Тема 6. Судові органи та судовий процес в Гетьманщині (друга половина хуіі –хуііі ст..)

1. Судові органи Гетьманщини. Судова реформа К. Розумовського.

2. Судовий процес Гетьманщини.

Розглядаючи перше питання, слід виходити з того, що система судових органів створилася в Гетьманщині в ході та після Визвольної війни 1648-1657 рр. на основі звичаїв і урядових розпоряджень. Вона діяла майже без змін до судової реформи гетьмана К.Розумовського 1763 рр. Зокрема, судову систему Гетьманщини в той період складали: 1) суд гетьмана , 2) суд Ради старшин, 3) суд Ради генеральних старшин, 4) суд Генеральної військової канцелярії (з 1720 р), 5) Генеральний військовий суд, 6) полкові суди і полкові канцелярії, 7) сотенні суди, 8)міські суди, 9) сільські суди, 10) цехові, 11) церковні 12) домініальні (панські) суди.

Для судоустрою Гетьманщини до 1763 р. була характерна велика кількість судових інстанцій, відсутність розмежування щодо їхньої предметної компетенції, невідокремленість судів від адміністративних органів та невизначеність кількості апеляційних інстанцій.

Розвиток відносин феодальної власності в Гетьманщині з необхідністю призвів до судової реформи 1763 р., що передбачала створення шляхетських станових судів: земських, гродських та підкоморських. Судова реформа К.Розумовського спростила судову систему, зрівняла у підсудності всі прошарки панівного класу, обмежила компетенцію Генерального військового суду, відокремила розгляд цивільних і кримінальних справ

З'ясовуючи друге питання, слід звернути увагу на те, що судовий процес Гетьманщини мав приватно-правовий характер. Держава брала на себе ініціативу лише, коли мова йшла про політичні справи. Інститут публічного обвинувачення був відсутнім. Справа в суді починалася приватним обвинуваченням.

Важливою рисою процесу була його публічність. Громада брала участь майже в усіх „розправах ”. Присутність на розправі „множества вєри годних людей и инших особ” була виразним відлунням копних громадських судів, які керувалися у своїй діяльності звичаєвим правом.

Процес був здебільшого усний. Хоч вже з 30-х р. ХУІІІ ст.. скарги та позови мали подаватися в письмовій формі, але вся розправа відбувалася усно. Найбільший формалізм проявлявся у позові. Позов мусив включати в себе ряд необхідних елементів, але строго означеної форми від нього не вимагалося. Крім того, під час розправи можна було позов виправляти, доповнювати і навіть змінювати. В судових книгах немає жодного рішення про відхилення позову з приводу не дотримання стороною визначеної форми (на відміну від формалізму того ж польського права).

Найголовнішим доказом процесу вважалося зізнання сторони („признание”). Значну роль в доказовій базі відігравали письмові докази та показання свідків. В разі відсутності документів та достатніх показань свідків в якості доказу використовувалася присяга сторони. В кримінальних справах (вбивство, крадіжка) використовувалися „допити на муках”.

Негативними ознаками процесу Гетьманщини була залежність судів від адміністративних властей і судова тяганина.

Джерела та література:

Василенко М. Матеріали до історії українського права. –К., 1929. – Т.1.

Кистяковський А.Ф. Права, по которым судится малороссийский народ. – ., 1879

Бойко І. Договірне право Гетьманщини за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.// Право України. - 1998. -№ 5. –С.98-100

Бойко І. Цивільне право Гетьманщини за кодексом 1743 р.// Право України. - 1999. - №3. –С.88-90

Горобец В.Н. Украинско-российские отношения и политико-правовой статус Гетманщини (вторая половина ХУІІ – первая четверть ХVІІІ в.// Россия –Украина: история взаимоотношений. – М., 1997

Гамбург Л. Магістратські і ратушні суди у самоврядуванні міст України-Гетьманщини ХУІІ-ХУІІІ ст.// Право України.- 2000. -№4. – С.110-114

Гамбург Л. Реформування вищих органів судової системи України в часи правління гетьмана К.Розумовського// Проблеми законності: респ. міжвід. наук. збірник.- Харків, 1999.- Вип. 39. –С.13-19

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996

Гуржій О.І. Право в українській козацькій державі др. пол. ХVІІ –ХVІІІ ст.- К.,1994

Кистяковський А.Ф. Очерк исторических сведений о своде законов, действовавших в Малороссии под заглавием: Права, по которым судится малороссийский народ// Права, по которым судится малороссийский народ. –К. , 1879

Кульчицький В.С. Кодифікація права на Україні у ХVІІІ ст. - Львів, 1958

Месяц В. История кодификации права на Украине в первой половине ХVІІІ в. – К., 1963

Падох Я. Грунтове судочинство на Лівобережній Україні в другій половині ХVІІ - ХVІІІ столітті. –Львів, 1994

Пащук А.Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в ХVІІ-ХVІІІ ст. –Львів, 1967

Пащук А.Й. Організація судів на Україні в другій половині ХVІІ ст. – Харків, 1961

Сафронова І.П. Зайцев Л.О. Історія держави і права України. Випуск 3. Державно-правовий розвиток України в період народно-визвольної війни 1648-1654 рр.: навч. посібник. – К., 1993

Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. – К., 2000

Слабченко М.Э. Судівництво на Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. Харків, 1919

Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. – К., 1968