- •1. Тепловий розрахунок двз
- •1.1 Визначення параметрів робочого тіла
- •1.2 Розрахунок процесів газообміну
- •1.3 Розрахунок процесу стиску
- •1.4 Розрахунок процесу згоряння
- •1.5 Розрахунок процесу розширення
- •1.6 Визначення індикаторних і ефективних показників двз
- •1.7 Визначення параметрів циліндра і двигуна
- •1.8 Побудова індикаторної діаграми
- •2. Побудова зовнішніх швидкісних характеристик двигуна
1.3 Розрахунок процесу стиску
Температуру наприкінці процесу стиску Тс, К, обчислюють за виразом:
Tc = Ta εn1–1;
де:
п1 — показник політропи процесу стиску. Рекомендовані значення n1:
бензинові двигуни n1 = 1,34–1,37;
дизелі без наддуву n1 = 1,35–1,38;
дизелі з наддувом n1 = 1,33–1,37;
газові n1 = 1,36–1,38.
Тиск наприкінці процесу стиску рс, МПа, визначають за виразом:
pc = pa εn1;
Орієнтовні значення параметрів зазначені у таблиці 3.
Обчислюють середню мольну теплоємність свіжої суміші (mcν)t0tc, кДж/(кмоль×К), як теплоємність повітря при постійному об’ємі:
(mcν)t0tc = 20,6 + 0,002638tc
де:
tс — температура наприкінці процесу стиску, що виражена в градусах Цельсія.
Об’ємні частки компонентів у продуктах згоряння ri:
rCO2=MCO2M2; rCO=MCOM2; rO2=MO2M2; rH2O=MH2OM2; rH2=MH2M2; rN2=MN2M2.
Середню мольну теплоємність залишкових газів при постійному об’ємі (mcν″)t0tc, кДж/(кмоль×К), обчислюють за формулою:
(mcν″)t0tc=1M2∑Mi(mcνi″)t0tc
де:
(mcνi″)t0tc — середні мольні теплоємності компонентів суміші, кДж/(кмоль×К) (Додаток В, для діапазону t = 0–1500 °°C).
Визначають середню мольну теплоємність робочої суміші (mcν′)t0tc, кДж/(кмоль×К):
(mcν′)t0tc=(mcνi)t0tc+(mcν″)t0tc1+γr
Таблиця 3 Параметри суміші наприкінці стиску |
||
Тип двигуна |
Тиск наприкінці стиску |
Температура наприкінці стиску |
Бензинові: карбюраторні із електронним впорскуванням |
рс = 0,9–2 МПа рс = 1,0–2,5 МПа |
Тс = 600–800 К |
Газові |
рс = 1,2–2,0 МПа |
Тс = 650–750 К |
Дизельні, газодизельні |
рс = 3,5–5,5 МПа |
Тc = 700–900 К |
З наддувом |
рс ≤ 9,0 МПа |
Тc ≤ 1100 К |
1.4 Розрахунок процесу згоряння
Приймають чисельні значення частки використання найнижчої теплоти згоряння палива xz, що лежить у межах:
ζz = 0,8–0,95 для карбюраторних бензинових двигунів;
ζz = 0,9–0,96 для бензинових з електронним впорскуванням;
ζz = 0,7–0,88 для дизелів з нерозділеною камерою згоряння;
ζz = 0,65–0,8 для дизелів з розділеною камерою згоряння;
ζz = 0,8–0,85 для газових двигунів;
ζz = 0,75–0,8 для газодизелів.
