Тема 4. Криміналістична фотографія і відео зйомка

Самостійна робота – 4 години

Питання для самостійного вивчення:

1.Криміналістична фотографія: поняття, завдання, види, методи, і прийоми. Суб’єкти криміналістичної фотографії.

2.Криміналістично-оперативна (фіксуюча) фотографія. Особливості фотографування окремих об'єктів: місця події, трупа, речових доказів, живих осіб.

3.Криміналістично – дослідницька (експертна) фотографія: поняття, завдання, методи.

4.Особливості застосування відеозапису: види, способи і засоби його здійснення при проведенні слідчих дій.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:

До першого питання. Визначення судової фотографії, запропоноване С.М. Потаповим, по суті збереглось до нинішнього часу. Його лише конкретизували і в деякій мірі модернізували. На сьогоднішній день це визначення має такий вигляд:

Криміналістична фотографія – галузь криміналістичної техніки, яка являє собою систему наукових положень, а також рекомендацій щодо застосування технічних засобів зйомки з метою розкриття злочинів.

Завданнями криміналістичної фотографії є: забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксацію та дослідження матеріальних джерел доказової інформації; здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій та їх результатів; вдосконалювати існуючі та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації і дослідження доказів; забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.

Суб'єкти застосування - слідчий у процесі розкриття злочинів; оперативний працівник в ході провадження оперативно-розшукової роботи; прокурор-криміналіст при участі у слідчих діях; експерт при проведенні експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст; представники громадських організацій та окремі особи. Останні не знають прийомів криміналістичної фотографії і тому використовують звичайну зйомку подій, об'єктів, документів, осіб.

Криміналістичну фотографію прийнято поділяти на фіксуючу та експертну. Фіксуючу називають ще криміналістично-оперативною або "польовою", адже її використовують слідчий, дізнавач, спеціаліст у ході розкриття злочину для фіксації слідчих і оперативних дій та їхніх результатів, а експертну – дослідницькою.

До другого питання. Криміналістично-оперативна (фіксуюча) фотографія — вид судової фотографії, що являє собою систему прийомів застосування фототехнічних засобів і методів фотографічної фіксації об'єктів, осіб, трупів, слідчих дій та оперативно-розшукових заходів при розкритті злочинів. Слідчий, як правило, використовує відкриті методи й способи криміналістичної техніки згідно з нормами кримінально-процесуального закону. Орган дізнання застосовує як криміналістичну, так і спеціальну техніку, головним чином таємним способом. Однак останнє не суперечить принципам законності та етичності, оскільки спеціальні засоби у більшості своїй безконтактні (фото-, кінозйомка, звуко-, відеозапис) і не порушують фізичну недоторканість.

Методи криміналістично-оперативної фотографії: - це методи звичайної фотографії, панорамний, стереоскопічний, вимірювальний, репродукційний, сигналетичний, макроскопічний та метод фотозйомки із змінними об’єктивами або трансфокаторами. Методи криміналістичної фотографії не слід змішувати з прийомами криміналістичної зйомки, до яких належать: орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна. Метод — це спосіб зйомки, а прийом — реалізація мети зйомки. Наприклад, оглядову зйомку можна виконати панорамним способом, чи стереоскопічним. Прийом зйомки залежить від завдання фіксації. У ході фіксації процесу та результатів слідчих дій виконують такі прийоми зйомки: орієнтуючу, оглядову, вузлову та детальну.

До третього питання. Криміналістично-дослідницька (експертна) фотографія - це сукупність засобів криміналістичної техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових доказів з метою одержання доказової інформації, яку важко одержати шляхом звичайної фотозйомки.

Використання методів дослідної фотографії при дослідженні речових доказів дозволяє відкривати нові ознаки і якості об’єктів, недосяжних для візуального спостереження. Вони розширюють пізнавальні можливості людини і тим самим відрізняють її від інших методів судової фотографії. За їх допомогою, наприклад, виявляються невидимі, підсилюються слабовидимі деталі об’єктів, а також фіксуються ознаки, які використовуються при порівняльному дослідженні різних об’єктів. Самі ж фотознімки потрібні для ілюстрації ходу експертного дослідження і отриманих результатів, а також для забезпечення наочності висновків експерта.

Серед методів криміналістично-дослідницької фотографії назвемо лише деякі. Найпоширеніші з них є: мікрофотографічні, зміни контрастів (яскравого і кольорового), фотозйомка в невидимих променях спектра(інфрачервоних, ультрафіолетових і рентгенівських) та інші. У дослідній фотографії нерідко технічний засіб, що використовується, та методика його застосування дають назву самому методу, однак спосіб фотографічного фіксування тут вважається головним.

