23.Визначити зміст процесу виховання.

Під поняттям зміст виховання зазвичай розуміють багатство соціального досвіду людства, представлене надбаннями світової і загальнонаціональної культур, системою ціннісних орієнтацій, які вихованцям необхідно засвоїти з метою найповнішої самореалізації в умовах гармонізації власно особистісних і загальносуспільних інтересів. Таке багатство досвіду у виховній системі середньо освітніх навчальних закладів представлено різнобічними аспектами культури особистості: громадянської, розумової, філософсько-світоглядної, моральної, екологічної, трудової, естетичної, фізичної. 

Громадянське виховання - це процес формування такої інтегрованої якості особистості, яка, з одного боку, викликає в людини відчуття моральної, соціальної, політичної та юридичної захищеності й дієздатності, а з іншого - налаштовує на захист загальнолюдських демократичних цінностей у межах своєї держави, викликає бажання бачити в ній уособлення загальнолюдських ідеалів певним чином завдяки власній співучасті в цьому. Патріотизм.Насамперед передбачає глибинне почуття прив'язаності й любові до того місця, де людина народилася і провела своє дитинство. Правосвідомість - сукупність правових поглядів підростаючої особистості, що пов'язані з усвідомленням власних прав, свобод, обов'язків, ставлення до законів та інститутів державної влади. У процесі виховання громадянської культури важливо, щоб учні правильно зрозуміли співвідношення між свободою і "онтологічною першоосновою людського життя" Політична освіченість.Передбачає формування компетенції про основи політичного життя країни та світу. Моральність.Вона тісно пов'язана з іншими елементами громадянської культури. Людина високих моральних норм завжди законослухняна, з увагою ставиться до громадянських і політичних інтересів своїх співгромадян. "Один із найвищих принципів істинної моральності, - говорив у свій час В.Г. Бєлінський, - полягає в повазі до людської гідності у всякій людині, незалежно від особи, а насамперед за те, що вона - людина, а вже потім за її особистісні достоїнства". Трудова активність учнів.Є необхідною умовою самореалізації особистості. Філософсько-світоглядні основи підростаючої людини.Також екологічне виховання,екологічна культура людини.

24.Рушійні сили процесу виховання

Процес виховання — система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.У ньому органічно поєднані змістовий (сукупність виховних цілей) і процесуальний (процес педагогічної взаємодії учителя та учня) аспекти.

Рушійні сили процесу виховання.Зміст і методика процесу виховання залежать від об'єктивних та суб'єктивних чинників і рушійних сил.До об'єктивних чинників належать суспільно-політичні, економічні процеси, що відбуваються в соціумі, події культурного життя, вплив природного середовища тощо..

Суб'єктивні чинники — соціально-педагогічна діяльність сім'ї та громадських організацій; навчально-виховна робота працівників закладів освіти; вплив засобів масової інформації; заходи культурних, позашкільних установ, молодіжних об'єднань та діяльність церкви.

Ефективність процесу виховання залежить від того, наскільки збігаються впливи організованої виховної діяльності та об'єктивних умов.— суперечність між соціально значущими завданнями, які потрібно виконати вихованцю, і факторами, що заважають його зусиллям;— суперечність між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями вихованця (вимагає такої побудови виховного процесу, за якої зміст і форми його реалізації не викликали б.

Рушійними силами процесу виховання є сукупність внутрішніх і зовнішніх суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню до нових цілей. До внутрішніх суперечностей належать:

— суперечність між соціально значущими завданнями, які потрібно виконати вихованцю, і факторами, що заважають його зусиллям;

— суперечність між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями вихованця (вимагає такої побудови виховного процесу, за якої зміст і форми його реалізації не викликали би спротиву в молодої людини). Зовнішні суперечності виявляються у невідповідності між:— виховними впливами сім'ї і закладу освіти (порушення єдності цих впливів негативно позначається на формуванні особистості вихованця);— організованим виховним процесом закладу освіти і стихійним впливом на вихованців навколишнього середовища (вимагає подолання негативного впливу девіантних підліткових груп, низькоякісних телепередач тощо);— різними вимогами вихователів (внаслідок цього у вихованців формується ситуативна поведінка, безпринципність).