Температуру газів tz, °C, наприкінці процесу згоряння визначають з наступних рівнянь згоряння:
а) для двигунів з підведенням теплоти при V = const (бензинові і газові):
ζz · Hроб.сум. + (mcV′)t0tc · tc = µ · (mcV″)t0tz · tz;
б) для двигунів зі змішаним підведенням теплоти (дизелі і газодизелі):
ζz · Hроб.сум. + [(mcV′)t0tc + 8,314λ] · tc + 2270(λ - µ) = µ · (mcP″)t0tz · tz;
де:
l — ступінь підвищення тиску, l = pz / pc. Для розрахунку температури згоряння tz дизельних двигунів рекомендується приймати попереднє значення в межах l = 1,6–2,5 для дизелів з нерозділеною камерою згоряння й об’ємним сумішоутворенням, l = 1,2–1,8 для дизелів з розділеною камерою згоряння і для дизелів з нерозділеною камерою згоряння і плівковим сумішоутворенням, l = 1,4 для дизелів з наддувом, l= 1,8–2,5 для газодизелів;
(mcV″)t0tz — середня мольна теплоємність продуктів згоряння при постійному об’ємі, кДж/(кмоль×К);
(mcP″)t0tz — середня мольна теплоємність продуктів згоряння при постійному тиску, кДж/(кмоль×К).
В обидва з цих рівнянь входять дві невідомі величини — (mcV″)t0tz чи (mcP″)t0tz і шукана температура tz. Вирішити ці рівняння можна двома способами:
1) методом послідовних наближень. При цьому за допомогою табличних значень (Додаток Г), орієнтовно задаючи tz (діапазон значень — таблиця 4) і знаючи α, вибирають (mcV″)t0tz чи (mcP″)t0tz і вирішують рівняння згоряння, визначаючи tz. Потім, використовуючи його отримане значення, уточнюють (mcV″)t0tz чи (mcP″)t0tz і знову визначають tz. Процес ітерації проводиться доти, поки відмінність двох послідовних визначених значень tz буде менш 25°C. При використанні таблиць Додатка Г варто застосовувати операцію інтерполяції, оскільки таблиці складені з шагом 100°C.
2) визначають (mcV″)t0tz чи (mcP″)t0tz у такий спосіб:
середню мольну теплоємність продуктів згоряння при постійному об’ємі (mcV″)t0tz, кДж/(кмоль×К), визначають за формулою:
(mcν″)t0tc=1M2∑Mi(mcνi″)t0tz
де:
(mcVi″)t0tz — середні мольні теплоємності компонентів, кДж/(кмоль×К) (Додаток В, для діапазону t = 1501 – 2800 °C);
середню мольну теплоємність продуктів згоряння при постійному тиску (mcP″)t0tz, кДж/(кмоль×К), визначають за формулою:
(mcP″)t0tc=8,314+1M2∑Mi(mcνi″)t0tz
При цьому, оскільки величина tz невідома, у формулах tz залишається перемінною. Усе вираження підставляється в рівняння згоряння, яке після всіх можливих обчислень і перетворень приймає вид:
Atz2 + Btz – C = 0;
де:
А, В, С — числові значення відомих величин.
Тоді
tz=-B+B2+4·A·C2A;
Tz = tz + 273
Значення l для бензинових і газових двигунів визначається після обчислення температури tz і звичайно лежить в інтервалі l = 3,2–4,2 для бензинових; l = 3–5 для газових.
Тиск наприкінці процесу згоряння рz, МПа:
для бензинових і газових двигунів:
pz=μ·pc·TzTc;
λ=pzPc;
pz∂ = 0,85pz
для дизелів і газодизелів:
pz = λpc
ρ=μλ·TzTc
pz∂ = pz
де:
рzд — дійсний тиск наприкінці згоряння, МПа;
ρ — ступінь попереднього розширення.
Звичайно для дизельних двигунів r = 1,2–1,7. Якщо в результаті розрахунків отримане r < 1, то необхідно зменшити значення l і заново обчислити температуру tz.
Орієнтовні значення параметрів суміші наприкінці згоряння зазначені в таблиці 4.
Таблиця 4 Параметри суміші наприкінці згоряння |
||
Тип двигуна |
Тиск наприкінці згоряння |
Температура наприкінці згоряння |
Бензинові |
рzд = 3,0–6,5 МПа |
Тz = 2400–3100 К |
Дизельні |
рzд = 5–12 МПа з наддувом рzд ≤ 15 МПа |
Тz = 1800–2300 К |
Газові |
рzд = 2,5–4,5 МПа |
Тz = 2200–2500 К |
Газодизелі |
рzд = 6–12 МПа |
Тz = 2000–2300 К |
