Серцево – легенева реанімація новонароджених.
(Рекомендації МОЗ
наказ № 484)
|
|
1.Забезпечення
прохідності дихальних шляхів.
|
Надати дитині
положення на спині або на боці з помірно
розігнутою назад головою з підкладеним
під плечі валиком.
1.
використовувати для видалення секрету
і слизу одноразову ґумову грушу;
2.
під час відсмоктування не вводити
катетер або грушу не глибше 3 см від
рівня губ у доношеного новонародженого
і 2 см у передчасно народженої дитини;
відсмоктувати
короткочасно, обережно, поволі
видаляючи катетер або грушу назовні;
тривалість відсмоктування не повинна
перевищувати 5 секунд.
Рис.
Правильне
положення новонародженого, що забезпечує
прохідність дихальних шляхів.
|
2. ШВЛ
|
Показання до
проведення ШВЛ реанімаційним мішком
і маскою:
Відсутнє
або неадекватне самостійне дихання
після початкових кроків
допомоги,
проведених протягом 30 секунд після
народження дитини.
ЧСС
< 100 за 1 хвилину незалежно від
наявності і адекватності самостійного
дихання після початкових кроків
допомоги, проведених протягом 30 секунд
після народження дитини.
Стійкий
центральний ціаноз, незважаючи на
наявність адекватного самостійного
дихання, ЧСС > 100 за 1 хвилину і
подавання вільного потоку 100 % кисню
протягом щонайменше 5 хвилин.
Техніка
проведення початкової ШВЛ під час
первинної реанімації новонароджених
Перевірити
правильність положення дитини: голова
помірно розігнута, валик під плечима.
Зайняти
положення навпроти голови новонародженого
і зафіксувати час початку вентиляції.
Накласти
маску відповідного розміру, приєднану
до реанімаційного мішка, на обличчя
дитини, накриваючи ніс, рот і верхівку
підборіддя.
Натискаючи
на верхній і нижній краї маски першим
і другим пальцями однієї руки,
забезпечити герметичне прилягання
маски до обличчя. Одночасно, за
допомогою інших пальців цієї ж руки,
які підтримують нижню щелепу дитини,
фіксувати положення голови.
надійно
утримуючи маску на обличчі дитини,
пальцями іншої руки повільно і плавно
стиснути реанімаційний мішок декілька
разів: для вентиляції доношених
новонароджених використовують 4-5
пальців, а для глибоконедоношених
немовлят може бути достатньо 2-3
пальців залежно від об’єму
реанімаційного мішка;
під
час стискування реанімаційного мішка
спостерігати за рухами грудної
клітки, які мають бути ледь помітними;
|
3.Техніка
проведення непрямого масажу серця.
|
Медичний
працівник, який проводить непрямий
масаж серця, знаходиться збоку від
новонародженого.
Дитина
повинна лежати на твердій рівній
поверхні; важливо забезпечити надійну
фіксацію її спини.
метод
великих пальців - на грудину натискають
подушечками двох великих пальців;
водночас решта пальців обох рук
підтримують спину дитини (цьому
методу надають перевагу);
2.
метод двох пальців – на грудину
натискають кінчиками двох пальців
однієї руки: другого і третього або
третього і четвертого; під час цього
друга рука підтримує спину дитини.
Цей метод застосовують якщо потрібний
доступ до судин пуповини.
Виконують
непрямий масаж серця, натискаючи на
нижню третину грудини: ця ділянка
знаходиться відразу під умовною
лінією, що з’єднує соски дитини.
Важливо не натискати на мечоподібний
відросток, щоб запобігти розриву
печінки.
Натискування
здійснюють перпендикулярно до поверхні
грудної клітки кінчиками пальців,
які розміщують уздовж середньої лінії
грудини.
Після
кожного натискування дозволяють
грудній клітці відновити свій об’єм,
не відриваючи пальці від її поверхні.
Глибина
натискувань становить одну третину
передньозаднього діаметра грудної
клітки..
Частота
натискувань на грудну клітку становить
90 за 1 хвилину.
Важливо
координувати непрямий масаж серця
зі ШВЛ, уникаючи одночасного виконання
обох процедур:
після
кожних трьох натискувань на грудину
роблять паузу для проведення
вентиляції, після чого натискування
повторюють.
за
2 секунди потрібно 3 рази натиснути
на грудину (90 за 1 хвилину) і провести
1 вентиляцію (30 за 1 хвилину), - разом
– 120 дій за 1 хвилину.
|
|