- •Р.В. Герасимчук
- •«Електрика та магнетизм»
- •79008, М. Львів, пл. Митна, 1
- •Передмова
- •1. Основні правила монтажу електричного кола
- •2. Електровимірювальні прилади
- •2.1 Класифікація приладів та їх загальна характеристика.
- •2.2. Ціна поділки електровимірювального приладу.
- •2.3. Похибки приладів.
- •3. Регулювання струмів і напруг
- •4. Лабораторні роботи
- •3.01. Визначення питомого опору провідника
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Опис методу вимірювань
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Додаткове завдання
- •3.02 Дослідження електростатичного поля
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Опис схеми експерименту
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.03. Визначення ємності конденсатора.
- •1. Теоретичні відомості.
- •2. Опис схеми вимірювання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.04. Вимірювання електричих опорів за допомогою місткової схеми
- •Теоретичні відомості.
- •2. Опис схеми вимірювання
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.05 Вимірювання електрорушійної сили методом компенсації
- •1. Теоретичні відомості.
- •2. Опис схеми вимірювань
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Додаткове завдання
- •3.06. Визначення роботи виходу електрона з металу на основі явища термоелектронної емісії
- •1. Теоретичні відомості.
- •2. Опис схеми установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.07. Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •1. Теоретичні відомості
- •Опис схеми установки та методу вимірювань
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.08. Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •1. Теоретичні відомості.
- •2. Опис схеми установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.09. Визначення індуктивності та ємності на основі закону ома для змінного струму
- •Теоретичні відомості.
- •2. Опис схеми та методу вимірювань
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Додаткове завдання
- •3.10. Вивчення явища гістерезису у феромагнетиках
- •Теоретичні відомості.
- •2. Опис схеми та методу вимірювань
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.11. Визначення температури кюрі.
- •1. Теоретичні відомості.
- •2. Опис схеми установки та методу вимірювань
- •3. Порядок виконання роботи
- •3.12. Визначення довжини електромагнітної хвилі методом двопровідної лінії
- •Теоретичні відомості
- •2. Опис схеми установки
- •3. Порядок виконання роботи
2.3. Похибки приладів.
Розрізняють абсолютну,
відносну і приведену похибки приладу.
Абсолютна похибка дорівнює різниці між
показом приладу і дійсним значенням
вимірюваної величини. Якщо
—
дійсне значення вимірюваної величини,
— показ приладу, то абсолютна похибка
.
(1)
Відносна похибка —
це відношення абсолютної похибки до
дійсного значення вимірюваної
величини, яке звичайно виражають в
процентах:
.
Приведеною похибкою є виражене в
процентах відношення абсолютної похибки
до максимального значення величини,
яке може бути виміряне по шкалі приладу.
Якщо через
позначити максимальне значення
вимірюваної електричної величини на
шкалі приладу, то приведена похибка
.
(2)
Коли прилад має шкалу, яка починається не від нуля, а від певного значення електричної величини, то приведена похибка виражається в процентах від повного інтервалу зміни вимірюваної величини від початку до кінця шкали (від різниці між верхньою і нижньою границями вимірювань).
Для електровимірювальних приладів встановлені стандарти (норми) найбільшої приведеної похибки, за величиною якої прилади поділяються на класи точності. Випускаються прилади таких класів точності: 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0. Клас точності вказується на лицьовій стороні приладу. Знаючи клас точності, можна згідно з формулою (2) визначити найбільшу абсолютну похибку даного приладу:
.
(3)
Як видно з цієї
формули, абсолютна похибка приладу є
сталою по всій шкалі, оскільки величини
і
— сталі характеристики приладу. Звідси
випливає, що відносна похибка вимірювань
тим більша, чим менше значення вимірюваної
величини. Наприклад, амперметр має
клас точності
1,5
а його границя вимірювань
= 5 А
(максимальне значення сили струму, яке
нанесене на шкалі амперметра). Найбільша
абсолютна похибка згідно з формулою
(3) дорівнює:
.
Припустимо, що цим
амперметром виміряні два значення сили
струму:
і
.
Відносні похибки вимірювань цих струмів
дорівнюють:
.
З наведеного прикладу
видно, що відносна похибка вимірювання
пропорційно зростає в стільки разів, в
скільки разів зменшується вимірювана
величина: при зменшенні вимірюваного
струму від 2,5 А до 1,0 А (у 2,5 рази)
відносна похибка збільшилась
відповідно від 3% до 7,5% , тобто зросла у
2,5 рази, а у порівнянні з приведеного
похибкою приладу (1,5%) — у 5 разів. Звідси
випливає висновок, що для проведення
вимірювань з можливо меншою похибкою
потрібно застосовувати або прилади
такої чутливості, щоб вимірювана
електрична величина викликала відхилення
стрілки (чи іншого вказівника приладу)
більш ніж на половину шкали, або
багатошкальні чи багатограничні прилади,
при використанні яких можна вибирати
відповідну границю вимірювань. Наприклад,
вольтметр, клас точності якого
1,0,
має границі вимірювань 300 В, 150 В і 75
В, які вказані біля його відповідних
клем або на перемикачі границь вимірювань,
який знаходиться на лицьовій стороні
цього вольтметра. Припустимо, що вольтметр
за допомогою перемикача ввімкнутий
на границю вимірювань 300 В, а стрілка
вольтметра показує напругу 50 В. Згідно
з формулою (3) абсолютна похибка
приладу в такому разі дорівнює:
.
Тоді відносна похибка вимірювань
(6%).
Оскільки виміряна напруга 50 В менша за найменшу границю вимірювань даного вольтметра 75 В, то вольтметр потрібно переключити на цю границю. В цьому випадку абсолютна і відносна похибки відповідно дорівнюють:
.
Таким чином, точність вимірювання напруги підвищилась у 4 рази в результаті використання границі вимірювань 75 В замість 300 В.
