- •Безпека життєдіяльності: конспект лекцій для студентів педагогічного коледжу
- •Лекція № 1 тема категорійно-понятійний апарат з бжд план
- •1. Модель життєдіяльності людини
- •2. Головні визначення: безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик
- •3. Безпека людини, суспільства, національна безпека
- •4. Зв'язок бжд з іншими дисциплінами
- •5. Основні проблеми безпеки життєдіяльності
- •6. Культура безпеки як елемент загальної культури
- •1. Класифікація небезпек за джерелами походження
- •Лекція № 2 тема таксономія та ідентифікація небезпек план
- •2. Основні групи небезпечних та шкідливих чинників за характером та природою дії
- •3. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •Лекція № 3 тема види небезпек план
- •1. Макро- і мікробіологічна небезпека
- •2. Вибухопожежна небезпека
- •3. Гідродинамічна небезпека
- •4. Пожежна небезпека
- •5. Радіаційна небезпека
- •6. Фізична небезпека
- •7. Хімічна небезпека
- •8. Екологічна небезпека
- •Лекція № 4 тема методологічні основи бжд план
- •1. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •2. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій
- •Лекція № 5 тема природні загрози та характер їхніх проявів і дій на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки план
- •1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ
- •2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •3. Характеристика небезпечних метеорологічних процесів і явищ
- •Лекція № 6 тема пожежі у природних екосистемах та біологічні небезпеки план
- •1. Пожежі у природних екосистемах, їх вражаючі фактори, види, прояви та наслідки
- •2. Біологічні небезпеки
- •Лекція № 7 тема небезпечні гідрологічні процеси і явища план
- •1. Підтоплення та затоплення
- •2. Вражаючі фактори гідрологічних небезпек, характер їхніх проявів та наслідки
- •Лекція № 8 тема техногенні небезпеки план
- •1. Поняття про техногенні небезпеки
- •2. Вражаючі фактори техногенних небезпек за генезисом та механізмом впливу
- •3. Промислові аварії та їх наслідки
- •4. Небезпечні події на транспорті
- •Лекція № 9 тема пожежна безпека план
- •1. Загальні поняття про основи теорії горіння
- •2. Небезпечні для людини фактори пожежі
- •3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-, вибухонебезпекою
- •4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5. Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •7. Послідовність дій у разі пожежі
- •Лекція № 10 тема хімічна безпека план
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на людину
- •3. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •5. Заходи захисту від небезпечних хімічних речовин
- •Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів
- •Заходи щодо захисту населення та територій у разі виникнення аварії на хно
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Організація забезпечення засобами індивідуального захисту працівників та інших категорій населення
- •Лекція № 11 тема радіаційна безпека план
- •1. Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Види йонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань
- •3. Біологічна дія йонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
- •4. Класифікація радіаційних аварій
- •5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри
- •1. Заходи, що забезпечують безпеку роботи ас
- •Основні рекомендації щодо поводження населення в умовах радіоактивного забруднення середовища під час аварій на аес
- •8. Режими захисту населення у разі ускладнення радіаційного становища під час аварії на аес
- •Лекція № 12 тема гідродинамічні небезпеки план
- •1. Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення
- •2. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій)
- •3. Хвиля прориву та її вражаючі фактори
- •4. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки
- •Лекція № 13 тема соціально-політичні небезпеки. Глобальні проблеми людства план
- •1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі способи їхнього вирішення
- •2. Проблеми політичного характеру та їх негативний вплив
- •3. Природно-екологічні проблеми
- •4. Соціально-економічні проблеми суспільства
- •4. Наукові проблеми людства
- •Лекція № 14 тема соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людей план
- •1. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю
- •2. Злочинність
- •3. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини у натовпу
- •4. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика
- •5. Алкоголізм та наркоманія як загроза в суспільстві
- •Лекція № 15 тема психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки план
- •1. Захисні властивості людського організму
- •2. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості
- •3. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження
