Загальні методичні рекомендації щодо написання курсових робіт з курсу «Історія держави і права України»

Курсова робота є обов'язковим елементом учбової програми Харківського економіко-правового університету.

Курсові роботи дають студенту можливість дістати необхідні знання та досвід для виконання більш складної бакалаврської ( та можливо магістерської) роботи.

Важливим елементом підготовки курсової роботи з історії держави і права України є вибір теми. В цьому методичному посібнику надається перелік тем, які пропонує кафедра. Звичайно, студент може запропонувати на розгляд кафедри і власну тему, але при цьому йому слід враховувати кілька моментів. Перш за все – це актуальність дослідження ( як наукова, так і громадська). Наукову актуальність визначають ступінь опрацювання вченими даної теми, наявність дискусій з основних питань теми, продуктивність тих методологічних засад, на яких велась її розробка. Громадська актуальність пов'язана з можливістю використання історичного досвіду в сучасних умовах для вирішення гострих питань сьогодення. Серед факторів, які впливають на хід опрацювання теми і мають зумовити її вибір, важливим є наявність відповідної джерельної та літературної бази (законодавчих актів, документів, статистичних матеріалів, матеріалів преси, монографічної літератури). Типовою помилкою студента є надання переваги темам, які не забезпечені необхідною кількістю літератури і джерел.

Вважається, що починати слід з відносно вузької теми, яка не дозволить „потонути у морі” джерел та літератури. Однак збирати матеріал треба ширше, аніж це визначено хронологічними та тематичними межами роботи, бо необхідно розуміти як розвивалися події в часі, як формувалися ті чи інші правові інститути, яка доля їх спіткала, наскільки вони виявилися життєздатними.

Починати опрацювання теми слід із бібліографічного пошуку, знайомства з довідниками, підручниками, енциклопедичними виданнями, а потім переходити до ознайомлення з ґрунтовними роботами істориків-правознавців з обраної теми.

Далі слід визначити структуру (план) роботи. Традиційно курсова робота складається зі вступу, кількох розділів, висновків, списку джерел та літератури. Іноді розділи складаються з параграфів. Важливим елементом роботи можуть стати додатки (графіки, схеми, таблиці, ілюстративний матеріал тощо).

Студент повинен враховувати, що більше 90% часу, який відводиться на написання курсових робіт, припадає на збір матеріалу в бібліотеках. Для того, щоб його систематизація та використання під час написання тексту були зручними, слід робити виписки з джерел та літератури на окремі аркуші, точно позначати, крім назви джерела чи твору, сторінку, з якої робилася виписка. Обов'язково треба зробити і повний опис використаного джерела чи твору (далі дивись: „Основні правила опису друкованих творів”). Скорочуючи цитату з тієї чи іншої праці слід робити це так, щоб не порушити хід думок автора. При збиранні матеріалу слід більше уваги приділити новій літературі, яка вийшла останнім часом, бо сучасні дослідження базуються на зовсім інших методологічних підходах, аніж ті, які використовувалися за радянських часів. Однак нехтувати літературою радянського періоду, а також дореволюційною літературою не слід.

Після того, як певний матеріал вже зібрано та систематизовано, не припиняючи подальших розшуків, можна почати писати текст. При цьому слід пам'ятати, що такий розділ як вступ пишеться після написання основного тексту, бо вимагає розуміння кінцевого результату роботи. Основними елементами вступу є визначення актуальності теми, мети дослідження, характеристика використаних джерел та літератури .

При написанні курсової слід дотримуватися правил її оформлення (титульний лист, посилання, список джерел та літератури). На титульному листі вказується найменування міністерства, учбового закладу, факультету, кафедри, прізвище ім'я та по батькові автора, повне найменування роботи, вчена ступінь, прізвище та ініціали наукового керівника, місто і рік виконання роботи. За титульним листом подається лист, на якому викладається зміст роботи, що містить вступ, назву кожного розділу (параграфу), висновки, список джерел та літератури із зазначенням сторінок, на яких вони розміщені.

Відповідну увагу слід приділити оформленню посилань. Традиційно вони розміщуються наприкінці кожної сторінки тексту. Однак допускається оформлення посилань в квадратних дужках [ ] . Наприклад: [ 3, 547]; у вказаному прикладі перша цифра – це є порядковий номер джерела чи літературного твору, що міститься в списку джерел та літератури, який розміщується після тексту роботи, друга цифра – номер сторінки визначеного джерела чи твору.

Оптимальний обсяг курсової роботи 35-45 сторінок. Сторінки мають бути пронумеровані. Кожна сторінка повинна мати береги: ліве – 3см, праве – 1,5 см., верхнє та нижнє – 2 см.

Після того, як робота пройшла рецензування наукового керівника, настає заключний етап – захист автором її основних положень. Захист відбувається у відведений кафедрою час, а оцінка виставляється в екзаменаційну відомість та залікову книжку. Відповідно до існуючих правил курсова робота зберігається на кафедрі впродовж двох років.