- •Тема 4. Організація діяльності органів дфсу
- •4.1. Особливості організації роботи органів дфсу
- •4.2. Автоматизація управлінської роботи податкових органів
- •4.3. Роз’яснювальна робота територіальних органів дфс з платниками податків
- •4.4. Аналітична робота в органах дфс України
- •4.5. Планування і прогнозування податкових надходжень
4.4. Аналітична робота в органах дфс України
Аналітична робота в органах ДФС України – це постійна дослідна діяльність (функція процесу управління), що охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів ДФС України з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються.
Аналітична робота полягає:
– у вивченні закономірностей практично всіх процесів і явищ суспільного життя, що можуть тією чи іншою мірою вплинути на діяльність органів ДФС;
– у використанні здобутих відомостей і знань для забезпечення ефективної діяльності органів ДФС.
Аналітична робота є невід’ємною і найважливішою складовою управлінської діяльності.
Значення аналітичної роботи в управлінській діяльності органів ДФС усіх рівнів визначається тим, що її результатом повинно бути не тільки виявлення основних проблем і недоліків системи, але й встановлення конкретних шляхів їх усунення на основі наявних та вишуканих можливостей.
Основними вимогами до аналітичної роботи є:
– достовірність, повнота, суттєвість, своєчасність, зрозумілість, нейтральність, співставність результатів;
– системність і плановість;
– комплексне використання методів аналізу.
Перед аналітичною роботою ставиться основна мета:
– забезпечення безперервного спостереження за результатами службової діяльності;
– систематичне інформування органів влади й управління, керівництва ДФС України та на місцях, а також ДПІ про фактичний стан дотримання податкового законодавства і завдання органів ДФС України щодо посилення контролю за його виконанням, особливо у частині надходження доходів до бюджету;
– своєчасне застосування заходів щодо посилення боротьби з порушенням податкового законодавства (щоденне реагування);
– підвищення якісного рівня боротьби з порушенням податкового законодавства шляхом своєчасного і цілеспрямованого прийняття управлінських рішень на рівні керівництва Головних управлінь та інших органів ДФС, їх служб та підрозділів на місцях;
– підготовка змістовних матеріалів та пропозицій, на підставі яких можливе прийняття ефективних законодавчих актів з боку владних структур.
Основним результатом аналітичної роботи є підготовка комплексних аналізів діяльності органів ДФС України у межах їх компетенції, до підготовки яких залучаються практично всі підрозділи. За своїм змістом він може мати такі розділи.
1. Статистика суб’єктів підприємницької діяльності, з них – платників податків.
2. Надходження податків і зборів:
– обсяги (загальні з них до державного та місцевих бюджетів), структура, динаміка, тенденції;
– втрати бюджету за отриманими платниками пільгами в оподаткуванні (загальна кількість платників, сума отриманих пільг, структура пільг (у платежах за землю, місцевих податках, податку на прибуток, ПДВ тощо), динаміка, питома вага окремих пільг у загальній кількості;
– співвідношення надходжень і втрат;
3. Заборгованість за платежами до бюджету:
– загальна сума податкового боргу;
– структура та динаміка податкового боргу за видами платежів та адміністративними одиницями;
– стан погашення податкового боргу всього, у тому числі за рахунок заліків;
– причини утворення податкового боргу;
4. Заходи податкових органів щодо стягнення несплачених своєчасно платежів (стягнуто безспірно з платника, списано податкового боргу, несплаченого банкрутом за вироком суду, передано справи арбітражним судам, надходження коштів за рахунок продажу майна банкрутів) та вилучення готівки у боржників;
5. Контрольна робота органів ДФС:
– обсяг комплексних перевірок підприємств, установ та організацій, у т.ч. з виявленими порушеннями податкового законодавства;
– обсяг тематичних перевірок, у т. ч. з виявленими порушеннями законодавства;
– обсяг перевірок громадян-підприємців;
– обсяг та структура донарахувань за результатами контрольних заходів;
– обсяг застосування фінансових санкцій (пені, штрафи тощо): нараховано, у т. ч. із загального обсягу тих, які фактично надійшли до бюджету;
– обсяг донарахувань на одного спеціаліста;
– питома вага донарахувань у фактичному надходженні коштів до бюджету.
6. Розгляд скарг, звернень, апеляцій платників податків:
– обсяг скарг та апеляцій, де оскаржені рішення ДПА про зупинення операцій на рахунках, про стягнення невнесених у строк платежів, про штрафні санкції, постанови про накладення адміністративних стягнень, конфіскацію товарів тощо;
– обсяг рішень, скасованих у результаті розгляду скарг та апеляцій, їх питома вага у загальному обсязі;
– кількість зареєстрованих та ліквідованих свідоцтв фізичних осіб-платників ПДВ;
– кількість присвоєних ідентифікаційних номерів.
Крім того, органи ДФС можуть здійснювати підготовку таких аналітичних документів:
– довідок про виконання конкретних завдань (у встановлені терміни або щоденно, щотижня, щодекади, щомісяця тощо) та про надзвичайні події;
– прогнозу результатів діяльності, зокрема надходжень станом на певну дату;
– довідок про стан роботи конкретних управлінь, відділів, служб або за встановленим напрямом діяльності (організаційна, кадрова, фінансова діяльність тощо),
– довідок про стан відомчого контролю;
– довідок про стан взаємодії з іншими службами та правоохоронними органами.
