- •Методичні вказівки з дисципліни «архітектурне проектування» на тему «кооперована громадська будівля»
- •Полтава 2014
- •1 Вимоги до генерального плану
- •2 Вимоги до об’ємно-планувального вирішення
- •2.1. Комплекс для глядачів
- •Норми площі комплексу для глядачів
- •2.2. Демонстраційний комплекс
- •Розміри естрад та глибинних колосникових сцен
- •Склад і площі приміщень технологічного забезпечення сцени (естради)
- •2.3. Клубний комплекс
- •2.3.1. Група приміщень для відпочинку та розваг
- •Площі приміщень для відпочинку та розваг
- •2.3.2. Лекційно-інформаційна та гуртково-студійна група приміщень
- •Площі лекційно-інформаційної групи приміщень
- •2.3.3. Група фізкультурно-оздоровчих приміщень
- •Розміри приміщень і залів для фізкультурно-оздоровчих занять
- •Площі для приміщень фізкультурно-оздоровчих занять
- •2.4. Адміністративно-господарський та обслуговуючий комплекс
- •3 Протипожежні вимоги
- •4 Матеріали і конструкції
- •5 Склад архітектурного проекту
- •6 Етапи виконання архітектурного проекту
- •Список літератури
- •Характеристика залу та вимоги до розташування місць для глядачів
- •Вимоги до параметрів кіноекрана та залу для глядачів при обладнанні кіноустановкою
- •Приклади багатофункціональних культурно-дозвіллєвих центрів
1 Вимоги до генерального плану
Розмір ділянки для будівництва кооперованої громадської будівлі рекомендується приймати з розрахунку 7–12 м2 на одного відвідувача. Місткість об’єкта визначається двома показниками: кількістю місць у залі для глядачів і кількістю відвідувачів клубної частини.
Кількість відвідувачів кооперованої громадської будівлі становить:
глядацька частина – 300 місць;
клубна частина – 50–150 чоловік, що одночасно навчаються в гуртках;
приміщення для відпочинку – 20–40 чоловік;
кафе – 50 місць;
обслуговуючі приміщення – робоча кімната на 1–2 чоловіки;
бібліотечна група – 20–50 місць в читацькому залі;
спортивна група – 50 чоловік, що одночасно тренуються.
Таким чином, загальна кількість відвідувачів становить 490–640 чоловік.
На земельній ділянці культурно-дозвіллєвих закладів слід передбачати:
майданчики перед входами і виходами (із розрахунку на одне місце в залі – 0,2 м2);
внутрішні проїзди шириною не менше ніж 3,5 м;
господарське подвір'я, ізольоване від зони відвідувачів з проїздом для вантажного транспорту шириною не менше ніж 4,5 м з розворотним майданчиком не менше ніж 12х12 м;
майданчики для стоянок автомобілів із розрахунку 10–15 автомобілів на 100 місць або одночасних відвідувачів;
місце для реклами та малі архітектурні форми;
зелені насадження.
Залежно від профілю закладу можливе розміщення сезонних споруд для клубної роботи і рекреації, майданчиків для спортивних ігор, дитячих майданчиків і відкритих майданчиків музейної експозиції.
При проектуванні автостоянок необхідно виходити з таких нормативних параметрів. Для тимчасових автостоянок допускаються розміри стоянки 2,3×5,0 м. Мінімальна ширина проїздів з однобічним рухом – 3,5 м. За малої місткості (до 50 місць) допускається об'єднаний в'їзд-виїзд шириною не менше ніж 4,5 м.
Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до громадських будинків слід приймати не менше ніж 10 м (при кількості легкових автомобілів 11–50) та 15 м (за кількості легкових автомобілів 50–100).
2 Вимоги до об’ємно-планувального вирішення
Основою формування простору кооперованої громадської будівлі є комплекс зв’язків, зумовлених функціональним призначенням об’єкта і соціальними завданнями, що виявляють суть організації внутрішнього простору, а також містобудівними вимогами, що визначають концепцію об’ємно-просторової побудови.
Приміщення кооперованої громадської будівлі поділяють на структурні комплекси і групи приміщень (рис. 2.1):
приміщення комплексу для глядачів;
приміщення демонстраційного комплексу: зал для глядачів, сцена (естрада), приміщення технологічного забезпечення сцени (естради), приміщення технологічного забезпечення кінопоказу;
приміщення, що обслуговують сцену (естраду): приміщення для творчого і технічного персоналу, склади;
приміщення клубного комплексу: для відпочинку і розваг, лекційно-інформаційні, гуртково-студійні, кафе на 50 місць, фізкультурно-оздоровчого призначення;
адміністративно-господарські приміщення.
Основні прийоми композиції кооперованої громадської будівлі – розгорнутий та компактний. Вирішення будівель на основі розгорнутого прийому можуть бути симетричні, асиметричні, кутові. Характеризуються такі вирішення спрямованістю у зовнішнє середовище, фронтальністю, розтягненістю в ширину, що сприяє вільному групуванню приміщень і можливості ізольованої експлуатації структурних комплексів.
Функціональна організація будівлі в компактному об’ємі характеризується такими прийомами: симетричний, асиметричний, концентричний, глибинний. Компактна організація викликає підвищення поверховості, скорочення горизонтальних комунікацій. Можлива спільна експлуатація обслуговуючих приміщень для різних структурних груп.
З укрупненням клубних будівель шляхом розширення функцій виникає потреба у дублюванні обслуговуючого комплексу. Найбільш раціональне вирішення передбачає організацію однієї вестибюльної групи. Існують такі варіанти взаєморозташування функціональних комплексів:
• улаштування окремого входу із повним набором допоміжних приміщень;
• з входом через спільний вестибюль і частковим набором обслуговуючих приміщень;
• з обслуговуванням відвідувачів приміщеннями, спільними для всієї будівлі.
|
Рис. 2. 1. – Схема взаємозв’язку приміщень структурних комплексів кооперованої громадської будівлі |
