- •1 Фізичні основи акустичних методів.
- •4.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.1 Фізична суть методу нахилометрії.
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.1 Фізичні основи проведення газового каротажу
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •Безперервну дегазацію частини бурового розчину за допомогою дегазатора, встановленого поблизу устя свердловини.
- •Визначення компонентного складу газової суміші, виділеної дегазатором.
- •Визначення глибин надходження газу в буровий розчин.
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
Метод термометрії в експлуатаційних свердловинах може вирішити наступні завдання:
розподіл абсолютних значень температури по свердловині, або в окремих інтервалах стовбура свердловини;
часові виміри розподілу температури по свердловині і вивчення часової різниці температур у відповідних перетинах свердловини;
виміри температури в окремих інтервалах стовбура свердловини.
Для вимірювання температури використовують високоточні термометри, які забезпечують масштаб реєстрації 0.02 С/см. Систематична похибка вимірювання не повинна перевищувати 0.02-0.5 C. Показники температурної інерції не більше 1.5 с.
При русі термометра по свердловині, на значення показників значно впливає похибка, пов'язана з інерційністю датчика. Абсолютна величина динамічної похибки не повинна перевищувати 0.1 C, а для високоточних термометрів 0.02 C.
Методична похибка вимірювання в статичному режимі залежить від:
коефіцієнта теплообміну датчика, корпуса термометра з навколишнім середовищем;
теплопровідності матеріалів і геометричних параметрів датчика і корпуса.
Вплив методичної похибки суттєво змінює результати досліджень в нафтовому середовищі і може складати величину похибки 6-12 % від значення градієнта і тому необхідно враховувати в зонах температурних аномалій.
Аналіз динаміки вихідного сигналу при стрибкоподібній зміні температури середовища від t до t+δt з врахуванням інерції вимірювального засобу можна поділити на наступні складові:
інерційність датчика tд;
інерційність корпуса tk;
інерційність електронного блоку tб;
коефіцієнт теплового зв’язку датчика і корпуса Kт;
коефіцієнт Kt впливу температурної нестабільності параметра електронного блоку.
Аналітичне зображення вихідного сигналу термометра може приймати вигляд:
H(t)=Y0+S0·δt[(1+Kt)-(1-Kt)e-t/tд-Kтe-t/tк-Kte-t/tб], (5.10)
коефіцієнт Кт визначається за формулою:
Kт=мк/(tk-tc), (5.11)
При ретельному підході до конструкції свердловинного приладу за рахунок зменшення методичної похибки величину Kт можливо довести до 0.005.
Основні метрологічні характеристики термометричної апаратури, яка використовується при контролі за розробкою нафтогазових родовищ, повинні виконувати такі вимоги:
границя основної допустимої похибки Δоп=(0.5–1) °С;
середнє квадратичне відхилення випадкової складової похибки σр=0.005 °С;
значення теплової інерційності датчика tд не повинно перевищувати 2с. Сучасна апаратура СТЛ-28, ТР-7, АКИС-36, “Граніт” задовольняє цим вимогам.
При проведенні досліджень метрологічних параметрів, враховуючи різні теплові властивості рідини (вода, масло, нафта), необхідно змінювати рідину і штучно створювати рух рідини 0.2-0.3 м/с.
Повірочна модель дозволяє змінювати температурні параметри в діапазоні від 0 до 250 °C і складається з основних елементів.
Основна похибка термометрів визначається в контрольних температурних точках, які включають верхню та нижню границю вимірів і не менше 3-х точок, рівномірно розташованих по діапазону вимірів.
Основну похибку в і-й контрольній точці розраховують за формулою:
оі=ti-tді,
Випадкова складова похибки термометра розраховується при температурі, яка дорівнює (80-90)% від верхньої границі вимірювання. В проміжку часу 20 хв з інтервалом в 1хв реєструються показники термометра. При проведенні цих досліджень температура в термостаті повинна змінюватись не більше ніж на 0.8 від номінальної границі випадкової складової похибки і тоді:
,
