Фактори, що впливають на дію лікарських речовин.

1. Фармакодинаміка препарату (класичний прояв механізму дії препарату) і фармакологічний ефект (це функціональні зміни у тканинах, які проявляються збудженням або пригніченням і визначаються специфікою функції спеціалізованих внутрішньоклітинних структур), який може проявити препарат залежить від багатьох факторів (як розбирали раніше):

• фармакокінетики (всмоктування, розподіл, біотрансформація, вивидення);

• функціонального стану органів та систем, на які розрахована дія лікарського засобу;

• патологічного стану пацієнта в даний момент хвороби від якого залежить фармакокінетика препарату;

• дози;

• частоти задавання;

• лікарська форма і концентрація діючої речовини в препараті;

• індивідуальних особливостей препарату і пацієнта;

• чутливість організму до ліків;

• виду, статі, віку, маси тіла, фізіологічного стану, умов утримання та годівлі тварин;

• шляхів введення ліків, час їх введення, повторного введення

• генетичних факторів;

• умови утримання, годівлі, експлуатації тварин;

• також пора року і навіть час доби (в цілому визначають функціональний стан організму і тому впливають на чутливість їх до лікарських засобів);

• дефіцит у раціоні макрота мікроелементів, вітамінів, амінокислот;

• скупчене утримання, порушення зоогігієнічних норм мікроклімату;

• тривале транспортування;

• ослаблення факторів імунного захисту;

• стресові навантаження впливають на чутливість тварин до лікарських засобів;

• виснажені та ожирілі тварини дещо по-іншому на це реагують порівняно з тваринами, організм яких знаходиться у фізіологічній нормі.

Всі ці фактори впливають на фармакодинаміку і фармакологічний ефект, їх потрібно враховувати, так як вони вцілому формують індивідуальний вплив препарату на конкретного пацієнта в даний момент їх застосування.

Лекція № 2.1.

Тема: Загальна фармакологія. Фактори, що впливають на дію лікарських речовин.

План:

1. Доза. Принцип дозування ліків тваринам.

2. Дозування в залежності від: хімічної структури ліків, лікарської форми, виду, статі, віку, загального стану, різних умов.

3. Поняття «препарат вибору».

1. Фактори, що впливають на дію лікарських речовин Сила та характер дії лікарських речовин залежать від дуже багатьох факторів. Серед них головними є дози, лікарська форма і концентрація діючої речовини в препараті, вид, стать, вік, маса тіла, фізіологічний стан, умови утримання та годівлі тварин, шляхи введення ліків, час їх введення, чутливість організму до них, генетичні фактори тощо.

Доза - один із головних факторів, що впливає на те, як себе поведе препарат в даних умовах.

У процесі вивчення фармакодинаміки визначають дози, від яких з'являється перший фармакологічний ефект, перші токсичні явища і навіть загибель тварин. Тому розрізняють кілька категорій доз.

Доза (Dоsis) - кількість лікарського засобу, призначеного для введення в організм тварини з метою одержання відповідного фармакологічного ефекту.

Розрізняють:

• Терапевтичну (лікувальну)

• Токсичну

• Смертельну дози.

• Терапевтична (лікувальна) - dosis therapeutica, d.medicinalis - це доза, яка при застосуванні викликає лікувальний ефект без появи токсичних явищ.

Однак цей ефект може бути лише помітним, а може бути й добре вираженим.

Терапевтична доза мінімальна – мінімальна доза препарату, при застосуванні якої виникає лікувальний ефект.

Терапевтична доза середня - середня доза препарату, при застосуванні якої виникає лікувальний ефект.

Терапевтична доза максимальна (ударна)- максимальна доза препарату, при застосуванні якої виникає лікувальний ефект, але граничить із дозою токсичною.

Різновидом терапевтичних доз є: стимулюючі і профілактичні дози.

Стимулюючі і профілактичні – дози окремих препаратів, що застосовують для стимуляції продуктивності та профілактики масових захворювань (їх використовують у формі преміксів при виготовленні комбікормів).

