- •1 Фізичні основи акустичних методів.
- •24.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.1 Фізична суть методу нахилометрії.
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.1 Фізичні основи проведення газового каротажу
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •Безперервну дегазацію частини бурового розчину за допомогою дегазатора, встановленого поблизу устя свердловини.
- •Визначення компонентного складу газової суміші, виділеної дегазатором.
- •Визначення глибин надходження газу в буровий розчин.
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •1 Електромагнітна локація муфт.
- •Дефектоскопія і товщинометрія
- •Механічна і термокондуктивна витратометрія (дебітометрія)
- •4 Припливометрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •4 ШумОметрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •Барометрія
- •Контроль якості цементування колон і труб у свердловині
- •Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах
- •Перфорація
- •Торпедування
- •Інші види підривних робіт
- •Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Техніка безпеки, промислова санітарія і протипожежні заходи при геофізичних дослідженнях свердловин
- •Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •Електрометричні роботи
- •Радіометричні роботи
- •11.4 Прострілково-вибухові роботи
- •Промислова санітарія і протипожежні заходи
4.3 Апаратура акустичного каротажу
В акустичному каротажі для дослідження розрізів свердловин використовується імпульсна ультразвукова установкаюЧастота посилання імпульсів ультразвукових коливань випромінювачем визначається необхідністю реєстрації в перших вступах головної хвилі, яка проходить в породах, а не в промивній рідині, та визначається відстанню між стінкою свердловини та приймачем. Апаратура акустичного каротажу складається із свердловинного приладу I і наземної панелі II
У свердловинному приладі знаходиться випромінювач 1 пружних ультразвукових коливань. Збудження випромінювача здійснюється за командою від синхронізуючого пристрою 3.
Ультразвукові коливання, які виникли після проходження в гірських породах, що складають геологічні розрізи свердловин, приймаються приймачем 4, який створює відповідні електричні коливання. Оскільки величина електричних коливань мала, то перед передачею електричних сигналів за допомогою геофізичного кабелю в наземну панель вони підсилюються підсилювачем 5. Для зменшення спотворення сигналу, що передається кабелем, використовується узгоджувальний пристрій 6, який має низькоомний вихід і узгоджений із вхідною ланкою наземної панелі.
У трьохелементному свердловинному пристрої є ще один приймальний канал (другий приймач 7, підсилювач 8, узгоджуючий пристрій 9), який ідентичний першому.
У сучасній апаратурі акустичного каротажу в якості випромінювачів використовуються магнітострикційні або п’єзокерамічні перетворювачі, які працюють на основі резонансної частоти, а в якості приймачів – п’єзокерамічні перетворювачі, які працюють на частотах нижче частоти основного резонансу.
Сигнали, які надходять від свердловинного приладу на наземну панель, за інтенсивністю недостатні для передачі до реєстратора 14. Для того, щоб збільшити амплітуди сигналів, у наземну панель включають підсилювачі 11 і 13. Для врахування перешкод у наземній панелі використовують фільтри 10 і 12, які включаються перед основними підсилювачами 11 і 13 або після них. Підсилені сигнали поступають на реєстратор 14.
4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
Свердловинний прилад опускають на задану глибину та, підключивши пульти до каротажного осцилографа, проводять регулювання вимірювальних каналів і встановлення масштабу запису кривих часу та амплітуд.
Переводять схему калібрування в позицію стандарт сигналу та встановлюють необхідний стандарт-сигнал.
Після встановлення масштабу записують нульові значення та стандарт-сигнали часових.
Переводять пульт в режим вимірювання, регулюють чутливість амплітудного дискримінатора так, щоб схема вимірювання T1 і T2 не реагувала на шуми і в той же час відмічала моменти першого вступу поздовжньої хвилі приблизно на половині першої амплітуди. Дане регулювання проводять спостерігаючи на екрані осцилографа за хвильовою і картинкою з мітками моментів спрацьовування схеми вимірювання часу.
Для налагодження каналів вимірювання амплітуд на реєстратор подають калібровані сигнали, які відповідають їх нульовому та одному із стандартних значень. Масштаб запису A1 і A2 вибирають у межах 0.5-2 В/см. Для запису коефіцієнта затухання використовують масштаб 2 або 4 (дБ/м)/см. Калібровані сигнали реєструють.
Вимірювання проводиться при підйомі свердловинного приладу зі швидкістю не більше 1200 м/год. У процесі вимірювання за допомогою осцилографа контролюють розміщення міток спрацьовування схеми відліку часів на хвильових картинках і при необхідності його коректують регулюванням чутливості дискримінатора амплітуд.
У кінці діаграми для контролю стабільності апаратури реєструють калібровані сигнали часів і амплітудних параметрів.
Результати акустичного каротажу в комплексі з іншими геофізичними методами дозволяють розв’язувати наступні задачі пошуково-розвідувальної та промислової геології:
літологічне розчленування та кореляція розрізів свердловин;
стратиграфічна прив’язка відкладів;
виділення пластів-колекторів;
визначення характеру насичення пластів;
визначення коефіцієнта пористості;
визначення розміщення газорідинного та водонафтового контактів;
контроль за якістю цементування обсадної колони.