До четвертого питання. Криміналістичний відеозапис - процес фіксації динамічних властивостей об'єктів, подій, явищ, слідчих дій за допомогою кіно- або відеокамери.

Відеозапис сприяє вирішенню таких завдань:

- з документальною точністю фіксувати та досліджувати динамічні події, процеси, слідчі дії (експеримент, пізнання, допит, особливо коли той, кого допитують, відмовляється визнавати свою вину або щось приховує);

- зберігати інформацію про динамічні ознаки об'єктів та відтворювати її в суді, у ході слідчих дій, при експертизі;

- фіксувати та вивчати недоступні для людського зору швидкоплинні процеси (наприклад, політ кулі, руйнування перепон, момент зіткнення транспортних засобів);

- фіксувати події одночасно в динаміці та за часом, що дозволяє вирахувати момент конкретних дій, швидкість руху або кількість подій за одиницю часу.

З названих завдань випливають основні напрямки використання відеозапису в боротьбі зі злочинністю:

- в попереджувально-профілактичній роботі, наприклад, для документування фактів безгосподарського зберігання матеріальних цінностей, фіксації антигромадських дій та поведінки окремих осіб, порушень правил безпеки руху і т. ін.;

- при розслідуванні злочинів для фіксації слідчих дій та отримання зразків функціональних ознак людини (наприклад, ходи, звичних жестів і т. ін.);

- в судовій експертизі для дослідження речових доказів та їх динамічних ознак, наприклад, з метою вивчення процесу утворення слідів пострілу з близької відстані з вогнепальної зброї, причин мимовільного пострілу – без натиску на спусковий крючок і т. ін.;

- в оперативно-розшуковій діяльності для документування заходів, що виконуються, фіксації реалізації вкраденого, способів створення залишків продукції, приховані від обліку і т. ін.

Перелічені напрямки є основними, вони не виключають можливості використовувати відеозапис і в інших аспектах діяльності органів внутрішніх справ. Широке впровадження відеозапису в слідчу практику дозволяє значно підвищити рівень слідства, більш ефективно вести профілактичну роботу.

Питання для самоконтролю:

1.Сформулюйте поняття, значення та систему криміналістичної фотографії у слідчій та експертній практиці.

2.Які особливості фотографічної фіксації при проведенні слідчих дій.

3.Перерахуйте правила, яких необхідно дотримуватись при проведенні панорамної, оглядової, вузлової та детальної фотозйомки.

4.Назвіть процесуальні і технічні правила оформлення факту і результатів застосування криміналістичної фотографії.

5. Назвіть основні переваги криміналістичного відеозапису перед фотозйомкою.

Теми рефератів:

1. Перспективи використання цифрової фотографії у слідчій практиці.

2. Історія розвитку експертної фотографії.

Список рекомендованої літератури:

1. Когутич І. І. Криміналістика: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2008. – 888 с.

2. Криміналістика. Академічний курс: підручник / Т.В.Варфоломеєва, В.Г.Гончаренко, В.І.Бояров [та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 504 с.

3. Криміналістика: питання і відповіді : навч. посіб. / А. В. Кофанов, О. Л. Кобилянський, Я. В. Кузьмічов [та ін.]. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 280 с.

4. Криміналістика: підруч. П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко [та ін.] / За ред. П.Д. Біленчука. - 2-ге вид., випр. і доп. К.: Атіка, 2001. - 544 с.

5. Маркусь В. О. Криміналістика. Навч. посіб. – К.: Кондор, 2007. – 560 с.

6. Сабадаш В . П . Криміналістика : навч. посіб. / В . П . Сабадаш, М . О . Ларкін. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 228 с.

7. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підруч. - К.: Кондор, 2005. – 590 с.

8. Скригонюк М. Криміналістика: Підручник - К.: Атіка, 2005. - 496 с.

9. Шепітько В. Ю. Криміналістика: підручник / В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель, В.М. Глібко, А.Л. Дудніков, В.М. Шевчук ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – 4-те, переробл. і доповн. – Х.: Право, 2008. – 464 с.

10. Шеремет А. П., Криміналістика: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. П. Шеремет – [2-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.

11. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін. : за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – X. : Право, 2012. – 768 с.

12. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 2 / Є. M. Блажівський, Ю. M. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - X. : Право, 2012. - 664 с.

13. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / В. Г. Гончаренко, В.Т. Нор, М.Є. Шумило. - Х. : Право, 2012. – 844 с.