- •4. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини
- •Лекція № 16 тема застосування ризик-орієнтованого підходу план
- •1. Ризик в життєдіяльності людини
- •2. Види ризиків
- •3. Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
- •Лекція № 17 тема методологічні підходи до визначення ризику план
- •1. Методологія аналіз ризику
- •2. Кількісний аналіз та оцінка ризику
- •3. Якісний аналіз ризику
- •4. Управління ризиком
- •Лекція № 18 тема менеджмент безпеки план
- •1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом надзвичайних ситуацій в Україні
- •1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування
- •2. Моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цивільного захисту
- •Лекція № 19 тема система управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях план
- •1. Поняття про систему управління безпекою та захистом у нс
- •2. Державне управління захистом та безпекою у надзвичайних ситуаціях
- •3. Управління, прийняття рішень та інформаційна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій
- •4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Лекція № 20 тема навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях план
- •1. Розподіл населення на групи навчання
- •2. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій та аварій
- •3. Програми підготовки населення до дій у нс
- •4. Спеціальні об’єктові навчання і тренування
- •5. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту
- •Лекція № 21 тема способи захисту населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій та аварій план
- •1. Закони України щодо захисту населення в нс
- •2. Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
- •3. Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
- •Лекція № 22 тема управління силами та засобами об’єктів господарювання під час надзвичайних ситуацій план
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій
- •3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Лекція № 23 тема особливості ліквідації наслідки біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-епідеміологічні заходи план
- •1. Ліквідація наслідків біологічної аварії
- •2. Організація та проведення робіт із знезараження після нс
- •3. Дегазація та дезінфекція, речовини та розчини
- •Список використаної літератури
2. Основні групи небезпечних та шкідливих чинників за характером та природою дії
Кожна потенційна небезпека має свого матеріального носія і при їхньому вивченні важливо встановити природу цього носія. Якщо не встановлено природи матеріального носія небезпеки, то неможливо виявити шляхи її відвернення чи зменшення шкоди від неї. Матеріальний носій потенційної небезпеки прийнято називати небезпечними або шкідливими чинниками. Небезпечні чинники за певних умов призводять до травм (порушення цілісності тканин організму), а в окремих випадках – до летальних наслідків. Шкідливі чинники за певних умов спричинюють перевтому або хворобу.
Небезпечні та шкідливі чинники за видом енергії, якою вони володіють і яку передають організму людини, поділяють на такі групи:
механічні – характеризуються запасом кінетичної чи потенціальної енергії (усі рухомі об’єкти чи рухомі елементи машин; об’єкти та їхні елементи, які знаходяться над поверхнею землі, та ін.);
термічні – мають певний запас теплової енергії та аномальну температуру (нагріті та охолоджені об’єкти, вогонь, параметри клімату й мікроклімату та ін.);
електричні – характеризуються запасом електричної енергії (електричний струм, електростатичне поле, електричний заряд та ін.);
електромагнітні – характеризуються запасом енергії електро-магнітних хвиль (радіохвилі, видиме світло, ультрафіолетове, інфрачервоне, лазерне, іонізуюче та інші випромінювання);
ядерні – мають запас ядерної енергії (природні та штучні радіонукліди);
хімічні – володіють високою хімічною спорідненістю із тканинами організму людини та речовинами довкілля (їдкі, отруйні, пожежо- і вибухонебезпечні та інші речовини);
біологічні – становлять сукупність макро- та мікроорганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності (хвороботворні мікроби, паразити, гризуни та ін.);
психофізіологічні – їхню дію пов’язують із наявністю біоенергетичних полів, психофізіологічними особливостями людини (біоритми, енергетичний вампіризм тощо).
Небезпечні та шкідливі фактори і джерела небезпеки бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати.
Небезпека проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона.
До пасивних відносяться небезпеки, що активуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина. Це гострі (колючі та ріжучі) нерухомі елементи; нерівності поверхні, по якій пересувається людина; ухили, підйоми; незначне тертя між поверхнями, що стикаються та ін.
