- •1 Фізичні основи акустичних методів.
- •24.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •4.3 Апаратура акустичного каротажу
- •4.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •4.5 Технічні умови проведення акустичного каротажу
- •4.6 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою ак
- •5.1 Фізичні основи використання термокаротажу
- •5.2 Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
- •5.3 Технічні умови проведення термокаротажу
- •5.4 Метрологічне забезпечення вимірів апаратурою термокаротажу
- •6.1 Фізичні основи методу інклінометрії
- •6.2 Методика підготовки та проведення інклінометрії
- •6.3 Технічні умови проведення інклінометрії
- •6.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
- •7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
- •7.3 Технічні умови проведення кавернометрії
- •7.4 Метрологічне забезпечення кавернометричної апаратури
- •8.1 Фізична суть методу нахилометрії.
- •8.2 Технічні умови проведення нахилометрії
- •8.3 Метрологічне забезпечення апаратури нахиломіра
- •9.1 Фізичні основи проведення газового каротажу
- •9.2 Методика підготовки та проведення газового каротажу в процесі буріння
- •Безперервну дегазацію частини бурового розчину за допомогою дегазатора, встановленого поблизу устя свердловини.
- •Визначення компонентного складу газової суміші, виділеної дегазатором.
- •Визначення глибин надходження газу в буровий розчин.
- •9.3 Методика підготовки та проведення газового каротажу після буріння
- •9.4 Метрологічне забезпечення апаратури
- •1 Електромагнітна локація муфт.
- •Дефектоскопія і товщинометрія
- •Механічна і термокондуктивна витратометрія (дебітометрія)
- •4 Припливометрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •4 ШумОметрія, визначення складу флюїдів у свердловині
- •Барометрія
- •Контроль якості цементування колон і труб у свердловині
- •Прострілкові та вибухові роботи у свердловинах
- •Перфорація
- •Торпедування
- •Інші види підривних робіт
- •Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Техніка безпеки, промислова санітарія і протипожежні заходи при геофізичних дослідженнях свердловин
- •Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •Електрометричні роботи
- •Радіометричні роботи
- •11.4 Прострілково-вибухові роботи
- •Промислова санітарія і протипожежні заходи
7.1 Фізичні основи методу кавернометрії
При бурінні діаметр долота залежить від конструкції свердловини. Якщо діаметр пробуреної частини стовбура свердловини відповідає діаметру долота або коронки, то його називають номінальним. Однак у породах різної літології фактичний діаметр свердловини dc не завжди є номінальним і може бути більший або менший діаметра долота. Номінальний діаметр dн відзначається в щільних непроникних породах. Збільшення діаметра (dc/dв>1) – утворення каверн характерно для глинистих порід і пісків, зменшення (dc/dн<1) – для порід-колекторів, у які проникає фільтрат промивної рідини. Звуження діаметра свердловини обумовлено виникненням глинистої кірки на стінках свердловини у результаті фільтрації промивної рідини в пласти. Товщина глинистої кірки залежить від фізико-хімічних особливостей промивної рідини, а також і колекторських властивостей порід і може складати 2-4 см.
Дані про фактичний діаметр свердловини необхідні для проведення наступних операцій:
розрахунку об’єму затрубного простору при визначенні кількості цементу, що вимагається для цементування обсадних колон;
виявлення найбільш сприятливих ділянок свердловини для встановлення башмака колони або фільтрів випробувача пластів;
контроль за станом стовбура свердловини у процесі буріння;
кількісної інтерпретації даних комплексу промислово-геофізичних методів (БКЗ, нейтронних та ін.);
уточнення геологічного розрізу свердловини (визначення літології порід, виділення колекторів та ін.).
Принципи дії всіх існуючих типів каверномірів однакові та полягають в перетворенні механічних переміщень вимірювальних важелів в електричні сигнали, які передаються по лінії зв’язку на поверхню, а потім – на прилад, що реєструє. Розходження каверномірів полягає в електричних схемах, конструкціях і способах розкриття вимірювальних важелів.
7.2 Методика підготовки та проведення кавернометрії
Розрізняють каверноміри з містковою та потенціометричною схемами вимірювання для трьохжильного й одножильного кабелю.
Каверноміри типів СКС, СКТ і СКО опускають у свердловину зі складеними вимірювальними важелями, які утримуються замком, кільцем або сталевим дротом. При підйомі з вибою за рахунок сили тертя до стінки свердловини та промивної рідини насадка зміщується вниз і звільняє важелі. Якщо важелі обмотані сталевим дротом, то при проходженні через неї за допомогою трансформатора струму достатньої сили вона перегоряє і важелі розкриваються. Для запису повторної кавернограми, тобто кривої фактичної зміни діаметру свердловини в масштабі глибин, прилади необхідно піднімати на поверхню і знову закріплювати важелі утримуючими пристроями.
Каверномір КС-3 дозволяє вимірювати діаметр свердловини на трьохжильному кабелі та слу жить в якості каверноміра-профілеміра при роботі на чотирьохжильному кабелі.
Діаметр свердловини dc визначається за формулою:
,
Ромбовидним каверноміром типу КВ-2 можна вимірювати діаметр свердловини як при спуску, так і при підйомі. Вимір діаметра свердловини засновано на використанні потенціометричної схеми
Каверноміри типу КСУ свердловинні керовані на трьохжильному кабелі призначені для дослідження нафтових, рудних і вугільних свердловин. Вони мають три вимірювальних важелі, які розташовані навколо корпуса через 120°. Важелі притискаються до стінки свердловини за допомогою пружин. Для виміру величини U, яка пропорційна зміні діаметра свердловини, використовується потенціометрична схема.
Каверномір КСУ-1 складається з компенсатора 1, який заповнений трансформаторним маслом, циліндра 3 з поршнем 4, камери зливу 2 та електромагнітів ЕМ1 і ЕМ Гідравлічна система приладу КСУ-2 складається з гідравлічного двигуна, механізму фіксації та вимірювального пристрою 2 для керування клапанами
Іноді з метою виділення в розрізі колекторів реєструють додатково мікрокавернограму приладом з мірними важелями спеціальної конструкції (вони мають меншу довжину, чим у звичайних каверномірах) у масштабі 1:1 і кіркограму кіркоміром, що дозволяє виміряти товщину глинистої кірки.
