Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОНД ОКЛ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
479 Кб
Скачать
☆

Орієнтовний план-схема структури й обсягів випускової роботи магістра на тему "Облік, аналіз та аудит основних засобів"

Назва розділів

Підпункти

Обсяг, с.

Вступ

Розкрити значення обліку для вирішення сучасних проблем, навести проблеми, що існують в обліку, хто досліджував вибрану чи близьку проблему, чим актуальна вибрана тема, мета і завдання, предмет і об’єкт дослідження, методи, новизна, практичне значення, де апробовано результати дослідження

5–7

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти обліку, аналізу та аудиту основних засобів

1.1. Економічна сутність основних засобів

20–25

Закінчення таблиці

Назва розділів

Підпункти

Обсяг, с.

1.2. Оцінка та визначення основних засобів

1.3. Основні засоби як об’єкт обліку, аналізу та аудиту

Розділ 2. Сучасний стан та основні напрями удосконалення обліку основних засобів

2.1. Фінансовий облік основних засобів

30–40

2.2. Інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень

2.3. Напрями удосконалення обліку основних засобів

Розділ 3. Формування системи аналізу та аудиту основних засобів

3.1. Методи, прийоми та інформаційні джерела аналізу основних засобів

25–30

3.2. Побудова моделі аудиту основних засобів

3.3. Напрями удосконалення аналізу та аудиту основних засобів

Висновки

Список використаних джерел

3. Методологія наукових досліджень та елементи її складових

М етодологія:

– це наука про методи дослідження;

– сукупність способів та прийомів для

– .....................

– схема, план вирішення ........................................

Метод – це спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя, форма теоретичного й практичного опанування дійсності, що випливає із закономірностей руху досліджуваного об’єкта. Це система регулятивних принципів, перетворюючої практичної й пізнавальної теоретичної діяльності.

Прийоми пізнання

Елементи пізнання

Аналогія

Факти

Вимірювання

Індукція (за окремими факторами встановлюються загальні принципи і закони)

Емпіричні гіпотези

Дедукція (окремі положення виводяться із загальних)

Емпіричні концепції

Аналіз (від загального до одиничного – розклад цілого на частини)

Емпіричні співвідношення

Синтез (об’єднання, створення сукупності)

Емпіричні висновки і рекомендації

Класифікація

Аналіз (розчленування) – його мета не стільки розчленування предмета, скільки проникнення в його суть, розкриття законів його функціонування й розвитку.

Синтез (об’єднання, створення сукупності) як спосіб пізнання дає змогу знаходити зв’язки загального з одиничним. Пізнання методів синтезу розкриває глибокий зв’язок загального з конкретним.

Класифікація – розподіл предметів, явищ і понять за класами, групами, відділами, розрядами залежно від їхніх спільних ознак.

Дедукція – метод пізнання, при якому окремі положення виводяться із загальних.

Індукція – метод дослідження, при якому за окремими факторами і явищами встановлюються загальні принципи і закони.

Суть ідеалізації полягає в тому, що вивчення реального об’єкта замінюється вивченням об’єкта ідеального.

Абстрагування – це відкидання подумки тих чи інших сторін, властивостей або зв’язків (неістотних) об’єкта пізнання.

Суть моделювання полягає в тому, що вивчення об’єкта замінюється вивченням аналога – моделі. Реальний процес у цьому випадку відображається у вигляді математичних і логічних схем. При дослідженні проблем обліку, контролю й аналізу господарської діяльності моделлю є абстрактна, логіко-математична схема того чи іншого економічного процесу.

Метод спостереження характеризується наявністю завчасно встановленої конкретної мети спостереження для визначення закономірних діалектичних зв’язків між окремими явищами, з одного боку, і окремими елементами – з іншого.

Експеримент використовується переважно для підтвердження даних, здобутих іншими методами.

Пізнати предмет у його розвитку можна тільки з’ясувавши його суть, властиві йому зв’язки й суперечності за допомогою логічного методу, який поєднує гіпотетичний і аксіоматичний методи.

Гіпотетичний метод – ґрунтується на розробленні гіпотези, наукового припущення, яке містить елементи новизни та оригінальності.

Аксіоматичний метод – ґрунтується на очевидних положеннях (аксіомах), які приймаються без доведення.

Кожна наука має свої методи дослідження, які залежить від цільової функції науки, наприклад, абсолютні, відносні й середні величини в аналізі, спосіб подвійного запису в бухгалтерському обліку, порівняння – у контролі тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]