Небезпеки носять потенційний, тобто прихований характер.
Під ідентифікацією розуміють процес виявлення та встановлення кількісних, часових, просторових та інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних та оперативних заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності.
Умови, за яких реалізуються потенційні небезпеки, називаються причинами. Іншими словами, причини характеризують сукупність обставин, завдяки яким небезпеки проявляються і викликають ті або інші небажані наслідки, збитки.
Дія кожного чинника на організм людини характеризується інтенсивністю, якістю, часом та протяжністю в просторі.
Інтенсивність дії будь-якого чинника є кількісною оцінкою можливої шкоди для здоров’я людини. Цілком очевидно, чим вища інтенсивність дії того чи іншого чинника, тим більшої шкоди треба очікувати, але лінійної залежності при цьому не простежується. Шкода для здоров’я від дії будь-якого чинника визначається дозою дії чинника V, яка дорівнює добутку інтенсивності дії P на час дії t:
V = P t .
Характерними є дві дози: летальна і граничнодопустима.
Летальній дозі відповідає така інтенсивність дії чинника, яка за певний час призводить до смерті 50 особин із 100, які підпадали під дію чинника. Зауважимо, що летальна доза не є постійною величиною і її значення залежить від інтенсивності дії чинника чи часу дії.
Граничнодопустимій дозі відповідає така інтенсивність дії чинника, яка за весь період життя людини не викликає змін в організмі, що виявляються сучасними методами діагностики у нинішнього і наступних поколіннях. Оскільки час дії приблизно однаковий, – середня тривалість життя, – то на практиці встановлені граничнодопустимі рівні інтенсивності дії чинників, вище від яких виявляється їхній небезпечний чи шкідливий вплив на людину.
Н
априклад,
граничнодопустима концентрація шкідливих
речовин в атмосфері, у воді та у повітрі
робочої зони. При дії декількох (наприклад
n)чинників безпечні умови визначаються
із співвідношення
де Pi і ГДРi – наявний та граничнодопустимий рівень інтенсивності дії і-го чинника; αi – коефіцієнт пропорційності, який при аддитивній дії чинників рівний одиниці, але може набувати значення більші та менші від одиниці при підсиленні чи послабленні дії одного чинника в присутності іншого, відповідно.
Якісні характеристики чинників відображають специфічні особливості дії небезпек одного і того ж матеріального носія на організм людини. Наприклад, як змінний, так і постійний електричний струм є потоком електронів, однак змінний струм при середніх напругах у 5–7 разів є небезпечнішим, ніж постійний.
Простір, в якому постійно або періодично діють небезпечні чи шкідливі чинники, називається небезпечною зоною. За часом дії чинника небезпечні зони поділяють на постійні та тимчасові, а за геометричними розмірами – на локальні та розгорнуті. Небезпечна зона є локальною, якщо її розміри домірні з розмірами людини, і розгорнутою, якщо вони значно перевищують розміри людини.
15 липня 1998 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій».
Відповідно до характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють:
— надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;
— надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;
— надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;
— надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
Крім того, необхідно знати, що, відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:
1) надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
2) надзвичайна ситуація регіонального рівня це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожує перенесенням на територію суміжної області України а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
3) надзвичайна ситуація місцевого рівня це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;
4) надзвичайна ситуація об'єктного рівня це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.
Подальша класифікація як природних, так і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.
Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.
Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно-небезпечних виробництвах. До них належать насамперед хімічно небезпечні об'єкти, радіаційно-небезпечні об'єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти, а також гідродинамічно-небезпечні об'єкти. В останні роки значно зросла також небезпека від аварій і катастроф на транспорті.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру прийнято класифікувати за такими основними ознаками:
— за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівнів);
— за галузевою ознакою (у сільському господарстві; у лісовому господарстві; на заповідній території (об'єкти особливого природоохоронного значення); у водоймах; на матеріальних об'єктах об'єктах інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства та населення (персонал підприємств та установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо).
