обойми підшипників не були деформовані.
Основними ознаками несправної роботи підшипників кочення можуть
бути: підвищений шум і нерівномірність обертання внаслідок пошкодження тіл кочення, зносу місць, щодо посадки до валу і корпусу, защімлення тіл кочення із-за неправильного регулювання і відсутності мастила. Підвищений нагрів здійснюється із-за несправності посадочних місць підшипників на валу і в корпусі, надлишку мастила, несправності ущільнень і т.д.
Підготовка до збірки ведеться наступним образом. Підшипники розпоковують, нагрівають 6-8% -им розчином мінерального мастила в бензині або в мастилі, нагрітому до температури 100ºС, після чого робимо контроль візуальним способом, перевіряємо маркировку, легкість обертання, розміри. Підшипники з подряпинами і корозійними плямами – вибраковують.
При підготовці вузла до монтажу перевіряємо якість посадочних місць на валу і в корпусі, справжність підшипників, комплектність з´єднальних і ущільнених деталей.
Посадочні місця (шийки вала, отвори корпусів, упорні заплечики, галтелі) не повинні мати забоїн, рисок, плям корозії, тріщин, заусенців та інших дефектів. Підшипники демонтують з вала за допомогою з´ємників , рисунок 1, який складається з двох лап, котрі можуть пересовуватися на пальцях траверси. З´ємник налаштовують для захоплювання внутрішнього кільця підшипника визначеного розміру. В центральний отвір траверси ввернуто гвинта, кінець котрого спирається у торець вала під час обертання гвинта за голівку.
З´ємника, для витягування підшипника з корпусу, побудовано однаково, рисунок 2.
Лапи, для захоплювання зовнішнього кільця підшипника, налаштовуються, на визначений розмір, гвинтом з лівою і правою нарізками.
Цього гвинта зміщено в бік від стяжного гвинта, кінець котрого розташован у траверсі за допомогою різьби, а головка спирається у верхню траверсу, котра в свою чергу, штирями спирається в корпус.
Після розбірки вузла деталі промивають, ретельно оглядають і якщо знайдено дефекта, підшипник обов´язково, замінюють. У ремонтних цехах підшипник не ремонтують, а встановлюють посадочні поверхні. Перед монтажем підшипника до валу, його нагрівають в мастильній ванні до 70 - 80ºС на протязі 15-20 хвилин, напресовувають на вал й, ударами молотка по оправці з упорами о внутрішнє кільце, зміщують його до упору в заплечики вала, рисунок 3.
При одно часовому напресовуванні підшипника до валу і в корпус використовують оправку з упорами у торці обох кілець.
Посадку зовнішнього кільця до корпусу здійснюють з нагрівом корпусу або охолодженням підшипника з використанням оправки щодо зовнішнього кільця.
Відхилення від правильної геометричної форми за конусностю і овальностю, для вала і корпуса повинні задовольнятись умовам:
.
(1)
.
(2)
де, d,D – номінальні розміри вала і корпуса підшипникового вузла, мм;
- вимірювальні
діаметри вала і корпуса, мм;
i – допуск щодо діаметру посадочної поверхні, визначається за допомогою таблиці допусків і посадок, мм;
Ψ – коефіцієнт точності обробки геометричної форми вала, для підшипників нормального, підвищенного і високого класів точності, Ψ=0,5; для останніх Ψ=0,25.
Биття за плечиків S вимірюють, під час обертання вала, за допомогою індикатора, котрий встановлюється у торця заплечиків.
Для підшипника визначаємо допустимі зазори,
- щодо вала:
;
(3)
- щодо корпусу:
.
(4)
