2. Дозування в залежності від: хімічної структури ліків, лікарської форми, виду, статі, віку, загального стану, різних умов.

Залежність дії ліків і дози від хімічних та фізичних властивостей.

Дія лікарських речовин залежить від здатності включатися в обмін речовин і регулювати фізіологічні функції організму.

Лікарські речовини проявляють вибіркову дію лише тому, що вони за своєю хімічною будовою мають багато спільного з будовою природних регуляторів фізіологічних функцій - медіаторів, гормонів, вітамінів тощо. Підміняючи ці регулятори або вилучаючи їх дію, лікарські засоби суттєво впливають (іноді в дуже малих дозах) на функцію органів та систем.

Залежність дії ліків і дози від концентрації.

Фармакологічний ефект залежить від кількості молекул діючої речовини, які одночасно вступають у взаємодію з структурними компонентами клітин відповідних органів.

Тому чим вища концентрація, тим речовина швидше всмоктується і починається дія.

Для прискорення резорбтивної дії ліки призначають у високих концентраціях, для сповільнення - у нижчих.

Залежність дії ліків і дози від лікарської форми.

Місцева дія деяких засобів буде неоднаковою при застосуванні їх в однаковій концентрації, але в різних лікарських формах.

Водневі розчини сприяють більш вираженій місцевій дії, сила якої поступово зменшується при застосуванні ліків у формі присипок, лініментів, мазей, паст відповідно. Тому, підбираючи певну лікарську форму і режим введення, можна забезпечити оптимальну концентрацію діючої речовини у тканинах, на які розрахована її дія.

Залежність дії ліків і дози від виду, статі, віку, загального стану, породи, умов утримання та годівлі тварин.

Вид тварин. Більшість ліків діють на тварин різного виду однотипне, але анатомічні, морфологічні і фізіологічні особливості кожного виду нерідко зумовлюють неадекватну реакцію на той чи інший засіб. Лікар ветеринарної медицини повинен знати ці особливості, в противному випадку некваліфіковане лікування може призвести до тяжких наслідків, включаючи й загибель тварин.

Залежать різних доз від виду та маси тварин.

Беручи до уваги ефективну дозу засобу для тварини одного виду, можна за допомогою відповідного коефіцієнта визначити орієнтовну дозу для тварин будь-якого іншого виду.

При цьому за еталон взято терапевтичну дозу для коня масою тіла 500 кг.

Для тварин інших видів вона становить від дози для коня:

Коні (маса 500 кг) - 1 доза;

Велика рогата худоба (маса 400 кг) - 1, 1/2 дози;

Дрібна рогата худоба (маса 60 кг) - 1/5 - 1/6 дози;

Свині (маса 60 кг) - 1/5 - 1/8 дози;

Собаки (маса 10 кг) - 1/10 -1/16 дози;

Коти (маса 2 кг) - 1/20 -1/32 дози;

Кури (маса 2 кг) - 1/20 -1/40 дози.

Порода тварин.

Високопородні тварини більше чутливі до ліків порівняно з безпородними тваринами. У собак породи шотландський колі, шейтл, бобтейл легко проникний для ліків гематоенцефалічний бар'єр. Тому у них швидко діють наркозні препарати та побічну дію спричиняють антибіотики групи авармектину.

Стать тварини.

Оскільки самці мають дещо більшу масу тіла, то терапевтичні дози їм збільшують на 10-25 %. Однак це пояснюється не лише більшою масою тіла. Прийнято вважати, що самки більш чутливі до лікарських засобів, ніж самці. Це, очевидно, пов'язане з більш вираженою реактивністю та зниженою опірністю організму. Зустрічаються випадки, коли самки реагують на деякі засоби значно слабкіше, ніж самці, наприклад, на пентобарбітал натрію, морфій, кокаїн тощо.

Чутливість самок до ліків залежить також від фізіологічного стану - при вагітності вони сильно реагують на гормональні препарати; вагітним тваринам заборонено вводити проносні засоби в зв'язку з можливим абортом; вагітним тваринам рекомендується обмежувати застосування лікарських засобів, які можуть викликати тератогенний ефект.

При застосуванні ліків вагітним тваринам необхідно враховувати здатність їх проникати через плацентарний бар'єр і впливати на плід. Плацентарний бар'єр захищає плід від дії ендогенних токсичних речовин, в тому числі й лікарських препаратів. Він проникний для сульфаніламідів, антибіотиків та нітрофуранів малої молекулярної маси. Препарати тетрацикліну, за умов тривалого застосування, сповільнюють формування скелету, а ергокальциферол спричиняє гіперкальцемію в крові плоду.

Вік тварини.

Молодим та старим тваринам дози препаратів на 30-50%, інколи на 80% менше внаслідок маси тіла і особливостей фізіологічної системи.

Новонароджені тварини особливо чутливі до морфію, стрихніну, нітритів, подразнюючих речовин, але мало чутливі до атропіну та серцевих глікозидів.

Реакція організму на ліки змінюється з віком. Молоді тварини більше чутливі до лікарських речовин, реагують на них сильніше, що може спричинити негативну побічну дію.

У молодих тварин температура тіла вища, ніж у дорослих, тому антибіотики у них біотрансформуються скоріше. Тому в перерахунку на кілограм маси тіла дози препаратів більші порівняно з дорослими тваринами.

У молодих тварин не завершено формування імунітету, тому при лікуванні інфекційних захворювань, поряд з хіміотерапевтиками, необхідно застосовувати імунні препарати.

У телят в підсисний період функціонує лише сичуг, а з 20 доби починає функціонувати рубець. Тому до цього часу телятам не призначають румінаторні препарати.

Остаточне формування дезінтоксикаційної функції печінки і видільної системи нирок завершується у лошат і телят в 5-7 міс. віці, ягнят - 3-4, поросят 2-3 міс, у курчат - в 20 - добовому віці.

У старих тварин настають вікові зміни в органах і понижується реактивність тканин на лікарські препарати. Ліки повільно надходять у тканини навіть після парентеральних ін'єкцій, тому що швидкість току крові більш повільна, а стінки капілярів ущільнені і менше проникні для ліків, тому фармакологічна дія препаратів настає пізніше. Зниження активності ферментів, що біотрансформують ліки, створює передумови для тривалої дії у старих тварин. У них особливо низька реакція на естрогенні й гес-тагенні гормони. Проте високу фармакологічну дію проявляють анаболічні стероїди - тестостерон, ме-тиландростерон, метиландростендіол. Білоксинтезуюча і дезінтоксикаційна функції печінки у старих тварин понижені, тому метаболізм ліків сповільнений, що є підставою для проявлення побічної дії препаратів.

Старим тваринам протипоказані гепатотропні та нефротоксичні препарати. У них бувають гіповітамінози внаслідок недостатнього всмоктування їх з травного каналу та зміни в ньому якісного складу симбіотичної мікрофлори, яка продукує вітаміни.