Це - вітамінні та ферментні препарати, деякі амінокислоти, макро- та мікроелементи, антигельмінтні та кокцидіостатичні засоби.

• Токсична доза - dosis toxica - це доза, при введенні якої в організмі виникають патологічні зміни внаслідок отруєння.

Мінімальна токсична доза - спричинює перші патологічні зміни, що піддаються будь-якій реєстрації.

Максимальна токсична доза (максимально переносною - ЛДо) - що викликає сильне отруєння, зміни в органах і ситемах, тварина при цьому залишається жити, але організм потребує медикаментозної підтримки для детоксикації. Максимальто токсична доза не вбиває тварину, але зміни, які можуть відбутися в організмі викликають погіршення загального стану.

- летальною дозою, що не спричинює загибелі тварин.

• Смертельна доза - dosis letalis- це доза, яка при введенні в організм викликає загибель тварин.

Cмертельна середня дозу ЛД50, при якій гине 50 % отруєних тварин.

Абсолютно смертельна доза ЛД100, викликає загибель усіх отруєних тварин.

Ширина фармакологічної дії - це діапазон між мінімальною терапевтичною дозою (концентрацією) та мінімальною токсичною дозою (концентрацією).

Терапевтичний індекс - ступінь небезпечності лікарської речовини. Це відношення середньої смертельної дози до середньої терапевтичної дози: Ті = ЛД 50: ТД 50.

Зрозуміло, що чим ближче терапевтичний індекс до одиниці, тим лікарський засіб більш небезпечний при використанні.

Залежно від кратності застосування розрізняють кілька видів доз:

Разову – доза лікарської речовини на одно введення;

Добову – доза лікарської речовини на одну добу.

Курсову – на курс лікування.

Ударну – доза лікарської речовини, що перевищує середню дозу, призначають на початку лікування з метою якнайшвидшого створення необхідної концентрації у тканинах організму. Застосовують ударну дозу, як правило, стосовно хіміотерапевтичних засобів - антибіотиків, сульфаніламідів тощо, потім її можна зменшити.

Тривалість застосування препаратів.

Залежно від тривалості дії лікарських речовин їх можна призначити один раз або кілька разів на добу до повного одужання.

Проносні декілька днів, сечогінні інколи один раз (перелом кісток), а інколи курс лікування (сс. хвороби), антибіотики 3-5 – 7 інколи більше до моменту знищення збудника в організмі.

При цьому враховують:

• засоби, які мають здатність кумулюватися, слід обмежувати у застосуванні кількома добами, а потім після відповідної перерви курс лікування можна повторити, як це рекомендується, наприклад, для препаратів наперстянки.

• індивідуальну чутливість до ліків

• патологічний стан

• ефективність дії препарату (на деякому етапі лікування препарат можуть відмінити, інший залишити до отримання бажаного лвкування).

Доза лікарської речовини визначає - бути їй ліками чи отрутою

У ветеринарній медицині терапевтична доза являє собою загальну масу чи об'єм лікарського засобу на одне застосування, виражену в грамах або в мілілітрах.

Повна терапевтична доза - доза, передбачена для введення всередину. Якщо ж лікарський засіб вводять іншими шляхами, то відповідно і доза буде іншою. Це зумовлено швидкістю всмоктування діючої речовини в кров, інтенсивністю її біотрансформації, виведенням.

Залежно від способу введення рекомендують таке співвідношення доз: Внутрішньо -1 доза

Ректально - 1, 1/2 дози

Підшкірно - 1/3 - 1/4 дози

Внутрішньовенне -1/4 дози;

Внутрішньом'язово - 1/2 - 1/3 дози;

Внутрішньотрахеально - 1/4 дози.

Таке співвідношення е орієнтовним, оскільки дія ліків залежить від багатьох факторів, але воно має відповідне практичне значення.

Розрахунки.

Якщо ліки дозувати з розрахунку на 1 кг маси тіла, то необхідно дотримуватись такого принципу :

тваринам із більшою масою тіла доза ліків буде дещо меншою, ніж тваринам того ж самого виду, але з меншою масою тіла.