Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiya_3.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
144 Кб
Скачать
☆

Вошивість

Вошивість, спричинена головною вошею. Найчастіша локалізація вошей і гнид - скроні і потилична ділянка, рідше - інші ділянки голови, брови, вії. Спостерігаються шкірний свербіж, розчухування, дерматит, явища екзематизації, вторинна піодермія. На шиї плями, папули, ескоріації, кірочки, везикули, мокнуття, лущення в різній кількості і комбінації. Волосся може злипатись, утворюється неприєм-ний запах, виникає регіонарний лімфаденіт.

Вошивість, спричинена натільною вошею. Воші виявляють у складках і швах одягу, тому зміни шкіри частіше виявляють на плечах, верхній частині спини, животі, поперековій ділянці, в акси-лярних ямках і пахвинно-стегнових складках. У цих місцях наявні судинні плями, папуло-уртикарні елементи, сліди розчухування, вторинна піодермія, ділянки ліхеніфікації із слідами розчухів, лущення, колір шкіри брудно-сірий, світло-коричневий. У місцях ура-ження тривалий час залишаються гіперпігментовані плями.

Вошивість, спричинена лобковою вошею. Воші парази-тують на волоссі лобкової ділянки, нижньої частини живота, стегон, під пахвами, на грудях і навіть бороді. Зараження відбувається переважно під час статевих контактів. У дітей воші можуть розміщуватись у бровах і на потилиці, прикрі-плюючись до коренів волосся і заглиблюючись у шийки волосяних фолікулів. На місці укусів виникають сірі або голубі плями діаметром до 1 см. Свербіж помірний, тому сліди розчухування і піодермія спостерігаються рідко.

Лікування. На шкіру наносять 20 % водно-мильну емульсію бензилбензоату на 30 хв і змивають теплим водним розчином 5-8 % оцтової кислоти. Застосовують нітифор, педилін, шампунь «СІД», аерозолі «Пара-плюс», «Спрей-пакс» тощо.

Профілактика:

— дезінфекція одягу, приміщень;

— лікування хворих;

— профогляди в організованих колективах.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Зайченко М.М. Зайченко Я.О.Шкірні та венеричні хвороби. –К.:Здоров’я, 2005.

  2. Коляденко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби: навч. Посібник –Вінниця:Нова книга,2006.

  3. Новосад Л.С. Шкірні та венеричні хвороби:-Підручник. – К.: Медицина, 2007.

  4. Савчак В.І, Галкіна С.О. Хвороби,що передаються статевим шляхом: підручник.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

Додаткова:

  1. Боровський Є.В. Атлас заболеваний слизистой оболочки полости рта- М.:Медицина,1997

  2. Вадимирова В.В. Зудин Б.И. Кожные и венеричичкие болезни(атлас).-М.:Медицина 1980

  3. Глухенький Б.Т. Гнойничовые болезни кожи. – К.:Здоров’я,1983.

  4. Коляденко В.Г. Федоренко А.Є. Воловчено Д.Я. Медицина деонтологія в дерматології і венерології. – К.: Здоров’я, 1989.

  5. Новосад Л.С.,Лабінський Р.В. Шкірні та венеричі хвороби. - К.:Здоров’я, 2000

  6. Савчак В., Галникіна С. Практична дерматологія.- Тернопіль: Укрмедкнига,1998.

  7. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби:-Підручник. – К.: Здоров’я,1995.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]